Справа № 755/4066/22 Суддя (судді) першої інстанції: Коваленко І.В.
22 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Мєзєнцева Є. І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 27 травня 2022 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 27.05.2022) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Громадянин Азербайджану ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Вказаний позов від імені позивача подано та підписано адвокатом Вайнер О.Л.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 27 травня 2022 року
позовну заяву громадянина Азербайджану ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто позивачу з підстав передбачених п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та договір про надання безоплатної правової.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, оскільки ордер про надання правової допомоги є належим та достатнім доказом підтвердження повноважень представника.
Зазначає, що жодна норма діючого законодавства не вимагає надання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підтвердження повноважень адвоката на представництво у адміністративному судочинстві. Більш того, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю не може підтверджувати наявність повноважень представника, їх обсяг, та факт здійснення адвокатської діяльності.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Представником відповідача в судовому засіданні щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 27 травня 2022 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з'явилися.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Тобто, після одержання позовної заяви суддя адміністративного суду набуває процесуального обов'язку перевірити наявність передумов і порядок здійснення права на звернення до суду, існування підстав для відкриття провадження в адміністративній справі.
Відкриття провадження в адміністративній справі здійснюється на підставі позовної заяви у випадку відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України), її повернення (частини четверта, п'ята та шоста статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України) або відмови у відкритті провадження (частина перша статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України), виходячи з принципу диспозитивності.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2022 року через підсистему «Електронний суд» до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява громадянина Азербайджану ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, яка підписана в інтересах позивача адвокатом Вайнер О.Л.
На підтвердження своїх повноважень, як належного представника, адвокатом Вайнер О.Л. додано до позовної заяви ордер № 1211533 на надання правничої (правової) допомоги від 20.05.2022 р., виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 48/ЮР від 20.05.2022 року.
Згідно з ч.1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з висновком Конституційного Суду України (рішення від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
У відповідності до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі суду, адже Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює обов'язок надання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на підтвердження повноважень адвоката як представника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18 звернула увагу, що виходячи зі змісту ч. 1, 3 ст. 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст. 4001 Кримінального кодексу України). Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Також безпідставними є висновки суду першої інстанції щодо обовязку надання договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень адвоката, як представника позивача.
Для підтвердження повноважень адвоката як представника в суді положеннями ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ч. 4 ст. 59 КАС України встановлені спеціальні правила, відповідно до яких повноваження адвоката можуть бути підтверджені одним із таких документів: довіреністю або ордером.
Отже, одним з документів, що підтверджує повноваження адвоката як представника, є ордер, виданий відповідно до Закону № 5076-VI, який є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання угоди про правничу допомогу, його копії або витягу разом з ордером чинна редакція КАС України не вимагає. У випадку, якщо угодою про надання правової допомоги встановлюються обмеження правомочності адвоката, тоді адвокат або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті договору.
З врахуванням наведених вище обставин суд першої інстанції необґрунтовано повернув позовну заяву, чим обмежив право позивача на звернення до суду.
Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Таким чином, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, а тому така ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Колегія суддів зазначає, що суд не повинен тлумачити положення статей КАС України у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 294, 308, 310, 312, 315, 320, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 травня 2022 року скасувати.
Справу № 755/4066/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя Є. І. Мєзєнцев
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 22.07.2022)