Єдиний унікальний номер № 225/7627/21
Провадження № 2/225/249/2022
Дзержинський міський суд Донецької області
Іменем України
20 липня 2022 року Дзержинський міський суд Донецької області в складі
головуючого-судді Челюбєєва Є.В.,
за участю секретаря Панасенко Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом представника позивача - адвоката Саєнка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Представник позивача - адвокат Саєнко О.М. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Торецької державної нотаріальної контори 23.06.2018 року за реєстровим № 2-1356 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним номером 128718345 від 23.06.2018 року, який сформовано нотаріусом Торецької державної нотаріальної контори Садановим О.В.
В зазначеному житловому будинку зареєстровані: мати чоловіка позивача - ОСОБА_3 , позивач - ОСОБА_1 , дядько позивача - ОСОБА_4 та відповідач по справі - ОСОБА_2 (родинні зв'язки відсутні).
Відповідач фактично не мешкає в житловому будинку з 15.01.2015, її особисті речі відсутні, в утриманні житла та сплаті комунальних послуг участі не приймає. Реєстрація місця проживання відповідача в будинку позивача створює для нього певні незручності у вигляді додаткових витрат на сплату комунальних платежів, що створює перешкоди у вільному користуванню своєю власністю.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутності та відсутності позивача, заявлені вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Належно повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи у його відсутності суду не надав.
Беручи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст. 208-283 ЦПК України, заочно, у зв'язку з чим, постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідив матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Торецької державної нотаріальної контори 23.06.2018 року за реєстровим № 2-1356 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним номером 128718345 від 23.06.2018 року, який сформовано нотаріусом Торецької державної нотаріальної контори Садановим О.В., житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 .
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб, виданої 19.10.2021 адміністратором відділу з питань надання адміністративних послуг Торецької міської ВЦА Бахмутського району Донецької області, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 (мати чоловіка позивача), ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_4 (дядько позивача) та ОСОБА_2 (відповідач по справі, родинні зв'язки відсутні).
Згідно акту вуличного комітету, затвердженого відділом розвитку смт Північне Торецької міської ВЦА Бахмутського району Донецької області 19.09.2021 року за №285, ОСОБА_2 фактично не мешкає в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 15.01.2015, її особисті речі відсутні, в утриманнs житла та сплаті комунальних послуг участі не приймає.
Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно зі ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.
В свою чергу, за змістом ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
При цьому, реалізуючи право на житло, людина може користуватись тільки тим житлом, право користування яким у неї виникло з правочину або на підставі закону.
Відповідно до законодавства, таке право виникає у власника житла (глава 28 Цивільного кодексу (ЦК) України, членів його сім'ї (ст.405 ЦК, ст.156 Житлового кодексу (ЖК Української РСР), орендаря (наймача) житла (ст.810 ЦК, 61 ЖК Української РСР), членів його сім'ї (ст.816 ЦК, ст.ст.64, 160 ЖК Української РСР) тощо.
При цьому, суд звертає увагу на те, що законодавство розрізняє зняття з реєстрації особи, що є членом сім'ї власника, та зняття з реєстрації особи, що членом сім'ї власника не являється.
Відповідно до норм Житлового кодексу Української РСР, до членів сім'ї власника житлового приміщення належать: чоловік або дружина власника, їхні діти та батьки; членами сім'ї власника жилого приміщення може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Отже, якщо особа, яка не є членом сім'ї власника, не погоджується на добровільне зняття з реєстрації місця проживання, власник житлового приміщення може звернутися до вищевказаних органів із заявою та документами, які підтверджують, що саме він є власником житлового приміщення (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, інформаційна довідка та ін.).
Документи, які підтверджують право власності на житлове приміщення, є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.
Окрім цього, власник житлового приміщення в будь-який час може звернутися до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, що і було зроблено позивачем.
Згідно правових позицій Верховного суду України, Верховного Суду, викладених в постановах від 16 листопада 2016 року у справі №6-709цс16, від 15 травня 2017 року у справі №6-2931цс16, від 29 листопада 2017 року у справі №753/481/15ц (провадження №6-13113цс16), від 09 жовтня 2019 року у справі №695/2427/16-ц, (провадження № 61-29520св18), від 09 жовтня 2019 року у справі №523/12186/13-ц (провадження №61-17372св18), власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутися з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачу належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , тоді як відповідач родинних зв'язків з позивачем не має, до кола осіб, які постійно проживають разом з позивачем і ведуть з ним спільне господарство, не відноситься, суд приходить висновку щодо обґрунтованості позову та наявності правових підстав для його задоволення шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263, 283 ЦПК України,
Позов представника позивача - адвоката Саєнка Олександра Миколайовича (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Московська, 2/4), який діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на сплату судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Є.В. Челюбєєв