Справа № 451/711/22
Провадження № 2/451/396/22
про залишення позовної заяви без руху
25 липня 2022 року місто Радехів
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно,
20.07.2022 р. представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Радехівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Радехівської міської ради Львівської області, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2022 р. вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Згідно п. 3,5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Із обгрунтування позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що позивач, зокрема, просить суд: визнати в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ціну позову вказує з покликанням на висновок про вартість майна, де вказано про дату оцінки станом на 09.11.2020 р., тоді як представник позивача із позовом звертається 20.07.2022 р.
Пунктом 2 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у справах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Згідно ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 20 від 22 грудня 1995 р. "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» належним доказом підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).
Так, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання права власності на нерухоме майно, проте наданий суду звіт про незалежну оцінку сформований не на час звернення із позовом до суду.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, закріплених у ст. 175, 176 ЦПК України, тому таку заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись статтями 175, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rh.lv.court.gov.ua/sud1317/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО. П. Патинок