Справа № 451/708/22
Провадження № 2/451/394/22
про залишення позовної заяви без руху
25 липня 2022 року місто Радехів
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користуванням житловим приміщенням,
20.07.2022 р. представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Радехівського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення права користуванням житловим приміщенням.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2022 р. вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Із обгрунтування позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що позивач, просить суд: визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право на користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, позивач покликаючись на ст. 391 ЦК України, не долучає до матеріалів позовної заяви доказів того, що позивачу ОСОБА_1 , на час звернення до суду, належить на праві власності житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Із долученого свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок колгоспного двору головою якого є ОСОБА_1 від 14.09.1990 р., видно, що право на користування спірним домоволодінням відноситься до власності колгоспного двору, тоді як ст. 120 ЦК України РСР передбачає, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності, а згідно ст.. 121 вказаного кодексу, володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору.
Також, суд звертає увагу сторону позивача на те, що крім повідомлень старости Лопатинської селищної ради, де зазначено про фактичне не проживання відповідача «на даний час», інших доказів, які б підтверджували відсутність відповідача за місцем реєстрації в позові не зазначено, актів про його відсутність за місцем реєстрації, протягом встановленого строку, не надано.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, закріплених у ст. 175 ЦПК України, тому таку заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись статтями 175, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користуванням житловим приміщенням - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rh.lv.court.gov.ua/sud1317/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО. П. Патинок