Справа № 727/3932/22
Провадження № 2-с/727/28/22
20 липня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Орлецькій Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за заявою ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання судового наказу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2022 року таким, що не підлягає виконанню посилаючись на те, що 01 червня 2022 року суддею Шевченківського районного суду м. Чернівці було винесено судовий наказ №727/3932/22 про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.05.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Зазначив, що приймає участь у вихованні свого сина, належному його утриманні та матеріальному забезпеченні. Також зазначає, що додані до заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 акт обстеження житлово-побутових умов та довідка про склад сім'ї, згідно з якими ОСОБА_2 проживає разом з ОСОБА_1 без реєстрації суперечить рішенню суду про розірвання шлюбу, яким сина ОСОБА_2 залишено на виховання та проживання з ним.
В нього відсутні боргові зобов'язання перед ОСОБА_1 та існує спір про право щодо місця проживання дитини, що в свою чергу за наявності протиріч між батьками з вказаного питання, свідчить про відсутність у стягувача суб'єктивного права вимоги до нього про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
А тому просив, визнати судовий наказ Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2022 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.05.2022 року і до досягнення дитиною повноліття таким, що не підлягає виконанню.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала заперечення на заяву, в якій просила відмовити в задоволенні заяви.
На підставі ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу без участі боржника та стягувача, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження (а. с. 10).
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.07.2013 року по справі №727/4256/13-ц, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 9). Вирішено залишити дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вихованні та проживанні з батьком ОСОБА_1
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб Житлово-комунального кооперативу №46 від 05 травня 2022 року (а.с. 11).
01.06.2022 року Шевченківським районним судом м. Чернівці винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.05.2022 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
За змістом п. п. 4, 5 ч. 1ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно з ст. 172 ЦПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі.
Тобто судовий наказ про стягнення аліментів набирає законної сили у момент його видачі, а процедура скасування наказу за заявою боржника, передбачена ст. 170 ЦПК України, не застосовується
Відповідно до ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч. 2ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст.432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, про наявність спору із заявником про постійне місце проживання дитини, а тому наказ про стягнення аліментів не міг бути виданий. Проте суд зазначає, що боржник не заперечує факт проживання сина ОСОБА_2 з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , тому для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню немає підстав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недоведеністю та безпідставністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.259,260,261,432 ЦПК України, суд
Постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.05.2022 року і до досягнення дитиною повноліття таким, що не підлягає виконанню відмовити.
З повним текстом ухвали сторони зможуть ознайомитись 25.07.2022 року.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя: