Справа № 755/10186/19
№ 1-кп/755/331/22
"25" липня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040001884 від 05.03.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дятьково, Брянської області, Росія, росіянина, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, працюючого неофіційно вантажником, перебуваючого у цивільному шлюбі, зі слів маючого на утриманні дитину 2013 року, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, зокрема востаннє: 07 червня 2022 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
захисника ОСОБА_12 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
ОСОБА_6 , 05.03.2019 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, перебував за адресою: м. Київ, пр-т Романа ІІІухевича, 2-Т, у приміщенні ТРЦ «Скай Молл», а саме, у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де проходив повз полиці, де виставлені товари магазину, зокрема дитячі іграшки та в цей час, у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення повторного, таємного викрадення чужого майна та обернення його на свою користь. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто з покупців та персоналу магазину не спостерігає, ОСОБА_13 , близько 18 години 35 хвилин, взяв з полиці один робот "Makeblock Codey Rocky", вартістю 3599 гривень, який сховав у свою сумку та направився до касової зони вищевказаного магазину. У подальшому, утримуючи при собі вищевказане майно та не маючи наміру розраховуватись за нього, ОСОБА_13 пройшов касову зону та направився до виходу з даного магазину. Разом з тим, ОСОБА_13 , виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, а саме, таємно викрасти з магазину вказаний робот, який належать ТОВ «Альфа-Забава» та розпорядитися ним на власний розсуд, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками поліції, а саме, при виході з ТРЦ «Скай Молл», при спробі залишити місце вчиненого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі та показав, що дійсно, 05.03.2019 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, він знаходився в магазині «Будинок Іграшок», який знаходиться у приміщенні ТРЦ «Скай Молл», що за адресою: м. Київ, пр-т Романа Шухевича, 2-Т, де вирішив здійснити крадіжку, тому, підійшов до полиці з товаром, взяв з неї дитячого робота, сховав до сумки та не розрахувавшись пройшов касову зону і попрямував до виходу з магазину, однак, вже на виході його затримали працівники поліції. Зокрема, показав, що суть обвинувачення йому зрозуміле, винним себе визнає повністю та всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час, спосіб та місце скоєння ним кримінального правопорушення, відповідають дійсності. У скоєному щиро каявся, розуміє, що його дії були протиправними та умисними.
Покази ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується); протоколу огляду місця події від 05.03.2019 року; протоколу огляду предметів від 08.03.2019 року; постанови про визнання та приєднання речових доказів від 18.03.2019 року; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.03.2019 року; протоколу обшуку затриманої особи від 06.03.2019 року; повідомлення про підозру від 06.03.2019 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 у тому, що він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного (щиро каявся, вину визнав у повному обсязі), особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Так, з урахуванням обставин кримінального провадження, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_6 , його особи - раніше судимий, конкретних обставин кримінального провадження, суд вважає, що його перевиховання і виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, однак, поряд з цим, при призначенні міри покарання, суд враховує його ставлення до скоєного - вину визнав повністю, щиро каявся у вчиненому, скоєно замах на вчинення крадіжки, майно повернуто та цивільний позов не заявлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_6 за сукупністю кримінальних правопорушень, за який він засуджується цим вироком та кримінального правопорушення, за який його засуджено вироком Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2022 року, остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні не обрано.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 09.02.2022 року.
Зарахувати в строк відбування покарання час перебування під вартою з 03.01.2018 року по 04.01.2018 року включно, з 03.08.2018 року по 04.08.2018 року включно, з 18.09.2021 року по 20.09.2021 року включно.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: іграшку - робота "Makeblock Codey Rocky" (арт. 289264) у фабричній упаковці, що передано під зберігальну розписку представнику потерпілого ТОВ «Альфа-Забава» - залишити у ТОВ «Альфа-Забава».
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя