Провадження №4-с/760/6/22
Справа №760/32771/21
20 липня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -
Скаржник звернулась до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14.12.2021 року залишено без розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Вишневого Відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині вимог про визнання неправомірною бездіяльність Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання об'єктивної і вчасної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 14.08.2021та 20.09.2021 (повторне), зареєстроване за вхідним номером 18001, та неприймання відповідних рішень відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР від 02.10.1996, який набрав чинності 01.12.2021 та пункту 2 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021, у термін визначений статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР від 02.10.1996, який набрав чинності 01.12.2021 та пункту 3 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021;
зобов'язання розглянути звернення ОСОБА_1 відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР від 02.10.1996, який набрав чинності 01.12.2021, та надання матеріалів виконавчого провадження № 27583131 від 21.03.2011 для ознайомлення, зокрема надання до Солом'янського районного суду міста Києва копію виконавчого листа Солом'янського районного суду міста Києва від 15.02.2011 № 2- 1708/10, постанови про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) від 21.03.2011 № 27583131, заяву стягувача АТ "Альфа-Банк" про зміну сторони виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа без виконання та про припинення примусового стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсиббанк" у сумі 1 277 337,49 грн., відповідно до пункту 2 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021;
визнання противоправною бездіяльність Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не проведення виконавчих дій по заміни сторони виконавчого провадження № 27583131 від 21.03.2011, не виданні постанови про зміну назви сторони виконавчого провадження, відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021 та невиконання ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 12.05.2021 № 97324770 (судове провадження № 6/760/127/21 в справі № 760/26740/20) про зміну стягувача ПАТ "Дельта Банк" на стадії виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 21.10.2010 року в цивільній справі № 2-1708/10 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, замінити на його правонаступника - АТ "АльфаБанк";
зобов'язання провести виконавчі дії по заміні сторони виконавчого провадження № 27583131 від 21.03.2011 та винесення постанови про зміну назви сторони виконавчого провадження, відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021 та виконання ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 12.05.2021 № 97324770 (судове провадження № 6/760/127/21 в справі № 760/26740/20) про зміну стягувача ПАТ "Дельта Банк" на стадії виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 21.10.2010 року в цивільній справі № 2-1708/10 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, замінити на його правонаступника - АТ "Альфа-Банк";
визнання противоправними дії (бездіяльність) щодо не повернення виконавчого документа без виконання, після подання АТ "Альфа-Банк" письмової заяви про повернення стягувачу виконавчого листа Солом'янського районного суду міста Києва від 15.02.2011 № 2-1708/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсиббанк" у сумі 1 277 337,49 грн. без виконання, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021;
зобов'язання повернути виконавчий документ без виконання, за поданою АТ "АльфаБанк" письмовою заявою про повернення стягувачу виконавчого листа Солом'янського районного суду міста Києва від 15.02.2011 № 2-1708/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсиббанк" у сумі 1 277 337,49 грн. без виконання, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021;
визнання противоправними дії (бездіяльність) щодо не проведенню виконавчих дій по зняттю арешту з майна відповідно до частини 3 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021, в результаті повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021;
зобов'язання провести виконавчі дії по зняттю арешту з майна відповідно до частини 3 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021, після повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021;
визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хайдарі Рустама Рахмановича про арешт коштів боржника від 23.11.2021, у межах суми звернення стягнення - 1 277 337,49 гривень за виконавчим листом Солом'янського районного суду міста Києва від 15.02.2011 № 2-1708/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсиббанк" у сумі 1 277 337,49 грн., у виконавчому провадженні № 27583131 від 21.03.2011, винесену після набрання законної сили 12.05.2021 ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 12.05.2021 № 97324770 та подання АТ "Альфа-Банк" письмової заяви про припинення примусового стягнення боргу і повернення стягувачу виконавчого документу без виконання, відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021.
В іншій частині скарги відкрито провадження.
Скаржник просила визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хайдарі Рустама Рахмановича про арешт майна боржника, арешт на земельну ділянку від 30.11.2021, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 1 405 440,23 гривен, у виконавчому провадженні № 27583131 від 21.03.2011, винесену після набрання законної сили 12.05.2021 ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 12.05.2021 № 97324770 та подання АТ "Альфа-Банк" письмової заяви про припинення примусового стягнення боргу і повернення стягувачу виконавчого документу без виконання, відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021.
Визнати неправомірною бездіяльність Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо незакінчення виконавчого провадження № 27583131 від 21.03.2011, на підставі частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021 та пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 01.12.2021.
Зобов'язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 27583131 від 21.03.2011 про стягнення боргу з ОСОБА_1 у сумі 1 277 337,49грн..
Скарга обґрунтована тим, що в системі автоматичного провадження міститься постанова про арешт майна боржника, арешт на земельну ділянку, від 30.11.2021, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 1 405440,23 гривень, однак, на думку скаржника, розмір виконавчого збору розрахований державним виконавцем некоректно.
Зазначила, що станом на 28.11.2020 вона не має зобов'язань та боргів перед стягувачем АТ "АльфаБанк", тому державний виконавець Хайдарі Рустам Рахманович не мав законних підстав для винесення постанови від 30.11.2021 про арешт майна боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 1405440,23 гривень.
У зв'язку з тим, що зобов'язань у скаржника немає, вважає, що виконавче провадження повинно бути завершено.
На підставі викладеного просила скаргу задовольнити.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено скаргу до розгляду.
16.12.2021 року від скаржника надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
28.12.2021 року від скаржника надійшли додаткові пояснення та клопотання про долучення доказів.
14.06.2022 року від Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли копії ВП матеріалів ВП №27583131 та пояснення, в яких представник просив відмовити у задоволенні скарги посилаючись на те, що у відділі перебувають не виконані виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 у зв'язку з чим у державного виконавця відсутні підстави для скасування заходів примусового виконання.
14.06.2022 року від скаржника надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.07.2022 року у задоволенні клопотання про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
15.07.2022 року від скаржника надійшло клопотання про долучення до справи текстового варіанту виступу скаржника у судовому засіданні.
Скаржник в судове засідання не з'явилась, просила скаргу розглядати без її участі та задовольнити вимоги скарги з підстав викладених у ній.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Встановлено, що в провадженні Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебувало ВП №27583131 з примусового виконання виконавчого листа №2-1708/10 від 15.02.2011 виданого Солом'янським районним судом міста Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» у сумі 1277337,49 грн.
14.07.2011 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.
Протягом усього періоду державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану та застосовувались заходи примусового виконання, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження ВП №27583131.
15.01.2018 замінено стягувача у виконавчому провадженні на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва № 2609/12435/12 від 22.05.2012 з ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк».
13.12.2021 замінено стягувача у виконавчому провадженні на підставі ухвали Солом'янського районного суду міста Києва №760/26740/20 на АТ «Альфа-Банк».
13.12.2021 виконавчий документ повернуто стягувачу у відповідності до п.1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», (за письмовою заявою стягувача).
Однак, у даному виконавчому провадженні є виділення виконавчого збору у окреме виконавче провадження у відповідності до частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону України «Про виконавче провадженя», закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону України «Про виконавче провадженя», якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Встановлено, що державним виконавцем 13.12.2021 винесено постанови про стягнення виконавчого збору та стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
В подальшому було відкрито виконавчі провадження, а саме:
ВП №67884878 щодо примусового виконання постанови №27583131 від 13.12.2021 виданої Вишневим ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) про стягнення виконавчого збору 127733,74 грн.,
ВП №67885071 щодо примусового виконання постанови № 27583131 від 13.12.2021 виданої Вишневий ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 369 грн.
Отже, у відділі перебувають на виконанні виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 у зв'язку з чим посилання скаржника на те, що вона не має зобов'язань перед стягувачем не приймаються до уваги, оскільки у державного виконавця відсутні підстави для скасування заходів примусового виконання та закінчення виконавчого провадження.
Стосовно посилань скаржника про некоректне нарахування виконавчого збору, то слід зазначити наступне.
Згідно частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 754/2223/15-ц (провадження № 14-568цс19) зазначено, що "критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законодавством умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в Законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Така пряма вказівка, зокрема, міститься у частині другій статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка набула чинності 05 жовтня 2016 року, та відповідно до якої внесені зміни в ЦПК України".
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18) зроблено висновок, що: "імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. […] Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18)".
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 180/377/20 (провадження № 61-1св21) зроблено висновок, що "правовідносини в частині визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження є адміністративно-правовими, а тому справа у цій частині підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства".
З урахуванням викладеного, суд не надає оцінку твердженням скаржника стосовно некоректного нарахування виконавчого збору, оскільки це не входить до компетенції суду.
Вимог про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору скаржник не заявляла.
Відповідно до ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги скарги про скасування постанови про арешт майна боржника, не підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи містять постанову про стягнення виконавчого збору, а отже державний виконавець відкрив виконавче провадження та вчиняв подальші дії на законних підставах.
Крім того, суд зазначає, що як на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно від 30.11.2021, так і на момент розгляду судом цивільної справи, вказана постанова про стягнення виконавчого збору не скасована судом.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Вказане свідчить, що закон пов'язує право сторони виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою за наявності порушення її прав чи свобод.
На зазначене вказує судова практика судів вищих інстанцій, зокрема, такої позиції дотримується Касаційний цивільний суд Верховного Суду з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18).
Судом зазначається, що тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Відповідно до положень частини 3 статті 451 ЦПК якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447, 448, 449, 450, 451 ЦПК України суд, -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя