21 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2782/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Казанчук Г.П.
при секретарі судового засіданні Сосновської В.В.
представника позивача - Пастух В.В.
представників відповідача - Лезин Є.Є., Пилипенко І.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "Урга" до Державної служби експортного контролю України про визнання протиправною та скасування постанови, -
Приватне акціонерне товариство "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "Урга", через свого представника - адвоката Пастух Вікторію Віталіївну, звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби експортного контролю України про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю від 03 червня 2022 року за №14/22.
В обґрунтування позовних вимог представник ПАТ ''МААК ''Урга'' вказав про помилковість висновків Державної Служби експортного контролю України, які стали підставою накладення штрафу за здійснення міжнародної передачі товару без отримання в установленому порядку дозволу шин авіаційних, оскільки в результаті передачі шин авіаційних не було їх продажу та не відбулось передачі право власності іншим чином. Крім того, вказує про відсутність товару ''авіаційна шина'' в списку товарів, на які необхідно отримувати відповідний дозвіл при міжнародному передачі товару. Також вказує, що спірну постанову прийнято за відсутністю письмового висновку СБУ, який є обов'язковий в силу приписів абз.9 ст. 29 Закону України ''Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного користання''. Представник товариства зазначає про те здіснення коригування даних ВМД, за якою було здійснено переміщення товару, що також виключає можливість застосування штрафу.
Державна служба експортного контролю України (надалі відповідач, Служба) до суду 05.07.2022 року подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, вважає їх безпідставними, а доводи позивача такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, оскільки в розумінні норм Закону України ''Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання'' товариством було здійснена передача шин авіаційного призначення без отримання відповідного дозволу Служби. Шина авіаційна є товаром, який включено до списку товарів, визначеним у Постанова КМУ від 20.11.2003 №1807 ''Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення''. Крім того представник відповідача звертає увагу на те, що коригування даних ВМД стосовно переміщення шин авіаційних відбулось все після проведення перевірку здійсненої операції.
Рух справи:
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 року позовну заяву приватного акціонерного товариства "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "Урга" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Даною ухвалою вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 року вирішено, що подальший розгляду справи №340/2782/22 провести за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 15.07.2022 року об 11 год. 00 хв.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року задоволено клопотання представника позивача та вирішено провести судове засідання в адміністративній справі №340/2782/22, призначене на 15 липня 2022 року об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд, -
Приватне акціонерне товариство "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "Урга" зареєстрована як юридична особа, основним видом діяльності якої є
Згідно Посвідчення про реєстрацію №1620/07/2023, виданого Державною службою експортного контролю України, яким підтверджено що ПрАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "Урга" має намір здійснювати міжнародні передачі товарів, за результатами попередньої експертизи, як суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів, про що зроблено відповідний запис за №1620.07 у Реєстрі суб'єктів здійснення міжнародних передачі товарів Держекспортконтролю (а.с.75).
Листом Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 17.01.22 №440кт "Щодо виявленого правопорушення" адресованого Голові Державної служби експортного контролю України повідомлено про отримання Департаментом контррозвідки інформації щодо можливого порушення діючого законодавства України у галузі державного експортного контролю з боку службових осіб ПрАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "Урга", оскільки товариством згідно з ВМД №№11238/2021/001159 від 19.02.2021, 11028/2021/003192 від 05.05.2021 та 11028/2021/004034 товариство експортувало/тимчасово вивозило за межі України авіаційні шини 1050 х 400 серія 1А та 700 х 250 серія 6А (а.с.73-74).
Листом Державної служби експортного контролю України від 29.04.2022 року №1523/34-22 було запропоновано ПрАТ "МААК "Урга" до 05.05.2022 надати належним чином засвідчені копії договорів, додатків до них та відповідних документів, на підставі яких була здійснена поставка зазначених шин та поінформувати, для яких потреб вони поставлялися (а.с.85).
На вказаний запит ПрАТ "МААК "Урга" надані були витребувані документи на 27 аркушах (а.с.86).
Листом від 12.05.2022 року №1719/34-22 запрошено керівника або уповноваженого представника товариства прибути 23 травня 2022 року з метою складання протоколу про порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експертного контролю (а.с.133).
23.05.2022 року головним спеціалістом відділу розслідування правопорушень правового департаменту Державної служби експортного контролю України складений Протокол №14/22 про порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, яким визначено, що згідно абз.2 ч.1 ст.25 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" повинен бути накладений штраф у розмірі 100 або 150 відсотків вартості товарів, які були об'єктом відповідної міжнародної передачі у залежності, чи була спричинена шкода національним інтересам України (а.с.135-136).
Листом Державної служби експортного контролю України запрошено представника ПрАТ "МААК "Урга" для участі у розгляді справи про порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач - юридичною особою вимог законодавства в галузі експортного контролю на 03.06.2022 року (а.с.138-139).
Постановою Державної служби експортного контролю України №14/22 про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю від 03 червня 2022 року, якою накладено на ПАТ "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "Урга" штраф у розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об'єктом міжнародної передачі на суму 358400 грн. (надалі спірна постанова, а.с.144-148).
Отже правомірність та законність спірної постанови є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Законом України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" 20 лютого 2003 року № 549-IV (надалі Закон №549), який регулює діяльність, пов'язану з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов'язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях.
Представник позивача у позові, як на підставу протиправності спірної постановою вказує, що товариство не здійснювало продажу та передбачені будь-яким іншим чином право власності на авіаційні шини, проте вказане заперечує відповідач.
Згідно статті 1 Закону №549 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
міжнародні передачі товарів - експорт, імпорт, реекспорт товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами України;
експорт - продаж або передача на інших законних підставах товарів іноземним суб'єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митного кордону України, включаючи реекспорт товарів, у тому числі:
продаж або передача товарів в Україні посольству чи представнику будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцю чи особі без громадянства;
продаж або передача в Україні чи за її межами права управління (контролю) товарами відповідно юридичній особі іноземної держави чи її представнику, іноземцю чи особі без громадянства, у тому числі через засоби зв'язку;
тимчасове вивезення товарів - вивезення товарів з України до іноземної держави з наступним їх поверненням в Україну.
Аналізуючи наведені визначення, суд доходить висновку, що в розумінні Закону №549 міжнародна передача товарів не обмежується лише переходом права власності на товар, як на тому наполягав представник позивача. Тобто, міжнародна передача товару поняття є більш ширше, та охоплює такий режим переміщення товару, тимчасове ввезення, а також будь-які інші передачі товарів.
Натомість представник позивача наголошував на тому, що товариство не здійснювало вивезення авіаційних шин в «режимі тимчасового вивезення товарів», оскільки вивезення авіаційних шин відбулось в «режимі експорту на безоплатній основі без передачі права власності», що підтверджується вантажно-митною декларацією UA110280/2021/004034 від 07.06.2021 року.
Вказані посилання суд відхиляє, з огляду на те, що митний режим товару заявлений до митниці не завжди відповідає формам міжнародної передачі у розумінні Закону №549.
Крім того, згідно ВМД у графі 37 "Процедура" товар був експортований (остаточно вивезений), що відповідає коду "10" Класифікатора митних режимів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011.
Водночас, згідно ВМД UA110280/2021/004034 від 07.06.2021 року у графі 24 "Характер угоди" товар був переданий за кодом 039, що відповідає підрозділу "інші" розділу "розділу "операції, що полягають у переданні права власності без фінансової чи іншої компенсації" (а.с.78-81). При цьому, позивач, вже після складання відносно нього протоколу №14/22 про порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю (за 2 дні до винесення спірної постанови), були внесені зміни до ВМД та виправлений код у графі 24 з 039 на 99 (а.с.21), який відповідає підрозділу 9 "інше" розділу 9 "Інші операції, які не можуть бути класифіковані в розділах 1-8".
Отже, виправлення у ВМД відбулось вже після виявлення відповідачем обставин, які стали підставою для притягнення позивача до відповідальності, як навіть такі зміни не змінюють правову природу переміщення товару за межі України.
Враховуючи вищезазначене, суд відхиляє доводи представника позивача, з огляду на те, що у розумінні статті 1 Закону №549 переміщення авіаційних шин є міжнародна передача товарів, що і було здійснено, з огляду на те, що авіаційні шини в кількості 8 штук були переміщення за територіальні межі України.
Іще одним доводом протиправності спірної постанови представник позивача зазначає, що товар - шини авіаційні 1050 х 400 відсутня у Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, який також відхиляється судом з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 1 статті 5 Закону №549 методами здійснення державного експортного контролю є: ідентифікація товарів, що передбачає встановлення відповідності конкретних товарів, які є об'єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю.
Статтею 9 Закону №549 визначено, що найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі - списки).
Списки складаються за відповідними групами товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, із залученням заінтересованих центральних органів виконавчої влади. До складання списків можуть також залучатися представники підприємств, наукових установ, організацій, а також їх об'єднань.
Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1807 (надалі Порядок №1807) затверджений Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, який визначає процедури здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення (далі - товари).
Згідно Порядку №1807 до позиції ML10.a віднесені пілотовані "літальні апарати" та "аеростатичні повітряні судна", а також "Спеціально призначені" для них "компоненти", які відповідають коду товару з УКТЗЕД 8802 та 8803.
Законом України "Митний тариф України" затверджений УКТЗЕД. Код 8803 УКТЗЕД відповідає містить підкатегорію 8803 20 00 - шасі літаків та їх частини.
Згідно визначення, наведеного у Вікіпедії шасі (фр. chвssis - "основа", "рама") або підвоззя літального апарата - технічний пристрій літальних апаратів (літаків, планерів, вертольотів), який забезпечує зліт, посадку та переміщення апарату по поверхні суші, певної конструкції (палубі корабля) або води. Система опор літального апарата, що забезпечує його стоянку, пересування по аеродрому або воді при зльоті, посадці і керуванні. Зазвичай являє собою кілька стійок, обладнаних колесами, іноді використовуються лижі або поплавці. В деяких випадках використовуються гусениці або поплавці, суміщені з колесами.
Згідно інформації, наведеної у Вікіпедії Ан-26 - турбогвинтовий військово-транспортний літак. Ан-26Б-100 - цивільний літак для контейнерних перевезень. Відрізняється бортовими засобами механізації вантажно-розвантажувальних і швартувальних робіт, складом БРЕО, полегшеною підлогою, відсутністю блістера кабіни штурмана.
Шасі Ан-26 триопорне, з двома головними і одною передньою опорами.
Головна опора шасі двоколісна з телескопічними азотно-оливними амортизаторами. Вона складається з: амортизаторної стійки, складаного підкосу, розпору, котрий слугує замком випущеного положення шасі та двох гальмівних коліс. У відсіку основних опор шасі розташовано: силовий циліндр випускання/прибирання стійок шасі, замок прибраного положення шасі та механізм керування стулками.
Передня опора шасі двоколісна з важільною підвіскою та азотно-масляним амортизатором. Вона складається з: амортизаторної стійки з центрувальним пристроєм, кермового механізму, гідроциліндра для гасіння коливань, гідроциліндра випускання/прибирання стійки шасі, замків випущеного та прибраного положення шасі, механізму керування стулками та двох коліс, які не мають гальм.
Колеса основних опор КТ-157 із камерними шинами 1А розміром 1050х400 мм. Передні колеса К2105 із камерними шинами 6А розміром 700х250 мм. Тиск у камерах шин - 4 кгс/смІ.
Отже, аналізуючи вищеописану інформацію, суд констатує, що на шасі літака АН-26 усіх модифікацій (як військових так і цивільних літаків) використовується авіаційна шина модель 1А розміром 1050 х 400 мл, саме такі авіаційні шини були переміщені за межі України. А відтак, авіаційна шина 1А 1050 х 400 є товаром який одночасно можливо використовувати як для військового літака, так і для літака цивільної авіації, що є товаром подвійного призначення.
У пункті 8 Порядку №1807 визначено, що міжнародні передачі товарів, які згідно з висновками відповідних органів виконавчої влади допущені для цивільного використання, здійснюються у порядку, встановленому для товарів подвійного використання.
Отже, авіаційна шина розміром 1050 х 400, як на думку суду, відповідає визначенню товару подвійного призначення, який може бути використаний як у цивільній авіації, так і у військовій операції, тобто є товаром військового призначення для міжнародного переміщення якого треба отримувати відповідний дозвіл Державної служби експортного контролю України.
У статті 1 Закону №549 наведені визначення:
товари - товари військового призначення та подвійного використання;
дозвіл - документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на експорт чи імпорт товарів. Дозвіл може бути разовим, генеральним або відкритим;
висновок - документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на тимчасове ввезення або вивезення товарів чи їх транзит, проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про міжнародні передачі товарів військового призначення або про експорт товарів подвійного використання та інших товарів до держав, стосовно яких установлено часткове ембарго на поставки таких товарів. Висновок може бути разовим, генеральним або відкритим.
У частині першій статті 11 Закону №549 зазначено про те, що експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, для вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб'єктів господарювання, державних замовників у сфері оборони у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів або надання таким суб'єктам, державним замовникам повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.
На вимогу суду відповідач надав копії висновків експертизи в галузі державного експортного контролю щодо "шини авіаційної 1050 х 400 модель 1А" (а.с.21-60 т.2). У документах вказано про те, що "шини авіаційної 1050 х 400 модель 1А" відноситься до товарів військового призначення, які в установленому порядку допущено для цивільного використання.
Представник позивача в судовому засіданні зазначала про неможливість прийняття змісту вказаних документів, оскільки перш за все вони стосуються інших суб'єктів, які здійснюють інший вид передачі товарів за межі України, ніж здійснював позивач, а також зауважили про те, що попередній висновок стосується шин авіаційних для військового літака, натомість позивач використовує літак АН-26Б-100, який є цивільним літаком.
З приводу вказаних заперечень суд зазначає, що віднесення товару шини авіаційної модель 1А розміром 1050 х 400 до товару військового призначення, який в установленому порядку допущено для цивільного використання не залежить від суб'єкта переміщення таких авіаційних шин, а інший вид переміщення товару не змінює його суть. Тобто, при зміні суб'єкта звернення чи то при зміні види переміщення, шина авіаційна модель 1А розміром 1050 х 400 не змінює свої технічні якості та види її використання.
Стосовно доводів представника позивача щодо неточностей та розбіжностей у службових записках відповідача, а також стосовно того, що у спірній постанові вживаний термін як "отримання інформації" без конкретизації якої саме, суд зазначає наступне.
У частині 1 статті 12 Закону №459 вказано, що за підсумками експертизи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, ідентифікує товари, визначає умови здійснення їх міжнародних передач до конкретних держав залежно від категорії товарів, видів міжнародних передач таких товарів тощо та видає зазначеним суб'єктам посвідчення про їх реєстрацію як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів разом з відповідними роз'ясненнями про особливості здійснення таких передач.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. N 767 затверджено Положення про порядок проведення експертизи в галузі експортного контролю (надалі Положення №767), яке визначає порядок проведення експертизи щодо товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, суб'єктів господарювання, які мають намір здійснювати міжнародні передачі таких товарів (далі - суб'єкти), та державних замовників у сфері оборони, які мають намір здійснювати імпорт товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю (далі -державні замовники).
У пункті 7 Положення №767 вказано, що висновок державної експертизи є обов'язковим для розгляду Держекспортконтролем та іншими органами виконавчої влади для прийняття відповідних рішень.
У пункті 8 Положення №767 вказано, що державна і недержавна експертиза в галузі державного експортного контролю може бути попередньою, основною, повторною та додатковою.
У спірній постанові вказано про те, що ''згідно з інформацією відділу державної експертизи міжнародних передач ракетної, космічної та авіаційної техніки та проведених експертиз в галузі передач...''.
Представник позивача у судовому засіданні наголосила на тому, що товариство не може бути притягнуто до відповідальності на підставі ''інформації''.
Вказані доводи представника позивача відхиляться судом, з огляду на їх безпідставність, оскільки термін інформація включає у себе у тому числі і проведені Держекспортконтролем усі види експертиз за результатом яких видавались дозволи, висновки та міжнародні сертифікати.
Стосовно неточностей службових записок відповідача, суд вказує, що такі неточності не впливають на суть та зміст правовідносин, які стали підставою для притягнення позивача до відповідальності.
Суд зазначає, що описка в одній літері реєстраційного номеру транспортного засобу, який здійснював перевезення вантажу, сама по собі може бути підставою для визнання спірної постанови протиправною та скасування її, оскільки таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Отже в залежності від їх характеру недоліків акту, вони можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: ''протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків'' і, на противагу йому, принцип ''формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення''.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Суд зазначає, що неточності у службових записках, складених посадовими особами відповідача, з урахуванням встановленого факту здійснення передачі товарів без отримання дозволу, не впливає на суть та зміст спірної постанови.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2020 року у справі №825/2328/16 та від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.
Частиною 1 статті 15 Закону №459 визначено, що дозвіл чи висновок оформляється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як разовий, генеральний чи відкритий.
Тобто, при міжнародній передачі товарів, суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів, яким є позивач, при передачі товарів повинен був отримати відповідний дозвіл для переміщення авіаційних шин 1050 х 400.
Відповідно до абзацу 2 статті 24 Закону №549 порушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю є: здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості.
Спірною постановою позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за порушення абзацу 1 частини 1 статті 25 Закону №549, якою визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладає на суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штрафи:
у разі якщо за висновками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів завдано шкоду національним інтересам України (політичним, економічним, військовим) чи порушено міжнародні зобов'язання України, - у розмірі 150 відсотків вартості товарів, які були об'єктом відповідної міжнародної передачі;
у разі якщо за висновками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів не завдано шкоду національним інтересам України (політичним, економічним, військовим) та не порушено міжнародні зобов'язання України, - у розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об'єктом відповідної міжнародної передачі.
Представник позивача у позові вказувала, що спірна постанова була прийнята без відповідного висновку СБУ, який в силу приписів абз.9 ст.25 Закону №549, проти чого заперечував представник відповідача, зазначаючи про наявність такого висновку.
Згідно абзацу 9 статті 25 Закону №549 для накладення штрафів за порушення, зазначені в абзацах другому та третьому статті 24 цього Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, повинен отримати письмовий висновок Служби безпеки України, який складається з урахуванням пропозицій Міністерства закордонних справ України, Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, інших центральних органів виконавчої влади і державних органів.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначила про те, що вказаний висновок СБУ необхідний лише для визначення наявності чи відсутності шкоди національним інтересам України, оскільки від цього залежить лише сума штрафу, водночас у листі Служби безпеки України Департаментом контррозвідки від 03.06.2022 року №1192-22 наведений висновок про те, що міжнародна передача авіаційний шин не призвела до завдання шкоди національним інтересам України та порушення міжнародних зобов'язань України (а.с.139 т.1).
Представник позивача в судовому засіданні зауважила про те, що лист Служби безпеки України Департаментом контррозвідки від 03.06.2022 року №1192-22 не містить інформацію про яку саме передачу шин авіаційних йде мова, а тому не можливо його розглядати як письмовий висновок СБУ стосовно даних правовідносин.
Такі доводи також відхиляються судом, з огляду на те, що у листі Служби безпеки України Департаментом контррозвідки від 03.06.2022 року №1192-22 йде посилання на те, що це відповідь на лист 1879/34-22 від 26.05.2022 (а.с.139 т.2). Так, у листі Держекспортконтролю №1878/34-22 від 26.05.2022 року вказано про те, що під час розслідування встановлено, що згідно з ВМД №UA 110280/2021/004034 від 07.06.2021 року була здійснена передача авіаційних шин (а.с.137 т.1).
Саме за цим ВМД №UA 110280/2021/004034 від 07.06.2021 року була здійснена передача авіаційних цін модель 1А розміром 1050 х 400 мм (а.с.19-21 т.1).
Представник відповідача в судовому засіданні наголосив, що Держекспортконтроль згідно своїх повноважень здійснює контроль за переміщенням товарів військового призначення, які одночасно використовуються у цивільному обігу, зазначивши про те, що згідно ВМД №UA 110280/2021/004034 від 07.06.2021 року було передано 8 авіаційних шин, при цьому, позивач надав документи за якими на літак було встановлено лише 4 авіаційні шини. Так, представник відповідача зауважив про відсутність інформації куди ділись іще 4 авіаційні шини 1050 х 400, які є товаром військового призначення.
Так, згідно технічної інформації, наявної у вільному доступі, на шасі літака Ан-26 є триопорним, з двома головними і одною передньою опорами. Головна опора шасі є двоколісною, яка складається, у тому числі із колеса основних опор КТ-157 із камерними шинами 1А розміром 1050 х 400, передня опора шасі також є двоколісною. Тобто, дійсно на головні шасі літака одночасно можливо встановити 4 авіаційні шини 1А розміром 1050 х 400. Водночас, контроль за подальшим використанням авіаційних шин не входить до предмету даної справи та не впливає на зміст оскаржуваної постанови.
Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що відповідач при винесення постанови №14/22 про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - ПАТ "МААК "Урга" штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю від 03 червня 2022 року діяв у межах та у спосіб повноважених із дотриманням принципів, визначених ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з висновком суду про відмову у позові, та відсутність заявлених судових витрат, розподіл судових витрат в силу приписів статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "Урга" (вул. Короленка, буд.1-А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015; код в ЄДРПОУ 14372024) до Державної служби експортного контролю України (вул. Кирилівська, 19-21, м. Київ, 04080; код в ЄДРПОУ 00010300) про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Повний текст рішення суду виготовлений 22.07.2022 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук