Рівненський апеляційний суд
Іменем України
19 липня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ? ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 14 грудня 2021 року у справі за поданням адміністрації ДУ «Городоцький ВЦ (№131)» та спостережної комісії при Рівненській районній державній адміністрації Рівненської області про заміну покарання більш м'яким у виді виправних робіт відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 29.01.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ст. 286 ч. 2, 75, 76 ч. 1 п.п. 1, 2 КК України на 4 роки позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами, з іспитовим строком на 2 роки; 24.05.2018 року Вінницьким апеляційним судом вирок в частині призначеного покарання скасовано, призначено покарання за ст. 286 ч. 2, 75, 76 ч. 1 п.п. 3, 4 КК України на строк 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, з іспитовим строком 2 роки, в решті вирок залишено без змін; 24.01.2020 року ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області, іспитовий строк скасований, направлено для відбуття призначеного покарання за ст. 286 ч. 2 КК України на строк 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки; знову засуджений 13.01.2020 року Погребищенським райсудом Вінницької області за ст. 389 ч. 1, 71, 72 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. 06.08.2020 року Вінницьким апеляційним судом вирок залишено без змін, -
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 14 грудня 2021 року у задоволенні подання адміністрації Державної установи «Городоцький виправний центр (№131)» та спостережної комісії при Рівненській районній державній адміністрації Рівненської області про заміну покарання більш м'яким у виді виправних робіт відносно засудженого ОСОБА_6 відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 вказує, що за час відбування покарання він своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення і відбув відповідну частину строку покарання, що є підставою, на його думку, для застосування покарання більш м'яким відповідно до вимог ст. 82 КК України.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначає що за період відбування покарання один раз допустив порушення встановленого порядку відбування покарання, за що накладено дисциплінарне стягнення, яке зняте у встановленому законом порядку. Один раз був заохочений за сумлінну поведінку.
Звертає увагу, що працевлаштований на контрагентському об'єкті ПП «Полімер-Буд », приймає участь у роботах по благоустрою установи, бере участь в організації виховних заходів, у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених за напрямком «Підготовка до звільнення», на оперативно-профілактичних обліках в установі не перебуває, підтримує зв'язки з рідними.
Просить скасувати ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 14.12.2021 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання адміністрації ДУ «Городоцький ВЦ (№ 131)» та спостережної комісії при Рівненській районній державній адміністрації Рівненської області про заміну покарання більш м'яким у виді виправних робіт відносно нього.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги засудженого, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3, п. 1 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Відповідно до ч.1 ст.6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання протягом всього періоду, однак ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м'якого покарання.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 1/3 частину строку покарання, як того вимагає закон, на час звернення до суду з даним поданням, відбув.
Поряд з цим, приймаючи рішення про відмову в задоволенні подання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що матеріалами справи не доведено, що засуджений став на шлях виправлення та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення.
В обґрунтування прийнятого рішення суд врахував те, що ОСОБА_6 характеризується позитивно, має одне заохочення, допустив порушення режиму утримання - зберігання заборонених предметів (мобільний телефон та сім-карта) і 19.02.2021 року на нього накладене стягнення у виді догани, яке хоча і зняте, однак в сукупності дані обставини свідчать про небажання засудженого ставати на шлях виправлення
При апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали суду першої інстанції прокурор звернув увагу, що відповідно до протоколу № 10 від 20.05.2022 року ДУ «Городоцький ВЦ (№ 131)» ОСОБА_6 визнаний таким, що не довів своє виправлення та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Крім того прокурор наголосив, що 09.06.2022 року на ОСОБА_6 накладено стягнення у виді догани за порушення режиму відбування покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не лише виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними та іншими особами нових злочинів, а й безпосередньо кару засудженого, а тому враховуючи дані, що характеризують особу засудженого, зокрема, і щодо його працевлаштування, відбуваючи покарання, на контрагентському об'єкті ПП «Полімер-Буд», на що вказав засуджений, кваліфікацію дій засудженого, колегія суддів вважає явно передчасним вирішення питання про заміну невідбутої засудженим частини покарання більш м'яким покаранням.
Суд апеляційної інстанції вважає, що не встановлено таких даних про поведінку засудженого ОСОБА_6 та його особу, які свідчать, що процес виправлення досяг тієї стадії на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним, і подальше його виправлення можливе при відбуванні більш м'якого виду покарання.
Крім того, ч. 1 ст. 57 КК України передбачено, що покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
Засудженим не надано жодних доказів щодо його реальної можливості працевлаштуватися чи будь-якого зобов'язання про його працевлаштування відразу після його звільнення з установи виконання покарань і таких даних матеріалами справи не встановлено.
Що стосується в цілому позитивної характеристики ОСОБА_6 , то процес виправлення та перевиховання має бути стабільним і послідовним, а дотримання порядку і умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання, є обов'язком засудженого відповідно до ст. 9 КВК України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення подання, так як ОСОБА_6 , з врахуванням, зокрема, і встановлених обставин при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, не довів, що він став на шлях виправлення, а заміна невідбутої частини покарання на виправні роботи неможлива у зв'язку з необґрунтованістю і недосягненням мети покарання та буде суперечити принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин.
За таких обставин, на думку колегії суддів, ухвала суду першої інстанції стосовно засудженого ОСОБА_6 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її скасування та задоволення поданої останнім апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, ?
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 14 грудня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні подання адміністрації Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" та спостережної комісії при Рівненській районній державній адміністрації Рівненської області про заміну покарання більш м'яким у виді виправних робіт відносно засудженого ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3