Справа № 187/163/22
2/0187/223/22
"21" липня 2022 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання Клисак Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
04.02.2022 року до суду звернулася з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 31.10.2018 року між ними укладений шлюб, який зареєстрований Петриківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 111. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через відсутність взаєморозуміння, неможливості дійти згоди при вирішенні різноманітних питань в процесі сімейного життя, виникаючі при цьому конфлікти, призвели до відчуження у відносинах та руйнування сім'ї, а тому позивачка просить суд розірвати шлюб між ними.
Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21.03.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У судові засіданні, призначені на 21.04.2022, 25.05.2022 та 21.07.2022 року позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується довідками про доставку СМС-повідомлень, та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 21, 24, 29, 31), про причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутності не надавала.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку СМС-повідомлень (а.с. 20, 25, 28), про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не надавав.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Частиною 3 статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За правилами ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Положення частини другої ст. 210 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Тому, у зв'язку із повторною неявкою в судові засідання позивачки, повідомленої належним чином про дату, час та місце судового засідання, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.
Вказаний висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19).
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 2, 62, 131, 223, 257, 258, 260 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.
Суддя:І. М. Іщенко