Справа №591/494/22
Провадження № 4-с/591/26/22
18 липня 2022 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.,
з участю секретаря судового засідання - Чмуневич М.О.
представника скаржника - Шпакова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шпакова Анатолія Олександровича на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шпакова А.О. звернулася до суду з вказаною скаргою та свої вимоги мотивує тим, що в провадженні приватного виконавця Савенка Ю.О. знаходиться виконавче провадження №67810552 щодо виконання виконавчого листа №591/1301/21, виданого 19 жовтня 2021 року Зарічним районним судом м. Суми зі стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» в розмірі 42392,50 грн.
В межах виконавчого провадження №67810552 приватним виконавцем винесено ряд постанов, в тому числі і постанова про арешт коштів боржника від 08 грудня 2021 року, згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
В межах вчинення виконавчих дій було накладено арешт на рахунок: НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
Проте, на вказаний рахунок заявниця отримує зарплатні виплати, що підтверджується довідкою від 23 грудня 2021 року виданою АТ КБ «ПриватБанк».
12 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця із заявою про зняття арешту із зарплатного рахунку, до якої було додано оригінал довідки від 23 грудня 2021 року виданої АТ КБ «ПриватБанк».
Зауважує, що накладення арешту на її рахунок для зарахування заробітної плати, позбавило її можливості отримувати заробітну плату, яка являється єдиним джерелом її існування, а також сплачувати борг, проти якого вона не заперечує.
Проте, станом на 21 січня 2022 року арешт з зарплатного рахунку ОСОБА_1 не знято та жодної відповіді від приватного виконавця не надходило, що свідчить про протиправну бездіяльність приватного виконавця та порушення прав боржника.
16 грудня 2021 року приватним виконавцем Савенко Ю.О. винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно якої здійснюється відрахування із доходів боржника у розмірі 20% від заробітної плати до виплати загальної суми боргу.
Вказана постанова була направлена на адресу ФОП ОСОБА_2 , де і працює ОСОБА_1 .
Таким чином скасування арешту із зарплатного рахунку жодним чином не впливає на виконання виконавчого листа №591/1301/21 із стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго».
Посилаючись на вказані обставини, та остаточно уточнивши їх, просить суд визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича щодо відмови у скасуванні арешту грошових коштів на картковому рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», призначеному для зарахування заробітної плати ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_2 ; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича у виконавчому провадженні № АСВП: 67810552 скасувати арешт грошових коштів (заробітної плати) із карткового рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», призначеному для зарахування заробітної плати ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_2 .
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 січня 2022 року скаргу залишено без руху, заявнику надано строк для усунення недоліків. 27 січня 2022 року представником заявниці подано суду документи на виконання ухвали суду від 26 січня 2022 року.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено скаргу до судового розгляду на 10 березня 2022 року о 16 год. 00 хв.
Враховуючи, що Верховною Радою України 24 лютого 2022 року на позачерговому засіданні було запроваджено воєнний стан через вторгнення Росії на територію України, беручи до уваги ситуацію, що склалась у м. Суми на день запровадження такого стану, на підставі п.1 рішення зборів суддів Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2022 року №5, з метою запобігання загрози життю та здоров'ю учасників судового процесу і працівників суду, з 24 лютого 2022 року дану справу було знято з розгляду до стабілізації ситуації в країні та в м. Суми.
Рішенням зборів суддів від 02 травня 2022 року №11 відновлено здійснення розподілу та розгляд усіх категорій справ, у тому числі цивільних, які перебували в провадженні судді станом на 24 лютого 2022 року.
Справа призначена до розгляду на 08 червня 2022 року, 14 год. 00 хв.
08 червня 2022 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 27 червня 2022 року 15 год. 00 хв. в зв'язку з неявкою в судове засідання приватного виконавця Савенка Ю.О.
22 червня 2022 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Шпакова А.О. надійшла заява про уточнення скарги (а.с. 54-53).
27 червня 2022 року протокольною ухвалою суду прийнято до розгляду уточнену скаргу, подану до суду 22 червня 2022 року, вирішено витребувати у приватного виконавця Савченка Ю.О. належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №591/1301/21 виданого 19 жовтня 2021 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ТОВ «Сумитеплоенерго», розгляд справи відкладено до 18 липня 2022 року, о 16 год.00 хв. у зв'язку з витребуванням доказів у справі.
14 липня 2022 року від стягувача ТОВ «Сумитеплоенерго» надійшов відзив на скаргу, в якому вказує на те, що проти задоволення скарги заперечує, оскільки в підтвердження своєї позиції по справі боржниця (скаржник) запевнює суд про те, що згідно постанови приватного виконавця від 16 грудня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, з неї здійснюється відрахування у розмірі 20 % від заробітної плати. При цьому до суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження даного факту. Звертає увагу суду на те, що вказані скаржницею доводи не відповідають дійсності, оскільки за період з моменту винесення вказаної постанови на рахунок стягувача (ТОВ «Сумитеплоенерго») в порядку виконання виконавчого провадження надійшов лише один 01 лютого 2022 року в сумі 3265,01 грн. Більше ніяких платежів стягувачу не надходило. При винесенні рішення по справі просить врахувати даний факт (а.с.87).
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 уточнені вимоги скарги підтримав у повному обсязі.
Приватний виконавець Савенко Ю.О. та представник стягувача в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Суд, заслухавши думку представника заявниці, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в провадженні приватного виконавця Савенка Ю.О. знаходиться виконавче провадження №67810552 щодо виконання виконавчого листа №591/1301/21, виданого 19 жовтня 2021 року Зарічним районним судом м. Суми у справі про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» в розмірі 42392,50 грн.(а.с.69-70).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенко Ю.О. 08 грудня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа ВП №67810552 (а.с.71).
В межах виконавчого провадження №67810552 приватним виконавцем Савенко Ю.О. винесено постанову про арешт коштів боржника від 08 грудня 2021 року, згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.75-76).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Савенко Ю.О. від 16 грудня 2021 року, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ФОП ОСОБА_4 . Постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, загальна сума боргу до стягнення становить 47181,75 грн.
Зобов'язано підприємство, установу, організацію, фізичну особу, фізичну особу-підприємця здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення (а.с.80-зворотній бік-81).
12 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця Савенка Ю.О. із заявою про зняття арешту із зарплатного рахунку, до якої було додано оригінал довідки від 23 грудня 2021 року виданою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.81- зворотній бік).
З довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 23 грудня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 має в АТ КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_3 , ( НОМЕР_2 ), на яку отримує заробітні плати. Також на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ) (а.с.82).
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII).
За змістом статей 1, 5 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом № 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону № 1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності до статті 36 Закону № 1404-VIII розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону№ 1404-VIII про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).
Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону № 1404-VIII чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Законом № 1404-VIII також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частини восьмої статті 48).
У пункті 10 Розділу VIII Інструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону № 1404-VIII та розділу VIII Інструкції.
Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).
Відтак, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункт 7.13 постанови).
Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3)у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом № 1404-VIII та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).
При цьому у відповідності до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов'язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашенняборгу за виконавчим провадженням.
Таким чином, законодавство покладає зобов'язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов'язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.
Відповідно частини першої статті 70 Закону розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь-яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.
Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.
Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.
Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII).
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).
При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною встановленою законом.
Одночасно слід звернути увагу, що наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
Враховуючи вищевикладене, у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20, який підлягає врахуванню у відповідності до вимог ч. 4 сит. 263 ЦПК України.
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 23 грудня 2021 року картковий рахунок № НОМЕР_4 в АТ КБ «Приват Банк» відкритий фізичній особі ОСОБА_1 , на яку отримує зарплатні виплати. Також на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ) (а.с.82).
Про ці обставини представник боржниці повідомив приватного виконавця 12 січня 2022 року та надав докази на їх підтвердження (а.с. 81-зворотній бік).
Приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Савенко Ю.О. відмовлено представнику боржниці ОСОБА_1 - адвокату Шпакову А.О. у скасуванні арешту коштів, які знаходяться на картковому рахунку, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» для виплати заробітної плати, про що свідчить відповідь від 18 січня 2022 року № 2671 (а.с. 83-84).
Не дивлячись на те, що представник заявниці надав приватному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на кошти, які є її заробітною платою, яка розміщена на рахунку призначеному для зарахування заробітної плати, приватний виконавець в порушення п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону №1404-VIII арешту з грошових коштів не зняв.
Залишення арешту на кошти, які складають заробітну плату боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання ОСОБА_1 будь-яких коштів заробітної плати, як єдиного джерела та порушує її право на отримання винагороди за працю.
З урахуванням наявності постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, яку заявниця отримує у ФОП ОСОБА_4 , наявність арешту на вказаному картковому рахунку вказує на стягнення в рамках вказаного виконавчого провадження грошових коштів понад встановлене законодавче обмеження.
Наведене свідчить про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Савенка Ю.О. допущено бездіяльність щодо залишення арешту грошових коштів заробітної плати на картковому рахунку ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу виконавчого округу Сумської області Савенка Ю.О. щодо залишення арешту грошових коштів заробітної плати на картковому рахунку відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», призначеному для зарахування заробітної плати ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_2 , та наявні підстави для зобов'язання приватного виконавця скасувати такий арешт грошових коштів.
Керуючись ст.ст. 450- 451 ЦПК України,
Скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шпакова Анатолія Олександровича на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича щодо залишення арешту грошових коштів заробітної плати на картковому рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», призначеному для зарахування заробітної плати ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_2 .
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича у виконавчому провадженні № АСВП: 67810552 скасувати арешт грошових коштів (заробітної плати) із карткового рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», призначеному для зарахування заробітної плати ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_2 .
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлений 25 липня 2022 року.
Суддя А.П.Сидоренко