Іменем України
22 липня 2022 року Справа № 360/626/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
24.01.2022 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якій позивач після уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРОПУ 13814885) №124150003841 від 06 січня 2022 року про відмову в призначенні пенсії на підставі пункту 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРОПУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 період навчання в гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1987 по 15.06.1991; період військової служби з 18.06.1991 по 07.06.1993; періоди роботи з 29.07.1993 по 31.12.1998; з 01.01.2004 по 02.07.2006; з 26.06.2007 по 31.12.2012; 01.01.2013-31.01.2013; 03.06.2014 - 30.06.2017 у відокремленому підрозділі “Шахта ім. Є.Т. Абакумова”; періоди роботи з 05.07.2006 по 04.06.2007 у ВАТ “Донецькшахтобуд” та призначити пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з 04 січня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 січня 2022 року він звернувся до відділу обслуговування громадян №8 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту 1 часини 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
На момент досягнення 50 років страховий стаж позивача складає 29 років 1 місяць місяців 14 днів, пільговий стаж роботи за професіями, які віднесені до Списку № 1, складає 28 років 9 місяців 8 днів.
При цьому рішенням № 124150003841 від 06 січня 2022 року ГУПФУ у Львівській області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з тих підстав, що його страховий стаж становить 30 років 10 місяців 15 днів. Пільговий стаж становить 5 років 5 місяців 21 день.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 31.01.2022 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
Ухвалою суду від 22.02.2022 відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 06.07.2022 повторно витребувано від відповідача докази по справі.
13.07.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на те, що 04.01.2022 ОСОБА_1 звернувся із заявою щодо призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вік заявника на час звернення - 50 років. Пільговий стаж - 5 років 05 місяців 21 день.
За принципом екстериторіальності документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Розглянувши заяву та подані позивачем документи, органом Пенсійного фонду до страхового стажу зараховано всі періоди, пільговий стаж зараховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, і він становить 5 років 5 місяців 21 день.
Щодо періоду навчання в гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1987 по 15.06.1991, то даний період зараховано позивачу до страхового стажу. Період проходження військової служби з 18.06.1991 по 07.06.1993 зараховано до страхового стажу позивача.
Позивач не має права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, з 04.01.2027 позивач матиме право на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тому відповідач вважає, що рішення органу Пенсійного фонду № 124150003841 від 06 січня 2022 року про відмову у призначенні пенсії прийняте із дотриманням та у відповідності до норм та вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів України.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, місце реєстрації ВПО: АДРЕСА_1 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Трудова книжка серії НОМЕР_2 щодо пільгових періодів роботи позивача містить такі записи:
запис № 1 - з 01.09.1987 по 16.06.1991 навчання в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова;
запис № 2 - з 18.06.1991 по 07.06.1993 служба в армії;
Шахта ім. Є.Т. Абакумова виробничого об'єднання «Донецьквугілля»:
запис № 3 від 29.07.1993 - прийнято гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті;
запис № 4 від 01.08.2000 - звільнено за власним бажанням;
Орендне підприємство Шахта ім. О.Ф. Засядька Донецького регіонального управління Фонду Державного майна України:
запис № 5 від 09.08.2000 - прийнято підземним гірником ІІ розряду з повним робочим днем в шахті;
запис № 7 від 03.06.2002 - звільнено за власним бажанням;
Шахта ім. Є.Т. Абакумова виробничого об'єднання «Донецьквугілля»:
запис № 10 від 27.04.2003 - прийнято майстром гірничим підземним з повним робочим днем в шахті;
запис № 14 від 02.07.2006 - звільнено за власним бажанням;
ВАТ «Донецькшахтобуд» ДП ДХК «Донбасшахтобуд»:
запис № 15 від 05.07.2006 - прийнято на гірничу ділянку ш. ім. Абакумова гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті;
запис № 16 від 26.12.2006 - переведено помічником начальника гірничої ділянки на ш. ім. Абакумова з повним робочим днем на підземних роботах там же;
запис № 17 від 04.06.2007 - звільнено за власним бажанням;
Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»:
запис № 18 від 26.06.2007 - прийнято майстром гірничим підземним з повним робочим днем в шахті;
запис № 20 від 30.06.2017 - звільнено за переводом в шахту ім. О.О. Скочинського.
Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
04.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, додавши до заяви документи, зазначені в розписці-повідомленні.
Заяву позивача про призначення пенсії було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за принципом екстериторіальності, що не є спірним питанням у цій справі.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.01.2022 № 124150003841 за результатами розгляду заяви позивача від 04.01.2022 відмовлено в призначенні пенсії. Обґрунтування того, з яких саме підстав відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди його навчання, військової служби та роботи згідно з трудовою книжкою, вказане рішення не містить. Також відповідачем в спірному рішенні взагалі не зазначено, які саме періоди роботи позивача не зараховано до пільгового стажу.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У відповідності до абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Відповідно до статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Частиною третьою статті 24 Закону № 1058 визначено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Записи у трудовій книжці позивача проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 29.07.1993 по 01.08.2000 ОСОБА_1 працював в Шахті ім. Є.Т. Абакумова виробничого об'єднання «Донецьквугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті; з 09.08.2000 по 03.06.2002 на Орендному підприємстві Шахті ім. О.Ф. Засядька Донецького регіонального управління Фонду Державного майна України підземним гірником ІІ розряду з повним робочим днем в шахті; з 27.04.2003 по 02.07.2006 в Шахті ім. Є.Т. Абакумова виробничого об'єднання «Донецьквугілля» майстром гірничим підземним з повним робочим днем в шахті; з 05.07.2006 по 04.06.2007 в ВАТ «Донецькшахтобуд» ДП ДХК «Донбасшахтобуд» на гірничій ділянці ш. ім. Абакумова гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті, помічником начальника гірничої ділянки на ш. ім. Абакумова з повним робочим днем на підземних роботах там же; з 26.06.2007 по 30.06.2017 30.06.2017 в Відокремленому підрозділі «Шахта ім. Є.Т. Абакумова» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» майстром гірничим підземним з повним робочим днем в шахті.
Вищевказані посади, на яких ОСОБА_1 працював у вказаний період, були передбачені Списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, Списком № 1, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, Списком № 1, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Таким чином, судом установлено, що в період з 29.07.1993 по 01.08.2000, з 09.08.2000 по 03.06.2002, з 27.04.2003 по 02.07.2006, з 05.07.2006 по 04.06.2007, з 26.06.2007 по 30.06.2017 30.06.2017 ОСОБА_1 працював на вищевказаних підприємствах на посадах, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Суд зазначає, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.
Окрім того, пільговий характер роботи позивача підтверджується відомостями по спеціальному стажу в даних персоніфікованого обліку за даними з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак вказані обставини залишилися поза увагою ГУПФУ у Львівській області.
Щодо зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 періоду навчання в гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1987 по 15.06.1991 та періоду проходження військової служби з 18.06.1991 по 07.06.1993 суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу.
Так, статтею 56 Закону № 1788 передбачено, що у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з положеннями частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що згідно з дипломом від 16.07.1991 серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 1987 року вступив в Донецький гірничий технікум ім. Є.Т. Абакумова та в 1991 році закінчив повний курс названого технікуму за професією підземна розробка вугільних родовищ.
Записами у трудовій книжці ОСОБА_1 також підтверджується факт проходження позивачем навчання у період з 01.09.1987 по 15.06.1991.
Також згідно з військовим квитком серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в період з 18.06.1991 по 07.06.1993.
Відомості про проходження військової служби у цей період містяться також у трудовій книжці позивача, запис № 2.
Після закінчення строкової військової служби ОСОБА_1 працевлаштування за набутою професією 29.07.1993, що у відповідності до вимог частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» та частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є підставою для зарахування всього періоду навчання та проходження військової служби до пільгового стажу.
Таким чином, при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідачем неправомірно було не зараховано до пільгового стажу період навчання в гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1987 по 15.06.1991 та період проходження строкової військової служби з 18.06.1991 по 07.06.1993.
При цьому при вирішенні спору суд також враховує такі обставини.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з абзацом першим пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Частиною другою статті 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Тобто, відмовляючи особі в призначенні пенсії, орган, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви незарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дослідивши зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.01.2022 № 124150003841, суд дійшов висновку, що вказане рішення не відповідає критеріям обґрунтованості.
Так, відповідачем в зазначеному рішенні не зазначено періодів роботи позивача, які не включено до пільгового стажу за списком № 1, конкретних підстав для невключення таких періодів, що свідчить про недотримання відповідачем принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення, оскільки позивачеві неможливо з тексту такого рішення визначити, які саме періоди роботи не включено до пільгового стажу.
Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, та зважаючи, що відповідачем в рішенні від 06.01.2022 № 124150003841 не наведено мотиви його прийняття, суд позбавлений можливості оцінити саме правомірність підстав для відмови в призначенні пенсії позивачу. За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.01.2022 № 124150003841 підлягає скасуванню як протиправне.
Що стосується обраного позивачем способу захисту його порушених прав, суд зазначає, що в даному випадку відповідач, як уповноважений орган, не перевіряв відомості щодо пільгових періодів роботи ОСОБА_1 , що містяться в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , наданої позивачем разом із заявою про призначення пенсії, що є обов'язковою умовою відповідно до Закону № 1058, тому суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав, а саме визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.01.2022 № 124150003841 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.01.2022 та прийняти мотивоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі викладеного позов належить до часткового задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуються таким.
Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 992,40 грн судового збору.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати згідно з частиною восьмою статті 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання ВПО: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код за ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, будинок 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.01.2022 № 124150003841 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.01.2022 та прийняти мотивоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун