Справа № 127/6163/22
Провадження № 33/801/559/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М.
Доповідач: Медвецький С. К.
25 липня 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С. К., розглянув апеляційну скаргу адвоката Кашпрук Т. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 червня 2022 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,2 грн.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 12 березня 2022 року о 17:30 год по вул. Салтикова-Щедріна у м. Вінниці, останній керував автомобілем «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився в медичному закладі КНП ЦТЗ «Соціотерапія», висновок позитивний - 2,88 проміле.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Кашпрук Т. В., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно та необ'єктивно досліджено докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено всупереч вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Оскільки з матеріалів справи вбачається, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції не було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки. Зазначає про ймовірність похибки приладу алкотест «Драгер».
Указує, що судом першої інстанції не враховано того, що працівниками поліції не проводилась належним чином відеофіксація та не зафіксовано факту незгоди ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та прохання провести дослідження по біологічним зразкам.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи та дослідивши обставини справи, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Положеннями частини 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 12 березня 2022 року о 17:30 год по вул. Салтикова-Щедріна у м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Установлено, що огляд з метою встановлення стану сп'яніння водія ОСОБА_1 здійснювався лікарем КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради.
Відповідно до пунктів 5, 6 розділу ІІІ Інструкції лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп'яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3) (далі - акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду.
За змістом п. 16 розділу ІІІ Інструкції акт медичного огляду є основою висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння.
Форма та зміст акт медичного огляду затверджено у додатку 4 до Інструкції.
За змістом додатку 4 до Інструкції прізвище ім'я, по батькові особи що обстежується, є обов'язковими реквізитами акту медичного огляду.
У акті медичного огляду від 12 березня 2022 року № 0257 неправильно зазначено ім'я водія а саме: указано « ОСОБА_3 », замість правильного « ОСОБА_1 ».
Відповідно до п. 22 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Оскільки медичний огляд проведено з порушенням вимог Інструкції, то в силу п. 22 розділу ІІІ Інструкції, він є недійсним. Відтак існують обґрунтовані сумніви в достовірності відомостей про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, які наведені в медичному висновку.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що обов'язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995 року, у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Отже, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскільки висновок лікаря щодо результатів огляду з метою виявлення стану сп'яніння є недопустимим доказом, то винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, а відтак апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У цій справі не доведено поза всяким розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані сп'яніння.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 червня 2022 року слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 247, 266, 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Кашпрук Т. В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 червня 2022 року скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду С. К. Медвецький