Справа № 127/14176/22
Провадження № 3/127/4622/22
"20" липня 2022 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 121 КУпАП,-
18.06.2022 о 17 год. 00 хв. на А/Д Н-10, 204 км СП «Оршівці», водій ОСОБА_1 керував ТЗ «RENAULT MASTER» д.н.з. НОМЕР_1 який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п. 31.1 б Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 неодноразово не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомляв.
В зв'язку з цим на підставі ст. 268 КУпАП, та враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1, ч. 3, ч. 3 ст. 121 КУпАП забороняється керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації; керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Згідно положень ч. 4 статті 121 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою-третьою цієї статті, тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Відповідно до п. 31.3 б ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Судом встановлено, що 18.06.2022 на ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за порушення ОСОБА_1 вимог п. 31.1 б Правил дорожнього руху України.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП постановою серії БАВ № 535673 від 17.12.2021 та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, вважаю, що в його діях наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 331547 від 18.06.2022, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, копією постанови серії БАВ № 535673 від 17.12.2021 та іншими матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП доведена повністю зібраними у справі доказами.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Приймаючи до уваги обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 повторно притягається до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення, а також те, що вчинене адміністративне правопорушення у даному випадку становить суспільну небезпеку, що може призвести до виникнення ДТП, заподіяння шкоди природному середовищу, завданню збитків державним чи суспільним інтересам, а також життю і здоров'ю іншим учасникам дорожнього руху, суд вважає, що такі дії водія ОСОБА_1 носять систематичний характер та вказують на підвищену суспільну небезпечність його особи.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні адміністративного стягнення суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин, вчинив грубе порушення ПДР України, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку себе та інших громадян, керуючи транспортним засобом без проходження обов'язкового технічного контролю, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту.
При цьому суд зазначає, що згідно ст. 326 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті виконується негайно після її винесення.
Разом з тим, суд враховує Рішення Конституційного Суду України № 10-р/2018 від 23.11.2018, відповідно до якого положення, зокрема, статті 326 КпАП визнані неконституційними, та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного Рішення.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України» Європейським судом з прав людини констатовано, що в силу суворості санкції дана справа (накладення адміністративного арешту строком на 7 діб) є кримінальною, а адміністративне покарання фактично мало кримінальний характер, а тому на провадження у справі по цьому адміністративному правопорушенню слід поширювати гарантії права на справедливий суд.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне зазначити, що строк відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, ОСОБА_1 слід рахувати з моменту його затримання на виконання постанови суду.
Разом з тим, судовий збір у розмірі 496,20 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 , в дохід держави, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 121, 221 КУпАП, ст. ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб, термін відбуття рахувати з моменту приведення постанови до виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: