Справа № 317/30/22
Провадження № 2/317/475/2022
07 липня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Ткаченко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Московкіної І.С.,
прокурора Лобач О.Л.,
представника позивача Устименко Я.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,
У січні 2022 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
Ухвалою суду від 26 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Від відповідача ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обгрунтоване тим, що Запорізька окружна прокуратура Запорізької області не є належним суб'єктом звернення до суду із даним позовом, оскільки прокуратуру надано право представляти інтереси держави, а не територіальної громади, а у спірних правовідносинах повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою як об'єктом права комунальної власності належить Кушугумській селищній раді Запорізького району Запорізької області, яка фактично повинна бути позивачем у даній справі та, із матеріалів справи вбачається, що Кушугумська селищна рада готувала (збирала) пакет документів для звернення з відповідним позовом до суду. Вважає, що звернення Запорізької окружної прокуратури Запорізької області до суду з даним цивільним позовом суперечить вимогам Закону України «Про прокуратуру», висновкам Великої Палати Верховного Суду у справах №587/430/16-ц, №912/2385/18, рішенню Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004, що виключають повноваження прокуратури щодо участі у даній цивільній справі.
У підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримала клопотання із зазначених у ньому підстав та просила клопотання задовольнити, позовну заяву залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Представник Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області заперечувала проти задоволення клопотання, повідомила, що Кушугумська селищна рада не зверталася до суду із відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із п. 2 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно з ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, установлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
Якщо держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
У судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Як кореспондує пункт 2 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону у випадках, зокрема визначених цим Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 56 ЦПК України.
Водночас відповідно до положень ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Зазначеним нормам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, а саме прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
У відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
На переконання суду, прокурор обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, а саме у зв'язку із незверненням безпосередньо селищної ради із відповідною позовною вимогою до суду, що підтверджено відповідями Кушугумської селищної ради наданими у відповідь на листи прокуратури.
Щодо доводів відповідача про відсутність підстав у прокуратури для представництва інтересів територіальної громади, суд зауважує, щоКонституція України та Закон України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави за умови дотримання прокурором положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, у вказаній справі у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом у відповідності до норм національного законодавства.
Керуючись ст. 56, 257-261 353-355 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 12.07.2022.
Суддя М.О. Ткаченко