Справа №752/8493/22
Провадження №2/752/6658/22
21 липня 2022 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву адвоката Шендрика Кирила Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову, -
Адвокат Шендрик Кирило Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про застосування наслідків нікчемного правочину.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що згідно з рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.07.2016 по справі №200/4400/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на підставі договору поруки від 14.12.2012 №141212-П заборгованість за кредитним договором від 03.06.2011 №030611-КЛТ у сумі 5235997,36 грн., 597958,69 доларів США, у сумі 7704304,82 доларів США.
Згідно з рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25.09.2017 по справі №761/20826/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на підставі договору поруки від 14.12.2012 №141212-П заборгованість за кредитним договором від 03.06.2011 №030611-КЛТ, яка складається заборгованості по відсоткам за період з 01.09.2015 по 30.03.2016 у сумі 591500,80 доларів США.
Постановою Верховного суду від 04.08.2021 у справі №757/39249/17-ц встановлено, що підписи ОСОБА_1 у договорі поруки від 14.12.2012 №141212-П виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою та зроблено висновок про нікчемність цього правочину.
Різними органами державної виконавчої служби відкрито одночасно ряд виконавчих проваджень з примусового виконання рішень судів по справах №761/20826/16-ц та №200/4400/13-ц (ВП №62145214, №61386160, №56786335) та накладаються арешти на майно позивача та рахунки, здійснюється розшук майна позивача, на яке можна звернути стягнення, інформацію про позивача внесено до реєстру боржникові, всі перелічені заходи фактично здійснюються на підставі недійсного договору поруки.
За час розгляду судом даного спору до моменту отримання ухвалення судового рішення, розмір майнової шкоди, завданої позивачу виконавчими діями, буде збільшуватись, через що позивач буде змушений збільшувати позовні вимоги або подавати окремий позов.
Заборона дій примусового характеру, які здійснюються на підставі підробленого нікчемного договору, є співмірними з заявленими позовними вимогами та не можуть мати негативних наслідків.
Просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам та особам, які здійснюють примусове виконання рішень вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання виконавчих документів, виданих судами у справах №761/20826/16-ц та №200/4400/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (код ЄДРПОУ 14352406).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
20.07.2022 до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про застосування наслідків нікчемного правочину.
В цьому позові заявлено вимоги визнати відсутньою поруку ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» своїх зобов'язань за кредитним договором від 03.06.2011 №030611-КЛТ, укладеним між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай»; стягнути з Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на користь ОСОБА_1 8893764,31 доларів США та 5235997,36 грн.
ОСОБА_1 є боржником у виконавчих провадженнях №62145214, №61386160, №56786335, в яких стягувачем є Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро».
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Перелік заходів забезпечення позову зазначений у ч.1 ст.150 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивачем заявлено вимогу матеріального характеру про стягнення на свою користь з відповідача грошових коштів.
При цьому представник позивача застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони органам та особам, які здійснюють примусове виконання рішень вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання виконавчих документів, виданих судами у справах №761/20826/16-ц та №200/4400/13-ц, обґрунтовує необхідністю зменшити розмір майнової шкоди, завданої позивачу виконавчими діями, який буде збільшуватись, через що позивач буде змушений збільшувати позовні вимоги або подавати окремий позов.
Слід відзначити, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про його забезпечення.
Суд відзначає, що дійсно між сторонами виник спір, предметом якого є вимоги визнати відсутньою поруку позивача перед відповідачем та стягнути з відповідача 8893764,31 доларів США та 5235997,36 грн.
При цьому представником позивача обраний спосіб забезпечення позову шляхом встановлення заборони органам та особам, які здійснюють примусове виконання рішень, вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання виконавчих документів, виданих у інших судових справах, тобто фактично зупинити стягнення на підставі виконавчих документів.
Пунктом 6 ч.1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Судом встановлено, що позивач не оскаржує виконавчий документ в судовому порядку, а метою застосування заходів забезпечення позову, як зазначив представник позивача, є недопущення збільшення збитків позивача через виконавчі дії, які вчиняються щодо нього в рамках виконавчих проваджень.
За таких обставин суд вважає, що представником позивача обрано вид забезпечення позову, який є невідповідним заявленим позовним вимогам. До того ж, суду не надано жодних доказів того, як такий спосіб забезпечення позову зможе забезпечити майбутнє виконання рішення суду у разі задоволення позову про визнання відсутньою поруки та стягнення коштів.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд,-
Заяву адвоката Шендрика Кирила Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ж. І. Кордюкова