Справа № 157/928/16-к Провадження №11-кп/802/594/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
21 липня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв'язку),
обвинуваченого - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференцзв'язку),
захисника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
перекладача - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 червня 2022 року,
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.04.2022 року обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було продовжено раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26.06.2022 року.
В ході розгляду судом кримінального провадження №12016030090000324 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.152, ч.2 ст.263 КК України, прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 на строк 60 днів, оскільки такий строк закінчується 26.06.2022 року, а ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, залишились незмінними.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 червня 2022 року дане клопотання прокурора задоволено.
Обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 серпня 2022 року включно.
Таке своє рішення місцевий суд мотивував тим, що заявлені попередні ризики, передбачені ст.177 КПК України, і на наявність яких посилається прокурор, не зменшились, тому наявні підстави для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, будь-який інший більш м'який запобіжних захід, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та дієво запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам.
Не погодившись із таким судовим рішенням обвинувачений ОСОБА_7 подав на апеляційну скаргу в якій вважає його незаконним у зв'язку з чим просить скасувати. Вказує про те, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу розглядалось у відсутності його захисника ОСОБА_10 , який представляє його інтереси за угодою з 2016 року.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які скаргу підтримали та просили задовольнити, прокурора, який вважав скаргу безпідставною, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Так, відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За положеннями ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Апеляційний суд вважає, що дані вимоги закону при розгляді клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 місцевим судом були дотримані в повній мірі.
Судом встановлено, що у провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження №12016030090000324 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.152, ч.2 ст.263 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень стверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, яким місцевий суд дав належну правову оцінку.
Встановлено і те, що раніше судовим рішенням від 28.04.2022 року ОСОБА_7 продовжувався строк обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Оскаржуваною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.06.2022 року обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 21 серпня 2022 року.
Продовжуючи обвинуваченому в ході розгляду кримінального провадження винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, місцевий суд врахував обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а також взяв до уваги те, що раніше заявлені ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не змінилися та не зменшилися.
Як встановлено судом, підставами для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри, яка стверджується матеріалами провадження, а метою - запобігання спробам ухилення від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що з моменту взяття ОСОБА_7 під варту та до моменту вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою в даному провадженні, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього такого запобіжного заходу та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку в даний час вже обвинуваченого, зможе забезпечити будь-який більш м'який запобіжний захід.
Так, наведені стороною обвинувачення в клопотанні та судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 є належним чином обґрунтовані і вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не втратили свою актуальність та не змінилися.
Оцінюючи тяжкість кримінальних правопорушень, вчинення яких інкримінується обвинуваченому ОСОБА_7 передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.152, ч.2 ст.263 КК України, суд враховує ступінь суспільної небезпечності цих злочинів в конкретних умовах місця і часу.
З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_7 та тяжкості інкримінованих йому діянь, те, що він обвинувачується у вчиненні в тому числі особливо тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, що підвищує суспільну небезпечність такого діяння, його вік та стан здоров'я, відсутність медичних документів в підтвердження неможливості утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, а також те, що він ухилявся від суду у зв'язку з чим перебував у розшуку, апеляційний суд приходить до висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи аніж тримання під вартою, будуть недостатніми для запобігання ризикам, встановленим п.п.1, 5, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були доведені стороною обвинувачення.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 місцевий суд перевірив усі обставини кримінального провадження, з якими закон пов'язує такий винятковий запобіжний захід та наявність достатніх і обґрунтованих підстав для його продовження.
При цьому, доводи обвинуваченого про те, що судом порушено право на захист при розгляді клопотання з посиланням на те, що воно вирішувалось у відсутності його захисника ОСОБА_10 судом до уваги не приймається, оскільки, як вбачається із оскаржуваного судового рішення, його інтереси в суді першої інстанції представляв захисник - адвокат ОСОБА_11 . При цьому, як встановлено судом, адвокат ОСОБА_10 в даний час перебуває на службі в ЗСУ у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, який невідомо коли може бути припинений.
Крім того, слід зазначити, що в ході апеляційного розгляду провадження після заміни захисника ОСОБА_11 за клопотанням обвинуваченого, захист останнього здійснював адвокат ОСОБА_8 , який призначений на безоплатній основі відповідним судовим рішенням.
Усі доводи обвинуваченого щодо незаконності судового рішення до уваги судом не беруться, оскільки не є порушенням кримінального процесуального законодавства та відповідно підставами для скасування судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки дане судове рішення є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 червня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо нього, - без змін.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді