Номер провадження: 11-кп/813/1618/22
Справа № 523/8574/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
20.07.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського райсуду м. Одеси від 21.06.2022 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні злочинну, передбаченого п. 12 ч.2 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні № 12018160490005640, внесеному до ЄРДР 06.12.2018
установив:
Ухвалою Приморського райсуду м. Одеси від 21.06.2022 був продовжений строк тримання під вартою до 20.08.2022 включно, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні злочинну, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні №12018160490005640, внесеному до ЄРДР 06.12.2018.
Не погодившись із вказаною ухвалою, 11.07.2022 захисник ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Окрім того, захисник ОСОБА_7 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, яке обґрунтовує тим, що повний текст оскаржуваної ухвали йому наданий не був, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості аргументовано підготувати апеляційну скаргу, з повним текстом ухвали зміг ознайомитися лише 11.07.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Захисник ОСОБА_7 направив на адресу апеляційного суду заяву, в якій просив розглядати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за його відсутності.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_6 заперечував проти поновлення захиснику строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Частина 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Стаття 117 КПК України передбачає, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд також застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ зазначено, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Окрім того, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20.04.2017 № 5-440 кс (15) 16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Як вбачається з матеріалів провадження, 21.06.2022 захисник ОСОБА_7 був присутній у судовому засіданні суду 1-ої інстанції під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
При цьому відповідно до розписки, яка надійшла із ДУ ОСІ, 22.06.2022 обвинувачена ОСОБА_8 особисто отримала копію ухвали суду.
Доводи захисника відносно того, що з повним текстом ухвали він змін ознайомитися 11.07.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, не є безумовною підставою для поновлення строку, з огляду на те, що як вбачається із відомостей вказаного сайту, оскаржувана ухвала була надіслана судом 21.06.2022, оприлюднена 22.06.2022.
Тобто, починаючи з 22.06.2022 у захисника ОСОБА_7 , який є професійним адвокатом та вочевидь обізнаний про встановлені законом строки подання апеляційної скарги на судові рішення, була можливість ознайомитись зі змістом повного тексту оскаржуваної ухвали суду.
Окрім того, із листа головуючого по справі в суді 1-ої інстанції, яка надійшла на запит апеляційного суду вбачається, що адвокат ОСОБА_7 не звертався до Приморського райсуду м. Одеси із заявою про отримання (направлення) копії ухвали від 21.06.2022.
Відтак, на думку колегії суддів, звертаючись з апеляційною скаргою, а також клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського райсуду м. Одеси від 21.06.2022 захисник ОСОБА_7 не надав переконливих доказів про наявність у нього об'єктивних перешкод у реалізації свого права на оскарження ухвали суду в установлений законом строк.
В п. 2 постанови Верховного Суду України по справі № 5-103 кс-15 від 01.10.2015 зазначено що, право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до припису п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження, а суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 409, 419, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського райсуду м. Одеси від 21.06.2022 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні злочинну, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні № 12018160490005640, внесеному до ЄРДР 06.12.2018.
Апеляційну скаргу на ухвалу Приморського райсуду м. Одеси від 21.06.2022 з додатками повернути адвокату ОСОБА_7 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4