про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 677/222/22
22 липня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування постанови,
Відповідно до рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року відмовлено та визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування постанови залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
20.07.2022 до суд надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження від ОСОБА_1 .
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що Законом України "Про затвердження Указу Президента "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 24.02.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строку на 30 діб.
Також, підставами для поновлення, апелянт вказує, що з 06.06.2022 позивачка здійснювала допомогу ЗС України та суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив строк оскарження протягом тридцяти днів.
Враховуючи вказане, апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарженні та поновити пропущений строк.
Досліджуючи дану заяву, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з матеріалами справи, оскаржуване рішення прийняте 23.05.2022. Повний текст оскаржуваного рішення отримано 06.06.2022, про що апелянтом надано відповідний доказ.
Апеляційна скарга подана до суду 30.06.2022. Тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
За приписами статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно з вимогами ст.295 КАС України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Разом з тим, надаючи оцінку аргументам апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведених апелянтом підстав у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду вбачається, що поважною причиною пропуску строку при поданні апеляційної скарги відповідач зазначає Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ХІ. З цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, відповідно до яких Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
При цьому, позивачем не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на неспроможність апелянта своєчасно звернутись з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого КАС України.
Щодо доводів заявника в частині допомоги ЗС України, перебування на посаді директора благодійної організації "Благодійний фонд "Координаційний штаб волонтерів Красилівської територіальної громади", надання гуманітарної допомоги для потреб внутрішньо переміщених осіб та передачі матеріальних цінностей за участі позивача безпосередньо до військових частин, військовослужбовців та безпосередньо до ліній ведення бойових дій, колегія суддів зазначає наступне.
Суд не заперечує, що вказані події мали місце та носять позитивний характер, як для України так і безпосередньо для громадян, ЗС України та військовослужбовців. Однак, дані обставини ніяким чином не можуть впливати на чіткість норм законодавства, які передбачають саме десятиденний строк оскарження рішення суду першої інстанції.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно наданих документів Благодійний фонд "Координаційний штаб волонтерів Красилівської територіальної громади" має й інших засновників, а позивач безпосередньо не здійснювала передачу (доставку) гуманітарних вантажів та автомобілів до військових частин, оскільки це здійснювали інші особи.
Також, суд звертає увагу, що позивач в даних правовідносинах (в межах даної справи) виступає, як фізична особа, а не як директор та співзасновник Благодійного фонду "Координаційний штаб волонтерів Красилівської територіальної громади".
З урахуванням вказаного, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.
Крім того, доводи апелянта щодо посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 стосовно засвідчення форс-мажорних обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони стосуються суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Щодо доводів апелянта в частині зазначення судом першої інстанції строку оскарження рішення "протягом тридцяти днів", колегія суддів зазначає, що помилкове зазначення судом першої інстанції строків оскарження рішення в даній категорії справ не може бути підставою звільнення щодо своєчасного дотримання строків передбачених законодавством.
Крім того, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.
Відтак, з огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об'єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені представником апелянта не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23.05.2022 необхідно відмовити.
При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду відповідачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ч.7 ст.44 КАС України визначено право учасників справи подати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) та вчиняти процесуальні дії в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Водночас відповідно до положень частини восьмої статті 44 КАС України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною восьмою статті 18 КАС України передбачено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Також частиною восьмою статті 18 КАС України встановлено, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система), що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
Процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми "Електронний суд".
Натомість, звернення до Сьомого апеляційного адміністративного суду за допомогою електронної пошти з використанням електронного цифрового підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Аналогічні висновки Суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20, від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21 та від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21, від 08.07.2021 у справі № 9901/75/21.
Так, судом встановлено, що апелянтом заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження надіслано на електронну пошту Сьомого апеляційного адміністративного суду, а не за допомогою підсистеми "Електронний суд", що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом в ухвалі від 05 листопада 2020 року у справі №522/3191/19, згідно яких Верховний Суд з тих самих підстав повернув скаргу, подану до суду електронною поштою та з використанням електронного цифрового підпису, однак не через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до ст.166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З урахуванням зазначеного, дана обставина є окремою підставою для неврахування заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення її без розгляду.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене, а також те, що станом на 22.07.2022 апелянтом вимоги ухвали не виконанні, належних та достатніх клопотань до суду не подано, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування постанови.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.