Справа № 308/11947/20
Закарпатський апеляційний суд
18.07.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю представника Закарпатської митниці ДМС Селеша О. Я., та захисниці особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 - адвокатки Бондарєвої О. С., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав заступник начальника Закарпатської митниці ДМС Негріч Л.,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 лютого 2021 року
ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка України, Закарпатської обл., с. Оросієво, мешканка АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), гр. Угорщини, паспорт громадянина Угорщини НОМЕР_1 , виданий 02.12.2019, орган що видав BELUGYMINISZTERIUM, з середньою освітою, тимчасово непрацююча, неодружена,
звільнена від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, на підставі ст. 22 КУпАП, за малозначністю вчиненого нею діяння, та оголошено їй усне зауваження, а провадження у справі закрито в зв'язку з малозначністю вчиненого діяння.
Вилучений за протоколом про порушення митних правил № 1618/30500/20 від 14.10.2020 легковий автомобіль марки «FORD MONDEO», реєстраційний номерний знак Угорської Республіки НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , 1999 року випуску, тип двигуна - бензин, об'єм двигуна 1597 см3, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , - повернуто громадянці Угорщини ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ) або іншій особі за її дорученням.
Згідно постанови, 14 жовтня 2020 року о 17 год 44 хв у зону митного контролю пункту пропуску «Вилок-Тісабеч» митного посту «Вилок» Закарпатської митниці Держмитслужби на смугу руху «зелений коридор» у напрямку «виїзд з України» заїхав легковий автомобіль марки «FORD MONDEO», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , під керуванням громадянки Угорщини ОСОБА_4 . Транспортний засіб з метою з'ясування всіх обставин було виведено зі смуги руху «зелений коридор» до смуги руху «червоний коридор». Згідно з інформації центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби громадянкою Угорщини ОСОБА_5 22.08.2019 о 19 год 28 хв було ввезено на митну територію України легковий автомобіль марки «FORD MONDEO», реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_2 ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 через пункт пропуску «Вилок» Закарпатської митниці ДФС у митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року». Враховуючи інформаційні дані центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби, громадянка Угорщини ОСОБА_2 повинна була вивезти легковий автомобіль марки «FORD MONDEO» реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_2 ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 за межі митної території України до 22.08.2020, тим самим вона перевищила встановлений чинним законодавством строк тимчасового ввезення більше ніж на тридцять діб. У своєму поясненні громадянка Угорщини ОСОБА_2 вказала, що не вивезла вчасно транспортний засіб марки «FORD MONDEO» реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_2 ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 по причині встановлених обмежень для в'їзду громадян-нерезидентів на територію України, в митний орган з метою продовження строку тимчасового ввезення громадянка не зверталася, протягом останніх двох місяців вона хворіла, але підтверджуючих документів з собою не має. Вказані дії громадянки Угорщини ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками порушення (порушень) митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.
В апеляційній скарзі представник митниці вказує на те, що постанова суду є необгрунтованою. Посилається на те, що ОСОБА_1 повинна була вивезти транспортний засіб за межі митної території України в строк до 22.08.2020, однак документального підтвердження факту настанні обставин непереборної сили ОСОБА_1 не надала, а факт неможливості отримання відпустки з метою виконання покладеного на неї обов'язку не являється обставиною непереборної сили. Зазначає, що, звільнивши ОСОБА_1 від відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого діяння, судом не досягнуто мети адміністративного стягнення. Просить постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України порушення митних правил та накласти на неї стягнення згідно з санкцією вказаної норми.
Заслухавши пояснення представника митниці Селеша О.Я., який підтримав апеляційну скаргу, пояснення захисника ОСОБА_1 - адвокатки Бондарєвої О. С., яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі заслуговують на увагу.
Апеляційний суд продовжує розгляд справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою представника митниці, за відсутності ОСОБА_1 , яка брала участь у розгляді справи. Водночас, суд враховує, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи; даних про поважність причин своєї неявки до апеляційного суду та заяви про відкладення розгляду справи на інший термін від неї не надходило. Тому, апеляційний суд, взявши до уваги вищенаведене і те, що у розгляді справи бере участь її захисниця, адвокатка Бондарєва О. С., вважає, що неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з огляду на положення ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду.
Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України, завданнями провадження в справі про порушення митних правил і обов'язками органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне, і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги закону місцевим судом не дотримано у повному обсязі, тому судове рішення законним та обґрунтованим визнати не можна.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України адміністративного правопорушення підтверджується зокрема: протоколом про порушення митних правил № 1618/30500/20 від 14.10.2020 (а. с. 1-3), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а. с. 4), відомостями за даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску (а. с. 6), актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а. с. 8), фотозображенням, отриманим з мережі Інтернет, де вказана у тому числі вартість аналогічного/подібного транспортного засобу (а. с. 10), описом предметів від 14.10.2020 (а. с. 12), доповідною запискою головного державного інспектора відділу №3 митного поста «Вилок» Закарпатської митниці Держмитслужби Палька Е. В. (а. с.13).
У своїх поясненнях ОСОБА_1 визнала, що обставини, зазначені у протоколі про порушення митних правил, мали місце. Окрім цього, вона вказала, що не зверталася до митного органу з відповідною заявою, причиною не вивезення вказала тимчасові обмеження щодо заборони в'їзду в Україну іноземців, які діяли до 28.09.2020, а також те, що перебувала на лікарняному.
Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, вони отримані у передбачений законом спосіб, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи. Апеляційний суд визнає, що наявні процесуальні документи чітко й достовірно вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, які підпадають під ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.
Також у матеріалах справи містяться відомості, надані стороною захисту, а саме: протокол опитування свідка ОСОБА_6 адвокатом Бондарєвою О.С., яка діє в інтересах громадянки Угорщини ОСОБА_4 . Так, вказаний свідок здійснює технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів як ФОП. Останній пояснив, що на початку березня 2020 року до нього звернулася ОСОБА_2 через поломку автомобіля, у зв'язку з відсутністю на території України необхідної деталі для ремонту такого, він здійснив замовленні з-за кордону, доставка комплектуючої була утруднена через введення карантинних обмежень. Зазначив, що ОСОБА_2 неодноразово цікавилася закінченням ремонту, пояснювала, що постійно проживає в Угорщині, а на ОСОБА_7 перебуває лише епізодично. На початку жовтня 2020 року ОСОБА_2 забрала відремонтований автомобіль (а. с. 24, 25).
Крім того, сторона захисту окрім протоколу опитування свідка ОСОБА_6 , надала документи, які посвідчують, що ОСОБА_2 є громадянкою Угорщини, постійно проживає в м. Тісачече Угорщини, здійснює догляд за мешканкою м. Тісачече Угорщини, 1927 року народження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази на предмет належності, достовірності та достатності, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 перевищила строк вивезення транспортного засобу, ввезеного на митну територію України у режимі «тимчасового ввезення до 1 року» більше ніж на тридцять діб, та вчинила адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 481 МК України.
Водночас, апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого суду, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України необхідно закрити у зв'язку з малозначністю вчиненого нею діяння та вважає такі висновки необґрунтованими і такими, що не узгоджуються з матеріалами справи.
Так, під час розгляду апеляційної скарги не встановлено жодних даних, які би давали підстави вважати, що інспектор Пальок Е. В., який склав протокол про порушення митних правил, був упередженим при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу та інших процесуальних документів, що у нього були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи -у зв'язку з чим, апеляційний суд доходить висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень.
Разом із тим, не встановлено апеляційним судом і доказів про наявність обставин, передбачених ст. 460 МК України, із настанням яких передбачені ст. 481 цього Кодексу діяння не тягнуть за собою адміністративної відповідальності, а також дії обставин непереборної сили, які стали причиною перевищення ОСОБА_1 строку тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України.
Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ввезла транспортний засіб на митну територію України 22.08.2019, відтак зобов'язана була вивезти його у встановлений законом строк, однак станом на 14.10.2020 цього не зробила, чим перевищила граничний термін тимчасового ввезення більше ніж на тридцять діб. На час розгляду справи місцевим судом транспортний засіб, ввезений ОСОБА_1 продовжує перебувати на митній території України з перевищенням строку тимчасового ввезення.
Відповідно до ст. 380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Апеляційний суд бере до уваги те, що під час спілкування з представниками митного органу, оформленні протоколу про порушення митних правил та у своїх поясненнях, ОСОБА_1 вказала, що причинами, які унеможливили вчасно вивезти транспортний засіб, є встановлення карантинних обмежень у зв'язку з COVID-19, та перебування її на лікуванні, однак на підтвердження своїх слів вона не надала жодних документів, у тому числі тих, які свідчать про наявність обставин непереборної сили, що виключають адміністративну відповідальність за ст. 481 МКУ митним органам. Апеляційний суд, дослідивши зміст цих пояснень ОСОБА_1 вважає, що вона вину в умисному скоєнні адміністративного правопорушення не визнає, не кається.
Апеляційний суд, на підставі вищенаведеного, вважає обґрунтованими доводи представника митниці щодо того, що ОСОБА_1 не підтвердила жодним належним доказом факт настання обставин непереборної сили. У контексті цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що з Постанови КМУ від 20.05.2020 № 392 убачається, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року по 31 липня 2020 року у тому числі і на території Закарпатської області діяли карантинні обмеження. Отже, після припинення дії карантину, а саме 01.08.2020, тобто на наступний після закінчення карантинних обмежень день і до 22.08.2020 ОСОБА_1 фактично мала можливість вивезти транспортний засіб за межі митної території України. Однак, матеріалами справи підтверджено, що станом на 14 жовтня 2020 року транспортний засіб особистого користування ОСОБА_1 не вивезла, вимоги закону не виконала, відтак порушила митні правила за ч. 6 ст. 481 МК України.
Апеляційний суд, дослідивши надані стороною захисту докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 не вивезла вказаний у протоколі автомобіль через обставини непереборної сили, а саме протокол опитування свідка ОСОБА_6 адвокатом Бондарєвою О.С., яка діє в інтересах громадянки Угорщини ОСОБА_4 , не вважає їх належними та достатньо переконливими. Так, вказаний свідок здійснює технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів як ФОП. Останній пояснив, що на початку березня 2020 року до нього звернулася ОСОБА_2 через поломку автомобіля, у зв'язку з відсутністю на території України необхідної деталі для ремонту такого, він здійснив замовленні з-за кордону, доставка комплектуючої була утруднена через введення карантинних обмежень. Зазначив, що ОСОБА_2 неодноразово цікавилася закінченням ремонту, пояснювала, що постійно проживає в Угорщині, а на ОСОБА_7 перебуває лише епізодично. На початку жовтня 2020 року ОСОБА_2 забрала відремонтований автомобіль (а. с. 24, 25).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що стороною захисту не надано доказів про реєстрацію автомобіля і перебування такого на ремонті у вищевказаного приватного підприємця, у тому числі не долучено жодних доказів щодо тривалості знаходження транспортного засобу на ремонті, а також про відсутність на території України необхідної деталі для ремонту автомобіля і про те, що комплектуюча частина для ремонту автомобіля була замовлена з-за кордону, та її доставка була утруднена.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що поломка транспортного засобу не є обставиною, внаслідок якої транспортний засіб не може прибути до органу доходів і зборів призначення, й не може завадити його доставці до цих органів за допомогою інших технічних способів (шляхом буксирування, на лафеті тощо), адже митне законодавство не передбачає необхідність вивезення автомобіля виключно власним ходом, а лише визначає обов'язок доставити транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення у встановлені законом строки, що може бути виконаний за допомогою інших технічних способів (на лафеті, шляхом буксирування тощо).
За таких обставин, будь-які твердження сторони захисту про те, що підставою для невивезення транспортного засобу у встановлений законом строк є форс-мажорні обставини, а саме - поломка автомобіля, що унеможливило виїзд за межі митної території України, - апеляційний суд вважає такими, що не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України порушення митних правил. Вказані пояснення сторони захисту апеляційним судом розцінюються як намагання ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності за скоєне нею правопорушення.
У випадку, якщо факт аварії або дії непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог митного законодавства повинна звернутися до митниці з письмовою заявою. Як убачається з матеріалів справи, до Закарпатської митниці Держмитслужби із відповідною заявою про продовження терміну перебування вказаного автомобіля на митній території України ОСОБА_1 у період з 22.08.2020 до моменту складання протоколу про порушення митних правил - 14.10.2020 - не зверталась. При цьому апеляційний суд бере до уваги те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів про те, що пошкодження автомобіля унеможливили його вивезення за межі митної території України у інший спосіб, а саме шляхом використання евакуатора.
Ступінь суспільної небезпечності передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України вчиненого діяння, у сукупності з обставинами, за яких таке вчинено, не призводять до висновку про його малозначність.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний йод вважає, що судом першої інстанції безпідставно та необґрунтовано без наведення достатніх мотивів застосовано положення ст. 22 КУпАП, тобто особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 безпідставно звільнено від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України, на підставі ст. 22 КУпАП, за малозначністю вчиненого нею діяння з оголошенням їй усного зауваження, а провадження у справі закрито в зв'язку з малозначністю вчиненого діяння.
За таких обставин, апеляційна скарга представника митниці підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду першої інстанції - скасуванню.
Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав заступник начальника Закарпатської митниці ДМС Негріч Л., задовольнити.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 лютого 2021 року щодо ОСОБА_4 скасувати.
Визнати ОСОБА_8 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України і накласти на неї адміністративне стягнення у виді конфіскації автомобіля марки «FORD MONDEO», реєстраційний номерний знак Угорської республіки НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , 1999 року випуску, тип двигуна - бензин, об'єм двигуна 1597 см3, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН