Справа № 749/88/22
Номер провадження 2/749/127/22
"21" липня 2022 р. м.Сновськ
Щорський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Шаповал З.О.,
за участі секретаря Мирошниченко А.М.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Щорським районним судом Чернігівської області та Конотопським міськрайонним судом Сумської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №749/88/22 за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-
02 лютого 2022 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в якому просить:
визнати незаконними і скасувати наказ начальника Київського загону воєнізованої охорони регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» О.Г. Задоя «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 63 від 15.11.2021 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на стрільця 4 розряду стрілецької команди на ст. Сновськ ОСОБА_1 .
визнати незаконними і скасувати наказ начальника Київського загону воєнізованої охорони регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» О.Г. Задоя «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 64 від 07.12.2021 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на стрільця 4 розряду стрілецької команди на ст. Сновськ ОСОБА_1 .
Свої вимоги обгрунтовує тим, що з 28 грудня 2007 року він працює на посаді стрільця Київського (Конотопського) загону відомчої воєнізованої охорони «Південно-Західної залізниці» АТ «Українська залізниця». Спірними наказами позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за те, що він не вийшов на зміну 15.11.2021 року, 01.12.2021 року та 05.12.2021 року, згідно з попередніми графіками роботи в листопаді та грудні. Позивач стверджує, що у визначені дати був на роботі, отримував зброю, маршрутний лист та писав пояснення. Вважає, що він трудову дисципліну не порушував та виконував свою роботу відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку, адже на роботі був присутній з 7 години 45 хвилин. Позов вмотивований ст..21, 58, 141, 142, 149 КЗпП України. Позивач визнає той факт, що керівництво з липня місяця 2021 року повідомило, що позивач повинен їздити також працювати в іншу місцевість в м. Бахмач. Стверджує, що внаслідок таких змін робоча зміна триває 30 годин 30 хвилин, оскільки в 4-45 ранку потрібно виїжджати поїздом до м. Бахмач і наступного дня о 11:15 год зміна завершується. Тобто графік змінності на думку позивача складено з грубим порушенням ПВТР.
Ухвалою судді від 07.02.2022 року відкрито провадження у даній справі за правилом спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін.
14.06.2022 року до суду надійшов відзив відповідача за змістом якого, представник відповідача ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні позову, з наступних підстав. Так наказами «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від № 63 від 15.11.2021 року та № 64 від 07.12.2021 року ОСОБА_1 відповідно до ст. 147 КЗпП оголошено дві догани. Догани було оголошено за те, що ОСОБА_1 згідно попереднього графіка роботи повинен був заступити на зміну в 04 год. 45 хв. 15.11.2021 року, 01.12.2021 року та 05.12.2021 року. На роботу у зазначені дні та зазначений час він не прийшов, а прийшов о 07 год. 45 хв., таким чином був відсутній на роботі протягом 3 год. Дані порушення трудової дисципліни стали можливими в зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 попередніми графіків роботи стрілецької команди Сновськ та порушення п. 1.2 Посадової інструкції стрільця 4-го розряду СК Сновськ. З попередніми графіками роботи стрілецької команди Сновськ ОСОБА_1 був ознайомлений, але відмовився ставити підпис про ознайомлення з попередніми графіками роботи. Відповідно до попередніх графіків змінності стрілець 4 розряду стрілецької команди на станції Сновськ ОСОБА_1 15.11.2021 року, 01.12.2021 року та 05.12.2021 року повинен був заступити на зміну в 04 год. 45 хв., а фактично позивач вийшов на зміну в 07 год. 45 хв. На думку представника позивача, зазначене свідчить, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 139 КЗпП України, вимоги п. 1.2 своєї Посадової інструкції відповідно до якого стрілець 4 розряду зобов'язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку підрозділу та попереднього графіка змінності та чесно і сумлінно виконувати службові обов'язки та суворо дотримуватися чинного законодавства України, та порушив попередній графік змінності і правила внутрішнього трудового розпорядку.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові. Позивач пояснив, що в липні місяці 2021 року його повідомили, що на роботу потрібно ходити для отримання зброї о 4 годині 45 хвилин тоді як раніше він ходив о 7 годині 45 хвилин. До липня місяця працював у м. Сновськ, а з липня місяця 2021 року змушений був їздити до Бахмача. Дійсно був не з годний за такими змінами, проте на 4 години 45 хвилин ходив лише один раз на місяць. Написав скаргу до управління Держпраці у Чернігівській області, які переадресували його скаргу до Держпраці міста Києва, які почали перевірки. Після того, як відповідач дізнався про те, що позивач написав скаргу, за вказівкою керівника ОСОБА_1 на цілий квартал визначили, що він повинен ходити на роботу на 4 годині 45 хвилин, тоді як іншим працівникам визначено ходити 1-2 рази на місяць, а деяким працівникам жодного разу. З огляду на зазначене мало місце дискримінаційне відношення до позивача, мобінг. Представник позивача звернув увагу на те, що ПВТР передбачено тривалість зміни не більше 24 години, тоді як позивача змушують заступати на більш тривалу зміну.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві. Вважає, що не мало місце переведення позивача в іншу місцевість та не було змінено його істотні умови праці. Визнав той факт, що до липня місяця 2021 року позивач фактично працював у місті Сновськ, а з липня місяця того ж року один раз на місяць працював у місті Бахмач та приходив на роботу о 4 годині 45 хвилин. Пояснив, що підприємство не повідомлялось працівників про зміну істотних умов праці та дозволу у працівників на переведення в іншу місцевість не брали.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є відповідальним за обліком робочого часу і складанням графіку змінності. ОСОБА_5 у листопаді 2021 року був на лікарняному з 28.10 по 08.11.2021 та з 20.11. по 30.11.2021 року. Облік відпрацьованого часу ведеться за квартал, а не за місяць. Тобто, відповідач має норму робочого часу, який слід відпрацьовувати. У період знаходження відповідача на лікарняному облік робочого часу відбувався по нормі: 5 днів по 7 годин робочого часу і субота 5 годин, тоді як стрілець за одну неділю відпрацьовує 48 годин. Виходить, що перебуваючи на лікарняному особа відпрацьовує 14 годин, тоді як перебуваючи на роботі стрілець перебуваючи на роботі два дні відпрацьовує 48 годин. Тому при складанні попереднього графіка чергувань це враховується. Не вбачає у своїх діях та керівництва мобінгу відносно відповідача. У червні місяці 2021 за вказівкою керівництва у зв'язку з виробничою необхідністю графік роботи стрільця змінився і стрільці почали їздити на роботу на ст..Бахмач. Не вважає, що у ОСОБА_1 змінилося робоче місце. За два місяці не попереджали працівників про зміну місця роботи. Чому саме тільки ОСОБА_5 ставили на чергування о 04-45, пояснив недопрацюванням робочого часу. 15 листопада та 1 і 5 грудня 2021 року ОСОБА_1 не вийшов на роботу на ст..Бахмач, замість нього поїхав інший стрілець. ОСОБА_5 працював на ст..Сновськ. Є попередній графік роботи, а є виконавчий графік. Відповідача притягнули до відповідальності за невиконання попереднього графіка роботу, оскільки він порушив саме цей графік.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він є начальником відділення стрілецької команди в м.Сновську та пам'ятає, що 15.11.2021 року підписував акт складений відносно стрільця ОСОБА_1 про те, що останній не вийшов на роботу о 04-45 год згідно попереднього графіка роботи на листопад 2021 року, письмове пояснення не надав. 11.11.2021 року свідок підписав акт, що відповідач відмовився ознайомлюватися з попереднім графіком роботи на листопад місяць 2021 року. Акт складався не по факту відмови, а пізніше. У жовтні та вересні 2021 року стрільці по черзі виїздили на роботу до Бахмача о 4-45 год. ОСОБА_1 відмовився від такого графіку роботу. Оскільки позивач відмовився їздити на роботу на ст..Бахмач, тоді керівництво загону в особі начальника ОСОБА_7 дав вказівку ставить ОСОБА_1 у графік роботи на 04-45 годину щоразу. Зауважень на роботі на ст.. Сновськ, відповідач не мав.
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що влітку 2021 року керівництво повідомило, що з червня місяця 2021 року стрільці Сновського виробничого підрозділу будуть виїжджати на роботу на ст..Бахмач. Письмово про це не повідомляли. Пам'ятає, що у грудні 2021 року він підписав акти про те, що відповідач вийшов на роботу не на ст.. Бахмач о 04-45 год, а прийшов 01.12.21 на роботу на ст..Сновськ на 07-45 год. Особисто свідок не був присутнім при відмові ОСОБА_1 про ознайомлення з попереднім графіком роботи.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він працює стрільцем СК на ст..Сновськ. Ще торік керівництво змінило умови праці та письмово за два місяці про це не попередили. Дійсно, їхати на роботу на ст.. ОСОБА_10 більше трьох годин, а потім і повертатись займає часу понад добу та дуже фізично важко. Йому відомо, що ОСОБА_5 відмовився їздити на ст.. ОСОБА_10 на роботу о 4-45 годині і з чого почалися проблеми на роботі.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, що викладене у відзиві, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши позивача та представників сторін в тому числі і свідків, суд прийшов до наступного висновку.
Так по справі встановлено, що з 28 грудня 2007 року ОСОБА_1 працює на посаді стрільця 4-го розряду стрілецької команди на ст..Сновськ виробничого підрозділу Київський загін воєнізованої охорони регіональної філії «Південно-Західна» залізниця АТ «Українська залізниця» (а.с. 54, 55-58, 106).
Судом встановлено, що станція Сновськ та станція Бахмач відносяться до одного структурного підрозділу, виробничого підрозділу Київський загін воєнізованої охорони регіональної філії «Південно-Західна» залізниця АТ «Українська залізниця», що в судовому засіданні не заперечувалось сторонами.
Наказами «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від № 63 від 15.11.2021 року та № 64 від 07.12.2021 року ОСОБА_1 відповідно до ст. 147 КЗпП оголошено дві догани. Підставою для винесення вказаних наказів було те, що ОСОБА_1 не вийшов на зміну згідно попереднім графіком роботи 15.11.2021 року, 01.12.2021 року та 05.12.2021 року. Дане порушення стало можливим через невиконання попереднього графіка роботи стрілецької команди на станції Сновськ, порушення трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку (а.с.15,16).
З липня місяця 2021 року відповідачем повідомлено працівників стрілецької команди на ст..Сновськ в тому числі і позивача, що вони повинні їздити також працювати в іншу місцевість в м. Бахмач. Внаслідок таких змін робоча зміна триває більше 24 годин, оскільки в 4-45 ранку потрібно виїжджати поїздом до м. Бахмач і наступного дня о 11:15 год зміна завершується.
Позивач не погодився з зазначеними змінами та 27.09.2021 року звернувся зі скаргою на дії роботодавця в якій виклав, що його та інших працівників змушують без їх згоди працювати в перерву між змінами по 30 годин не надаючи на це інший день відпочинку чи подвійну оплату (а.с.26-29).
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач в період з липня місяця по листопад місяць 2021 року заступав на роботу о 7 годині 45 хвилин та один раз на місяць заступав на роботу о 4 години 45 хвилин.
Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому не підлягають доказуванню на підставі ч.1 ст. 82 ЦПК України.
Частина 3 статті 32 КЗпП передбачає, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Пунктом 31 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», судам роз'яснено, що згідно з ч.3 ст.32 КЗпП ( 322-08 ) в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці.
Згідно правил внутрішнього трудового розпорядку стрілецької команди на ст.. Сновськ, Конотопського загону воєнізованої охорони регіональної філії «Південно-Західна залізниця АТ «Українська залізниця», які затверджені на загальних зборах трудового колективу СК ст.. Сновськ, протоколом зборів від 26.08.2021 року та погоджені начальником Виробничого підрозділу Київського загону воєнізованої охорони регіональної філії «ПЗз» Задоєм О.Г., початком робочого дня вважається час заступання на службу згідно ПВТР підрозділу та графіком змінності несення служби, а закінченням робочого дня вважається час, необхідний для звільнення від несення служби після здавання зброї, інвентарю т.п. встановлений графіком змінності. Початком служби працівників вважається час прибуття за графіком змінності чи викликом, а закінчення - час оформлення маршруту варти форми ХУ-2 після здавання зброї та інвентарю. Працівники зі змінним графіком роботи після тимчасової непрацездатності чи відпустки приступають до роботи в першу повну робочу зміну, що припадає за діючим графіком. Для працівників застосовується чотирьох змінний графік роботи з тривалістю зміни, що не перевищує 24 години. Тривалість зміни, що перевищує встановлену, допускається для працівників підрозділів у випадках ліквідації пожеж, наслідків катастроф і стихійного лиха або ускладненні оперативної обстановки.
Правилами внутрішнього трудового розпорядку передбачено декілька графіків несення служби в залежності від виду наряду. Зокрема, пунктом 4 передбачено графік несення служби стрільцями в парку станції Сновськ, а пунктом 5 передбачено графік несення служби роз'їзним контингентом, до якого і відноситься ОСОБА_11 згідно графіків змін на листопад та грудень місяць 2022 року в яких зазначено вид наряду ОСОБА_11 роз'їзний (а.с.23,24).
Так пунктом 5 ПВТР передбачено графік несення служби роз'їзним контингентом, початок несення служби о 7 годині 45 хвилин, закінчення несення служби о 8 годині 15 хвилин (наступного дня), або визначається в залежності від встановленого часу заступання на зміну відповідно до графіка змінності.
Також пунктом 5 ПВТР передбачено, загальний та заліковий час зміни на рівні 24-30 годин, або визначається в залежності від встановленого часу заступання на зміну відповідно до графіка змінності.
Згідно з п. 1.2 Посадової інструкції стрільця 4 розряду стрілецької команди на станції Сновськ, яка затверджена 27.02.2020 року начальником Виробничого підрозділу Київського загону воєнізованої охорони регіональної філії Задоєм О.Г.з якою позивач ознайомлений особисто (а.с.111-113):
позивач зобов'язаний чесно і сумлінно виконувати службові обов'язки та суворо дотримуватися чинного законодавства України. Дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку підрозділу та попереднього графіка змінності.
Відповідно п. 2.2.1 Посадової інструкції при несенні служби з охорони вантажів стрілець 4 розряду зобов'язаний приймати під охорону, охороняти та супроводжувати вагони з номенклатурними вантажами місцевого навантаження, а також вагони, що прибувають зі змінних пунктів порядком визначеним чинними нормативними документами.
Відповідно п. 2.1.1 Посадової інструкції під час несення служби стрілець 4 розряду повинен прибувати на чергування без запізнень.
Згідно з попередніми графіками змінності за листопад та грудень місяць 2021 року ОСОБА_1 зобов'язано кожну зміну виходити на роботу о 4 годині 45 хвилин.
З огляду на зазначене суд відхиляє доводи позивача про те, що позивачу було змінено істотні умови праці, оскільки пунктом 5 ПВТР передбачено графік несення служби роз'їзним контингентом в якому не конкретизовано час початку та закінчення зміни, оскільки час початку та закінчення зміни визначається в залежності від встановленого часу заступання на зміну відповідно до графіка змінності. З аналогічних обставин суд відхиляє доводи сторони позивача, щодо порушення роботодавцем вимог ПВТР в частині перевищення тривалості зміни.
Згідно ст.. 139 КЗпПУ, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язаний був з'являтися на роботу о 4 годині 45 хвилин 15.11.2021 року, 01.12.2021 року та 05.12.2021 року, проте з'являвся о 7 годині 45 хвилин, що фактично не заперечується сторонами (а.с.109,116, 117, 119,120,121, 122, 124), а тому був відсутній на робочому місці протягом 2 годин 59 хвилин.
Отже, ОСОБА_1 дійсно порушив 1.2 своєї Посадової інструкції відповідно до якого стрілець 4 розряду зобов'язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку та попередніх графіків змінності, чим допустив порушення трудової дисципліни, яке виразилося в невиконанні вимог Посадової інструкції, Правил внутрішнього розпорядку та попередніх графіків змінності за листопад та грудень місяць 2021 року, наслідком чого було несвоєчасне заступання на зміну 15.11.2021 року, 01.12.2021 року та 05.12.2021 року о 07 год. 45 хв. замість 04 год. 45 хв.
Щодо доводів позивача про переведення позивача на іншу роботу або в іншу місцевість суд зауважує наступне.
Норма статті 32 КЗпП України передбачає, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві в установі, організації або в іншу місцевість хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускаються тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених законом.
У частині другій статті 32 КЗпП України зазначено, що не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.
Так, зазначена норма трактує поняття «переміщення» у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Вона передбачає у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, зміну робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи); структурного підрозділу у тій самій місцевості; роботи на іншому механізмі або агрегаті.
Переміщення може здійснюватися тільки за умови, що не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника.
Таким чином, при переміщенні діє принцип незмінності істотних умов договору, залишаються незмінними всі суттєві умови трудового договору (спеціальність, кваліфікація, найменування посади).
Суд зауважує, що позивача було саме переміщено, а не переведено на роботу до станції Бахмач, оскільки залишилися незмінними всі суттєві умови трудового договору (спеціальність, кваліфікація, найменування посади, заробітна плата), та відбулася лише зміна робочого місця (тобто, місця безпосереднього виконання роботи зі станції Сновськ на станцію Бахмач), а тому відповідно до частини другої статті 32 КЗпП України не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.
Отже, відповідач здійснив переміщення працівника в межах одного структурного підрозділу, при цьому не змінилася жодна з істотних умов трудового договору, а тому таке переміщення є цілком законним та і не є предметом оскарження в даній справі.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 01 листопада 2017 року у справах
№ 6-1429цс17, 6-1568цс17, а також з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 501/2345/15-ц (провадження № 61-719св18), постанові від 25 січня 2018 року у справі
№ 501/2482/15-ц (провадження № 61-757св17).
Вирішуючи питання про те, чи містили дії відповідача ознаки мобінгу стосовно ОСОБА_1 суд враховує, що нормативне визначення цього терміну відсутнє, але під ним прийнято розуміти діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.
Системний та логічний аналіз матеріалів справи та показів свідків, на думку суду, не свідчить про наявність мобінгу стосовно ОСОБА_1 зі сторони роботодавця, оскільки дії роботодавця не направлені на приниження гідності та честі Зінченка, його професійної (ділової) репутації. Дійсно неявка ОСОБА_1 на зміну о 4 годині 45 хвилин може створювати стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери з боку інших працівників, які змушені заміняти його, проте таке напруження створюється не завдяки роботодавцю, а завдяки власній, свідомій волі працівника ОСОБА_1 , який невірно розтлумачив положення Правил внутрішнього трудового розпорядку та помилково вважає, що повинен заступати на зміну о 7 годині 45 хвилин, що суперечить попереднім графікам змінності за листопад та грудень місяць 2021 року.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з статтею 147 КЗпП України догана - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника за порушення трудової дисципліни.
Частиною 1 ст. 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Згідно положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
З огляду на зазначене у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 133, 141, 263-265, 274-279, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду у зазначений вище строк.
Повний текст рішення виготовлений 25.07.2022 року.
Суддя З.О.Шаповал