13 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/11774/21 пров. № А/857/5467/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Приступи Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдавто Груп»,
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року (суддя - Смокович В.І., час ухвалення - 10:29 год., місце ухвалення - м.Луцьк, дата складання повного тексту - 31.01.2022),
в адміністративній справі №140/11774/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдавто Груп» до Закарпатської митниці,
про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,
встановив:
У жовтні 2021 року позивач ТОВ «Трейдавто Груп» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Закарпатської митниці, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасування рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/2021/000046/1 від 21 липня 2021 року; 2) визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації №UA5130/2021/00052; 3) присудити на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 12540,00 грн, що включає в себе суму сплаченого судового збору у розмірі 4540 грн та 8000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи правомірними оскаржені рішення митниці, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року у задоволенні позову ТзОВ «ТРЕЙДАВТО ГРУП» - відмовлено повністю.
З цим рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає рішення суду необґрунтованим та протиправним, оскільки судове рішення в оскарженій частині винесене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою неповне з'ясування судом фактичних обставин справи та постановлення неправомірного рішення, що підлягає скасуванню у відповідній частині з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт (позивач) покликається на те, що судом першої інстанції неналежно проведено розгляд справи, поверхнево досліджено наявні у матеріалах справи докази, надавши переваги необґрунтованим доводам митного органу, всупереч численним доказам визначення митної вартості за основним методом. Зазначає апелянт, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини умови поставки. При цьому вказує скаржник, що невідповідність умов поставки у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі та митній декларації є опискою, яка допущена при формуванні рахунка-фактури №5020210531. Однак, така механічна описка не вплинула на заявлену митну вартість товару, а тому не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Окрім того, ввезений товар було доставлено до м. Ужгород, що територіально значно ближче до меж країни-експорту, відповідно витрачено значно менше палива, а відповідно понесені менші витрати на транспортування, на що судом першої інстанції не звернуто уваги. Також судом не було враховано додатково надану від компанії-експортера AM.TRADING S.R.O. інформаційну довідку №06-12 від 06.12.2021 року. З огляду на вказане вважає апелянт, що зі сторони позивача не було понесено додаткових витрат на транспортування (поставку) ввезеного товару на митну територію України, а отже надавати додаткові підтверджуючі документи не було необхідності. Щодо розбіжностей у зазначенні країни відправлення, зазначає апелянт, що замитнення товару відбулося на території Європейського Союзу, зокрема у Королівстві Бельгія, а компанія-відправник зареєстрована у Словаччині, саме тому до митного оформлення надавалась відповідна експортна декларація. Щодо розбіжностей у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі, стверджує скаржник, що при вивезенні товару компанією AM.Trading не було вчинено жодних порушень надаючи у пакеті товаросупровідних документів свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виданого ФРН. Інформація, відображена у технічному документі на транспортний засіб ніяким чином не впливає на заявлений рівень митної вартості. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що з метою підтвердження виконання зобов'язання за контрактом щодо ввезення в адресу ТОВ «Трейавто Груп» транспортного засобу апелянтом надавалося платіжне доручення про сплату згідно рахунку-фактурн та зовнішньоекономічного контракту. До суду першої інстанції платіжне доручення було надане з відміткою банку про проведення платежу. Не погоджується скаржник і з висновком суду першої інстанції, що митна вартість товару не може бути визначена за основним методом (за ціною договору) у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, нібито не містять усіх даних, необхідних для визначення такої вартості за методом, обраним декларантом. Необґрунтованим вважає скаржник взяття інформації з мережі Інтернет (комерційний сайт mobile.de). Вважає скаржник, що ціна визначена в рахунку-фактурі включає в себе усі необхідні платежі, а тому позивач не повинен був надавати ще якісь додаткові документи щодо підтвердження вартості страхування чи транспортування імпортованого транспортного засобу. Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої апелянтом митної вартості товарів не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митних деклараціях. Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення ст.58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованих транспортних засобів не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав. Вважає апелянт, що при визначенні митної вартості ввезеного товару було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, а тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів виключаються.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене судове рішення від 24.01.2022 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UА305000/2021/000046/1 від 21 липня 2021 року та винести нову постанову, якою зазначену вимогу задовільнити. Вирішити питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають у зв'язку із правомірністю оскаржуваного судового рішення та безпідставністю позовних вимог.
Від представника позивача - адвоката Крючкова В.О. на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи без участі позивача та його представника.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ТзОВ “ТРЕЙДАВТО ГРУП” (покупець) та компанією aM.Trading s. r. o. (продавець) було укладено контракт від 01 липня 2020 року №02/07-20 (а.с. 41-44 т.1), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, причіпи та напівпричіпи нові та бувші у використанні тощо. Асортимент, кількість та ціни товару вказуються в інвойсах, що формуються на кожну партію товару, і є невід'ємними часинами цього контракту.
З метою митного оформлення товару “сідельний тягач для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення марки MAN, модель TGS 18.480, ідентифікаційний номер (номер шасі)- НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 12419м3, потужність двигуна 324 kW, колісна формула 4x2, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016” ТзОВ “ТРЕЙДАВТО ГРУП” 20 липня 2021 року подало електронну митну декларацію №UA305130/2021/019390, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту) (а.с. 129 т.1).
Разом із вказаною МД для митного оформлення транспортного засобу сідельного тягача MAN, TGS 18.480, номер кузова - НОМЕР_1 за митною декларацією UA305130/2021/019390 декларантом було надано такі товаросупровідні документи: рахунок-фактура (інвойс) №5020210531 від 01 липня 2021 року: сертифікат з перевезення (походження) товару №е.5.891.665 від 07 липня 2021 року: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №en811662 від 04 серпня 2016 року: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №02/07-20 від 01 липня 2020 року: копія декларація країни відправлення №21ВЕЕ0000056815612.
Митним органом було здійснено запит додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, в саме: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок тощо); договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.
На запит митниці декларантом надано: повідомлення про надання додаткових пояснень та документів; додаткову угоду №2 до контракту №02/07-20 від 01 липня 2020 року, розширену форму бельгійської експортної декларації №21ВЕЕ0000056815612 від 02 липня 2021 року; лист від словацької компанії аМ Trading s. r. о. з назвою “Виписка механізму формування ціни на експортовані товари”.
Однак, 21 липня 2021 року Закарпатська митниця прийняла рішення №UA305000/2021/000046/1 про коригування митної вартості товарів, згідно із графами 30, 31 якого митну вартість товару визначено за резервним методом (а.с. 22-23 т.1).
У графі 33 вказаного рішення зазначено, що в рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість транспортного засобу не може бути визнана з наступних причин:
1) подані декларантом документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третім статті 53 МК України, містять розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар;
2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у статті 58 МК України в частині достовірності ціни, що була фактично сплачена за товар, та відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
3) подані декларантом на запит митного органу додаткові документи, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та не містять Інформації щодо всіх складових митної вартості. Також, подана до митного оформлення митна декларація містить розбіжності, що викликає обґрунтований сумнів митного органу про правильність визначення митної вартості декларантом, зокрема:
- відповідно до пункту 2.1 контакту №002/07-20 від 01 липня 2020 року поставки товару здійснюються відповідно правил Інкотермс 2010 за наступними напрямками DAP - Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно. В інвойсі №5020210531 від 01 липня 2021 року зазначені умови поставки DAP-Рівне, однак в поданій до митного оформлення митній декларації в графі 20 “Умови поставки” вказано DAP-Ужгород, що не передбачено у вищезазначених документах. Таким чином, якщо інше не обумовлено в контракті, це може свідчити, що умови поставки застосовані не коректно, що в свою чергу призводить до сумнівів у достовірності складових митної вартості (зокрема витрат на перевезення);
- в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04 серпня 2016 року, виданого уповноваженими органами Німеччини” в графі D3 “комерційна назва” вказано назву моделі TGS, однак в поданій до митного оформлення митній декларації в графі 31 та в електронному Інвойсі вказана модель TGS 18.480;
- відправником та продавцем товару в поданій митній декларації є Іноземна фірма зареєстрована в Республіці Словаччина “аМ Trading а. r. о.”. Відповідно до поданої МД в графі 15 “Країна відправлення” зазначено Словаччину, однак в автотранспортній накладній CMR №395060 від 16 липня 2021 року зазначено місто відправки Гамбург (Німеччина), в той же час в копії митної декларації №21ВЕЕ0000056815612 від 02 липня 2021 року, яка видана в Бельгії, зазначено що країна відправлення Бельгія;
- в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу виданого уповноваженими органи Німеччини від 04 серпня 2016 року №EN811662 власником є німецька фірма “WIMMER TRANSPORTDIENST GMBH”, разом з тим, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу відсутній відправник та продавець товару - зареєстрована в Республіці Словаччина Іноземна фірма “аМ Trading s. r. о.”.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України декларантом обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.
Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які Імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої статті 58 МК України, оскільки в наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МК України.
Метод 2а (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.
Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58, 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації.
При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята цінову інформацію з Інтернет джерела моbilе.de щодо пропозиції для продажу на аналогічні транспортні засоби.
Таким чином, з урахуванням меншої з двох обраних вартостей, визначена за резервним методом митна вартість товару становить 27800,00 євро. Декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно Із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МК України. Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митного органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305000/2021/00019 (а.с. 26 т.1).
Закарпатською митницею була прийнята також картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205130/2021/00052 у зв'язку із наявною інформацією, отриманою від митних органів ЄС відповідно до статті 32 Доповнення І Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження щодо не підтвердження преференційного походження ідентичних товарів експортера Словацької Республіки AM Tradingf призупиняється надання преференційного режиму оподаткування на умовах Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом. Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня року 2014 №1678-УІІ для товарів, заявлених у сертифікаті EUR.l NQE 5.891,665 щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки (пункт 4 статті 32 Доповнення І Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (а.с. 24-25 т.1), та картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205130/2021/00056 з таких причин: недотримання вимог частини восьмої статті 257 МК України відносно подання поточних відомостей про товар в графі 31 товар №1 (невірно зазначено модель транспортного засобу, що не призвело збільшення митних платежів чи застосування нетарифних заходів реагування (а.с. 27-28 т.1).
У подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №UA305130/2021/019607 від 22.07.2021 року (а.с. 32-33 т.1).
Не погоджуючись із прийнятими рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся із цим позовом до адміністративного суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки декларантом не надано належних документів та не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару, товариству правомірно відмовлено у митному оформленні транспортного засобу за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства та прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.
Згідно з положеннями статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі №1.380.2019.001625.
Колегія суддів враховує, що у розглядуваній справі підставою для прийняття оспорюваного рішення стало те, що надані до митного оформлення документи містять такі розбіжності і неточності: - відповідно до пункту 2.1 контакту N002/07-20 від 01 липня 2020 року поставки товару здійснюються відповідно правил Інкотермс 2010 за наступними напрямками DAP - Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно. В інвойсі №5020210531 від 01 липня 2021 року зазначені умови поставки DAP-Рівне, однак в поданій до митного оформлення митній декларації в графі 20 “Умови поставки” вказано DAP-Ужгород, що не передбачено у вищезазначених документах; в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04 серпня 2016 року, виданого уповноваженими органами Німеччини” в графі D3 “комерційна назва” вказано назву моделі TGS, однак в поданій до митного оформлення митній декларації в графі 31 та в електронному Інвойсі вказана модель TGS 18.480; відправником та продавцем товару в поданій митній декларації є Іноземна фірма зареєстрована в Республіці Словаччина “аМ Trading а. r. о.”. Відповідно до поданої МД в графі 15 “Країна відправлення” зазначено Словаччину, однак в автотранспортній накладній CMR №395060 від 16 липня 2021 року зазначено місто відправки Гамбург (Німеччина), в той же час в копії митної декларації №21ВЕЕ0000056815612 від 02 липня 2021 року, яка видана в Бельгії, зазначено, що країна відправлення Бельгія; в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу виданого уповноваженими органи Німеччини від 04 серпня 2016 року №EN811662 власником є німецька фірма “WIMMER TRANSPORTDIENST GMBH”, разом з тим, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу відсутній відправник та продавець товару - зареєстрована в Республіці Словаччина Іноземна фірма “аМ Trading s. r. о.”.
За вимогами частин першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною 5 статті 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом цих норм митна вартість товарів визначається декларантом; водночас митний орган контролює правильність визначення такої вартості і за результатами здійснення такого контролю, у випадку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.
Досліджуючи виявлені митним органом розбіжності і неточності під час розмитнення позивачем товару, судом встановлено наступні обставини, зокрема, 01 липня 2020 року між ТзОВ “ТРЕЙДАВТО ГРУП” (покупець) та компанією aM.Trading s. r. o. (продавець) укладено контракт від №02/07-20 (а.с. 41-44 т.1), на виконання умов якого позивач придбав сідельний тягач для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення марки MAN, модель TGS 18.480, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий боєм циліндрів- 12419м3, потужність двигуна 324 kW, колісна формула 4x2, бувший у використанні, календарний рік виготовлення- 2016, модельний рік виготовлення- 2016”.
Відповідно до пункту 2.1 контакту №02/07-20 від 01.07.2020 року поставки товару здійснюються відповідно до правил Інкотермс 2010 на умовах DAP за напрямками - Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно. В інвойсі №5020210531 від 01 липня 2021 року зазначені умови поставки DAP - Рівне.
Натомість в поданій до митного оформлення митній декларації в графі 20 “Умови поставки” вказано DAP - Ужгород, що не передбачено у вищезазначених документах, при цьому місцем призначення (розвантаження) товару в автотранспортній накладній вказано Луцьк.
Відповідно до вимог умови поставки “DAP (поставка в місці) продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення.
Отже, наявність розбіжностей щодо пунктів призначення свідчить про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності складових митної вартості (зокрема включення до фактурної/митної вартості витрат на перевезення).
Відправником та продавцем товару в поданій митній декларації є іноземна фірма зареєстрована в Республіці Словаччина “аМ Trading s. r. о.”. Відповідно до поданої МД в графі 15 “Країна відправлення” зазначено Словаччину, однак в автотранспортній накладній CMR №395060 від 16 липня 2021 року зазначено місто відправки Гамбург (Німеччина), в той же час в копії митної декларації №21ВЕЕ0000056815612 від 02.07.2021, яка видана в Бельгії, зазначено, що країна відправлення Бельгія.
Вказані розбіжності також призводять до сумніву у достовірності заявленої митної вартості, оскільки передбачене умовами поставки DAP обов'язкове укладення продавцем за власний рахунок договору перевезення товару до названого місця призначення вимагає точного визначення з якого пункту починається перевезення і в якому пункті воно завершується, позаяк це безпосередньо впливає на розмір вартості перевезення, яка, відповідно до даних умов поставки, входить до фактурної та, відповідно, митної вартості.
В свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу виданого уповноваженими органи Німеччини №EN811662 від 04 серпня 2016 року власником є німецька фірма “WIMMER TRANSPORTDIENST GMBH”, разом з тим, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу відсутній відправник та продавець товару - зареєстрована в Республіці Словаччина іноземна фірма “аМ Trading s. r. о.”.
Окрім того, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04 серпня 2016 року, виданого уповноваженими органами Німеччини, в графі D3 “комерційна назва” вказано назву моделі TGS, однак в поданій до митного оформлення митній декларації в графі 31 та в електронному інвойсі вказана модель TGS 18.480.
Суд враховує доводи митного органу про те, що за результатами проведеного митного огляду сідельного тягача MAN з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 , при якому здійснено фотографування ТЗ, підтверджується маркування моделі на тягачі - “MAN TGS 18.440” (а.с. 135 т.1).
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04 серпня 2016 року, виданого уповноваженими органами Німеччини, в графі D3 “комерційна назва” вказано назву моделі TGS, що не відповідає заявленому декларантом в графі 31 МД та електронному інвойсі назви “MAN TGS 18.480”, що є розбіжністю та помилкою в частині заявлення недостовірних даних. Загалом, назва моделі “MAN TGS 18.480” не зустрічаєтеся в жодному з товаросупровідних документів.
Також, ідентифікаційний номер автомобіля хоч і є унікальним для кожного транспортного засобу, однак з VIN-номера без спеціальних ресурсів неможливо дізнатися про всі технічні характеристики автомобіля, такі як потужність, об'єм двигуна, кількість осей, розміри кабіни та інші важливі характеристики, все це має вплив на вартість автомобіля через конкретні потреби в його застосуванні.
Так само марка моделі має конкретний індекс тобто “TGS” це марка, а заявлений декларантом індекс “ 18.480” означає повну масу та потужність двигуна - тобто 18 тон та 480 кінських сил, однак згідно технічного паспорта потужність двигуна автомобіля 324 кіловат, що складає 440 кінських сил, що також не відповідає заявленому.
На запит митниці декларантом надано повідомлення директора ТзОВ “ТРЕЙДАВТО ГРУП” про надання додаткових пояснень та документів від 21.07.2021 року №21/07, яким надано копію листа довільної форми з реквізитами відправника аМ Trading s. r. о. з назвою “Виписка механізму формування ціни на експортовані товари”. В даному листі стверджується, що “ціна на транспортний засіб MAN, TGS, VIN НОМЕР_3 ґрунтується на основі внутрішньої калькуляції собівартості товарів”.
Правильно суд першої інстанції зауважив, що собівартість товарів - це витрати підприємства на виробництво та реалізацію власної продукції. Проте, суду не надано доказів того, що продавець (аМ Trading s. r. о) є виробником даного товару - бувшого у використанні транспортного засобу марки MAN з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 .
Окрім того, митному органу було надано додаткову угоду № 2 до контракту №02/07-20 від 01 липня 2020 року, в якій в переліку можливих пунктів призначення на умовах поставки DAP додано у тому числі місто Ужгород, що узгоджується з митною декларацією. Разом з цим, розбіжності в інвойсі та автотранспортній накладній даний документ не спростував, а також копію бельгійської експортної декларації № 21ВЕЕ0000056815612 від 02 липня 2021 року, в якій в графі 15 країною відправлення вказано Бельгію.
Таким чином, наявність розбіжностей у документах, поданих з митною декларацією від 20.07.2021 №UA305130/2021/019390, підтверджується дослідженими судом доказами і зазначені обставини вказують на наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості, що в свою чергу було правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта та за наявності не усунення розбіжностей надало митниці право вчиняти послідовні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
В той же час, митний орган прийшов до обґрунтованого висновку, що митна вартість товару не може бути визнана за основним методом у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України декларантом обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.
Аналіз норм МК України дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення заявленої декларантом митної вартості може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої статті 58 МК України, оскільки в наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МК України.
Метод 2а (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої Інформації, необхідної для застосування цих методів.
Як встановлено судом, митним органом було проведено процедуру консультацій з декларантом з метою визначення митної вартості товару, придбаного позивачем, та застосовано послідовність методів визначення вартості товару, що підтверджується змістом оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами І положеннями Генеральної угоди з тарифів І торгівлі (GATT). Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації.
При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята цінову інформацію з Інтернет джерела моbilе.de щодо пропозиції для продажу на аналогічні транспортні засоби. З урахуванням меншої з двох обраних вартостей, визначена за резервним методом митна вартість товару становить 27800,00 євро.
За встановлених у справі обставин колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/2021/000046/1 від 21 липня 2021 року відсутні, позаяк суб'єкт владних повноважень Закарпатська митниця, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законами та Конституцією України.
Слід зазначити, що всі наведені вище розбіжності і неточності під час розмитнення позивачем товару апелянт вважає описками та механічними помилками. Разом з цим, подана декларантом до митного оформлення митна декларація та документи, що її супроводжують, мають юридичну силу, у зв'язку з чим всі описки та помилки (якщо вони належним чином офіційно не виправлені) вважаються розбіжностями.
Отже, доводи апелянта про відсутність розбіжностей у документах, поданих до митного оформлення, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Так, зокрема посилання позивача що експортна декларація не містить даних щодо країни відправлення - Бельгія спростовується змістом гр.15 вказаної декларації.
Щодо покликання скаржника не необґрунтованість взяття при визначенні числового значення митної вартості товару в порядку, встановленому МК України, за основу цінову інформацію з відкритого інтернет джерела mobile.de щодо пропозиції для продажу на аналогічні транспортні засоби (два інтернет посилання), колегія суддів враховує, що використання в якості основи для коригування митної вартості товару цінової інформації з вказаного інтернет джерела є таким, що належить до способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), а також узгоджується з положеннями пункту 5 Методичних рекомендацій (Держмитслужби від 01.07.2021 №476) щодо джерел довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.
Колегія суддів враховує, що позивач ТОВ «Трейдавто Груп» оскаржило рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/2021/000046/1 від 21 липня 2021 року. У решта частині рішення суду не оскаржено, а тому за правилами статті 308 КАС України не підлягає апеляційному перегляду.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з'ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдавто Груп» - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року в адміністративній справі №140/11774/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдавто Груп» до Закарпатської митниці про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль
Повний текст постанови суду складено 22.07.2022 року