Справа № 369/8099/19
Провадження № 2/369/164/22
20.06.2022 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Мінєєвій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про відшкодування збитків,
Позивач Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про відшкодування збитків, мотивуючи свої вимоги тим, що з Державного бюджету України було списано на користь ДП «Укрспирт» грошові кошти у розмірі 71503,22 грн. на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 16.03.2017 року у справі № 910/1945/17. Вказані кошти були списані з Державного бюджету України у зв'язку із неналежним виконанням своїх посадових обов'язків та порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження» з вини ОСОБА_2 заступника начальника Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Охріменко Н.М., головного державного виконавця ВПВР Головного управління, Білан С.В., начальника ВПВР Головного управління, при здійсненні своїх посадових обов'язків у виконавчому провадженні № 46980218 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 17.03.2015р. № 922/273/15 з ДП "Укрспирт" 714582,23 грн. на користь TOB "Агросервіс", в рамках якого з ДП «Укрспирт» до Державного бюджету України було списано 71503,22 грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій згідно постанови від 28.08.2015 року. 11.04.2016 року Господарським судом Харківської області винесено ухвалу по справі № 922/273/15, згідно якої визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 28.08.2015 року ВП № 46980218 про стягнення з ДП «Укрспирт» 71458,22 грн. виконавчого збору.
Позивач вказує, що у зв'язку із тим, що вина відповідачів встановлена судовими рішеннями, встановлено причинний зв'язок між діями відповідачів і завданою шкодою, беручи до уваги, здійснення державою відшкодування завданої шкоди ДП «Укрспирт», тому наявні правові підстави для задоволення зворотної вимоги (регресу) на суму 71503,22 грн. та вважає це своїми збитками, які повинні бути стягнуті з відповідачів солідарно. У зв'язку із цими обставинами позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 і представник відповідача позов не визнали і заперечували проти його задоволення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача не з'явилися, представник надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував та просив відмовити.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача позов не визнали і заперечували проти його задоволення.
У судове засідання представник третьої особи Державної казначейської служби України не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
У судове засідання представник третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, з'ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 02.03.2015 по справі № 922/273/15 були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" до 1) Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромтех" та з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" відповідача на користь позивача присуджено до стягнення заборгованість з оплати за поставлений товар в розмірі 577007,07 грн.; пеню за прострочення оплати отриманого товару в сумі 51376,18 грн.; інфляційні витрати в розмірі 51195,39 грн.; 3% річних в сумі 5510,19 грн.; витрати з оплати правової допомоги в сумі 15000,00 грн. та 14943,40 грн. судового збору.
17.03.2015 на виконання вищевказаного рішення був виданий відповідний наказ.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 р. рішення Господарського суду Харківської області від 02.03.2015р. по справі № 922/273/15 залишено без змін.
Постановою відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції від 23.03.2015 було відкрито виконавче провадження ВП № 46980218 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 17.03.2015р. № 922/273/15 про стягнення з ДП "Укрспирт" 714582,23 грн. на користь TOB "Агросервіс".
28.08.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції було прийнято постанову ВП № 46980218 про стягнення з ДП "Укрспирт" 71458,22 грн. виконавчого збору.
06.10.2015 відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області по справі №922/273/15.
За розпорядженням державного виконавця №46980218/6 з рахунку позивача були списані грошові кошти у розмірі 71503,22 грн. та перераховані до державного бюджету.
Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернулось до Господарського суду Харківської області із скаргою на дії органу державної виконавчої служби про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.
11.04.2016 року Господарським судом Харківської області винесено ухвалу по справі № 922/273/15, згідно якої визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 28.08.2015 року ВП № 46980218 про стягнення з ДП «Укрспирт» 71458,22 грн. виконавчого збору.
16.03.2017 року Господарським судом м. Києва прийнято рішення по справі № 910/1945/17, згідно з яким стягнуто з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» грошові кошти в розмірі 71503,22 грн., в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої незаконним стягненням сум виконавчого збору.
31.10.2017 року Державна казначейська служба України здійснила переказ грошових коштів в розмірі 71503,22 грн. на рахунок ДП «СЛГП «Укрспирт» згідно наказу Господарського суду м. Києва від 03.04.2017 року № 910/1945/17.
24.05.2019 року Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області видано наказ № 719/4 «Про результати службового розслідування», яким зазначено, що внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов'язків та порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження» з вини ОСОБА_2 - заступника начальника Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області завдано шкоди державному бюджету України в розмірі 71503,22 грн.
Позивач звертався з пропозиціями до відповідачів про добровільне відшкодування шкоди в розмірі 71 503,22 грн.
Позивач вказує, що у зв'язку із тим, що вина відповідачів встановлена судовими рішеннями, встановлено причинний зв'язок між діями відповідачів і завданою шкодою, беручи до уваги здійснення державою відшкодування завданої шкоди ДП «Укрспирт», тому наявні правові підстави для задоволення зворотної вимоги (регресу) на суму 71503,22 грн..
Згідно ст. 15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 22 ЦК України Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 1166 ЦК України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1172 ЦК України Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно ст. 1174 ЦК України Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Згідно ч. 4 ст. 1191 ЦК України Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов'язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).
Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності. Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Отже, відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі № 216/5361/16-ц.
Позивачем не доведено перед судом факту наявності шкоди для позивача та в чому ця шкода полягає, позивачем не доведено того, що саме відповідачі зобов'язані відшкодувати шкоду, про яку вказує позивач, з огляду на положення ст.ст. 1174, 1191 ЦК України.
При цьому суд зазначає, що за матеріалами справи вбачається, що спочатку грошові кошти в розмірі 71503,22 грн., які заявлені до стягнення, були стягнені з ДП «Укрспирт» та перераховані на користь державного бюджету України, а потім ці ж самі грошові кошти були перераховані з державного бюджету України на користь ДП «Укрспирт» на виконання рішення суду від 03.04.2017 року по справі № 910/1945/17, що свідчить про відсутність шкоди для позивача (відсутність погіршення його майнового стану).
Крім того, положення ч. 4 ст. 1191 ЦК України передбачає виключення для здійснення зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, а саме відшкодування виплат, пов'язаних із трудовими відносинами.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідачем ОСОБА_3 було заявлено про застосування строку позовної давності по даній справі.
Згідно ст. 233 КЗпП України Для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Згідно ст. 256 ЦК України Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст. 261 ЦК України Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ст. 267 ЦК України Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Виходячи зі змісту статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 14-381цс18.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності, з огляду на недоведеність позовних вимог.
Згідно ст. 133 ЦПК України Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 137 ЦПК України Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
17.07.2019 року між адвокатом Глухеньким О.А. та відповідачем ОСОБА_3 був підписаний договір про надання правничої (правової) допомоги.
07.10.2019 року між адвокатом та відповідачем ОСОБА_3 був підписаний додаток № 3 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 17.07.2019 року, згідно якого сторони погодили обсяг робіт адвоката та їх вартість, зокрема по справі № 369/8099/19, що знаходиться на розгляді у Києво-Святошинському районному суді Київської області.
Між адвокатом та відповідачем ОСОБА_3 були складені акти виконаних робіт за договором про надання правничої (правової) допомоги від 17.07.2019 року, а саме: акт № 1 від 07.10.2019 року на суму 4000,00 грн., акт № 2 від 29.10.2019 року на суму 2000,00 грн., акт № 3 від 18.02.2021 року на суму 2000,00 грн., акт № 4 від 28.04.2021 року на суму 2000,00 грн., акт № 5 від 19.07.2021 року на суму 2000,00 грн., акт № 6 від 12.10.2021 року на суму 2000,00 грн.
Відповідачем ОСОБА_3 було оплачено послуги адвоката на загальну суму 14000,00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 29 від 07.10.2019 року (сума 4000,00 грн.), № 30 від 29.10.2019 року (сума 2000,00 грн.), № 52 від 18.02.2021 року (сума 2000,00 грн.), № 53 від 28.04.2021 року (сума 2000,00 грн.), № 60 від 19.07.2021 року (сума 2000,00 грн.), № 78 від 12.10.2021 року (сума 2000,00 грн.).
Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, суд дійшов до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн., які є обґрунтованими, підтверджені документально, є співмірними із складністю справи, виконаною роботою та наданими послугами.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 256, 257, 261, 267, 1166, 1172, 1174, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про відшкодування збитків,-відмовити.
Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок)
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Код ЄДРПОУ 43315602, місце знаходження м. Київ, пров. Музейний, 2-Д.
Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_3 .
Інформація про третю особу: Державна казначейська служба України, Код ЄДРПОУ 37567646, місце знаходження м. Київ, вул. Бастіонна, 6.
Інформація про третю особу: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, Код ЄДРПОУ 37955989, місце знаходження м. Київ, пл. Лесі Українки, 1.
Повне рішення суду складено 22 липня 2022 року.
Суддя Л.М.Ковальчук