Справа 749/807/21
Номер провадження 1-кп/749/11/22
25 липня 2022 року м. Сновськ
Щорський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника обвинуваченої ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представника потерпілих ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сновськ клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021270290000379 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Мена Чернігівської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, сторони кримінального провадження: прокурор, обвинувачена, захисник обвинуваченої, інші учасники кримінального провадження: потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представник потерпілих ОСОБА_8 , -
27.06.2022 р. від обвинуваченої надійшло клопотання про зняття арешту з автомобіля «Daewoo lanos» д. н. з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 та перебував у користуванні ОСОБА_4 в частині його користування.
Клопотання мотивовано тим, що, як стало відомо стороні захисту, арештований автомобіль майже повністю розукомплектований, зокрема, у ньому відсутнє заднє сидіння, колеса та ін. На думку сторони захисту, подальше перебування автомобіля на майданчику Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області є не тільки безпідставним, а і недоречним, оскільки вилучений транспортний засіб втратив свою цінність як речовий доказ, він вже не містить слідів ДТП. Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 позбавлені можливості вжити заходів щодо належного утримання транспортного засобу та догляду за ним. За доводами клопотання у застосуванні такого заходу як арешт вказаного автомобіля в частині його користування немає потреби.
У судовому засіданні обвинувачена та її захисник підтримали заявлене клопотання.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував. Вказав, що розслідуванням обставин розукомплектування автомобіля, що є у даному кримінальному провадженні речовим доказом, наразі займається ДБР. Зазначив, що у даній справі є цивільний позов, а тому даний автомобіль виконує також функцію забезпечення відшкодування шкоди. Не виключав, що з огляду на експертні висновки сторона захисту може в подальшому клопотати про проведення комплексної експертизи. Натомість будь-яка зміна характеристик транспортного засобу може вплинути на достовірність її висновків.
Потерпілі та їх представник проти задоволення клопотання заперечували, висловлюючи побоювання щодо зміни обвинуваченою технічних характеристик речового доказу. Таке побоювання обґрунтували обставиною повного невизнання обвинуваченою вини. Також представник потерпілих висловив думку щодо того, що оскільки розслідуванням обставин розукомплектування автомобіля займається ДБР, то відмова у скасуванні арешту автомобіля, навпаки, сприятиме встановленню дійсних обставин щодо події пошкодження автомобіля. Крім того, представник потерпілих висловив спільну з потерпілими думку у тому, що автомобіль відіграє для потерпілих забезпечувальну роль у цивільному позові, оскільки обвинувачена станом на сьогодні нічого потерпілим не відшкодувала у добровільному порядку. Заява про забезпечення позову не подавалась виключно з тих підстав, що арешт майна у кримінальному провадженні є пріоритетним.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 06.08.2021 р. було накладено арешт на автомобіль марки DAEWOO LANOS, д. н. з. НОМЕР_1 , котрий належить ОСОБА_9 , жителю АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яким фактично користувалася ОСОБА_4 , жителька АДРЕСА_2 , шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, з подальшим зберіганням на території Сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області за адресою: вул. 30 років Перемоги, буд. 2, м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області.
З мотивувальної частини вказаної ухвали вбачається, що незастосування арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
У розумінні положень абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України сторона захисту не наполягала на тому, що арешт було накладено необґрунтовано.
Зазначаючи, що у арешті майна в частині його користування відпала потреба, сторона захисту не довела, які саме обставини, встановлені слідчим суддею при накладенні арешту на майно станом на дату подання відповідного клопотання чи на дату проведення судового засідання змінилися чи перестали існувати.
Підстава пошкодження майна під час зберігання для скасування його арешту в якості самостійної не передбачена положеннями процесуального закону та, як встановлено судом, не засвідчує з огляду на матеріали справи прямого впливу на втрату у такого майна ознак речового доказу.
Враховуючи викладене, клопотання про зняття арешту майна в частині його користування задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170, 174, 350, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна в частині користування у кримінальному провадженні № 12021270290000379 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1