22 липня 2022 року справа № 320/3882/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №326404 від 25.01.2022, винесену в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті Бобко Ігорем Анатолійовичем, якою на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивачу необхідно було надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій уточнити суб'єктний склад учасників процесу, зокрема, відповідачів, або визначити позовні вимоги до обох відповідачів, вказаних у позовній заяві.
19.05.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява від 11.05.2022 на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 05.05.2022, до якої позивачем додано уточнену позовну заяву від 10.05.2022.
В уточненій позовній заяві від 10.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» звертається до суду із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №326404 від 25.01.2022, якою на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 з урахуванням уточненої позовної заяви відкрито провадження в адміністративній справі №320/3882/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано докази у сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що накладення на нього адміністративно-господарського штрафу за відсутність на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу є протиправним, оскільки водій належного йому транспортного засобу не повинен був мати при собі такого протоколу внаслідок того, що транспортний засіб використовувався для здійснення внутрішнього автомобільного перевезення вантажу для власних потреб перевізника.
15.06.2022 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву із доказами його направлення позивачу, який був долучений до матеріалів справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти адміністративного позову та зазначає, що обов'язок водія транспортного засобу повною вагою понад 3,5 тонни мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу передбачений законодавством.
22.06.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву із доказами її направлення відповідачу, яка була долучена до матеріалів справи.
20.06.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява від 16.06.2022 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №326404 від 25.01.2022 Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті, що проводиться Баришівським районним відділом державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до набрання чинності рішення суду у цій справі.
У зв'язку із перебуванням судді Кушнової А.О. у щорічній відпустці у період з 01.06.2022 по 26.06.2022 питання щодо забезпечення позову у даній справі вирішено 27.06.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» від 16.06.2022 про забезпечення адміністративного позову задоволено повністю. Зупинено стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.01.2022 №326404 на суму 17000,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
06.07.2022 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які були долучені до матеріалів справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» (ідентифікаційний код 32886518, місцезнаходження: 07501, Київська область, Броварський район, смт. Баришівка вул. Торф'яна, буд. 11), зареєстровано як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.02.2022 № 42798212872 (а.с. 33-35)
Позивач є власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача МАN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 повною масою 18000 кг та напівпричепу WIELTON NS34K, реєстраційний номер НОМЕР_2 повною масою 39000 кг, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 та серія НОМЕР_4 відповідно (а.с. 28-29).
Зазначеними транспортними засобами під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с. 106-107), на підставі товарно-транспортної накладної від 20.12.2021 № 000000003 (а.с. 19) позивачем здійснено перевезення вантажу - засобів захисту рослин вагою нетто 21000 кг за маршрутом м. Березань Київська область - м. Кропивницький.
20.12.2021 під час здійснення вказаного перевезення посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку від 20.12.2021 № 009988 (а.с. 86) на автомобільній дорозі Н01 Київ-Знам'янка 241 км + 800 м проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт № 318434 від 20.12.2021 (а.с.84).
Згідно з актом під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яке полягало у перевезенні вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Повідомлення про дату та місце розгляду справи про вказане правопорушення позивач отримав від відповідача 18.01.2022 рекомендованим листом № 0308301243329 (а.с.87-89).
На розгляд справи щодо акту № 318434 від 20.12.2021 позивач чи уповноважена особа не прибули. Письмових пояснень чи заперечень позивачем надано не було.
За результатами розгляду справи щодо акту № 318434 від 20.12.2021 виконуючий обов'язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Укртрансбезпеки Бобко Ігор Анатолійович виніс оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.01.2022 № 326404, якою за допущену відсутність на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу позивача притягнуто до відповідальності, передбаченої абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 83).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаної постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання таких відносин.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2344 законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Частиною першою статті 5 Закону № 2344 визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Абзацом другим частини сьомої статті 6 Закону № 2344 встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Відповідно до статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 3 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422 «Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів» для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки в будь-який час на маршруті руху. Абзацом сьомим пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що водій транспортного засобу зобов'язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.
Пунктом першим Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення.
Відповідно до пункту 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39, 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Порядком № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункт 21); справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25); справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26); у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27).
Відповідно до частини третьої, п'ятої статті 6 Закону № 2344 до системи органів державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту належить центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, прийняті в межах його компетенції, обов'язкові до виконання на території України.
Згідно з Положенням про Міністерство інфраструктури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту є Міністерство інфраструктури України.
За змістом частини третьої статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 «Про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті» традиційні засоби контролю (індивідуальна контрольна книжка та відомість із зазначеною в ній кількістю годин роботи й відпочинку кожного водія, який працює у перевізника), якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами, установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
Відповідно до зазначеної Конвенції та статті 18 Закону № 2344 Міністерство інфраструктури України наказом від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затвердило Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).
Пунктом 1.3 Положення № 340 встановлено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Пункт 1.4. Положення № 340 містить вичерпний перелік перевезень, на які не поширюється його дія, а саме: перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств; закладами охорони здоров'я незалежно від форми власності.
Згідно з пунктами 6.1, 6.3 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тони повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Порядок повірки тахографів врегульовано Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241 (далі - Інструкція № 385).
Згідно з пунктом 2.5. Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1 (пункт 2.7 Інструкції 385).
Згідно з пунктом 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зобов'язаний мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Системно проаналізувавши наведені положення законодавства України та наявні в матеріалах справи докази, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок таких доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є не обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Суд відхиляє доводи позивача про відсутність обов'язку ведення та пред'явлення під час рейдової перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу під час здійснення внутрішнього перевезення вантажу для власних потреб транспортним засобом вагою понад 3,5 тонни, оскільки такі доводи суперечать нормам Положення № 340.
Статтею 48 Закону № 2344 передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією № 385 та Положенням № 340.
Такий саме правовий висновок щодо застосування наведених норм матеріального права викладено Верховним Судом в пункті 63 постанови від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.
Також суд відхиляє доводи позивача про те, що оскаржувана постанова є протиправною внаслідок того, що позивачем забезпечено контроль за умовами праці і відпочинку водія шляхом ведення індивідуальної контрольної книжки.
Згідно з пунктом 6.3 Положення № 340 ведення індивідуальної контрольної книжки передбачено для водіїв, які керують транспортними засобами, що не обладнані тахографами. Проте, в силу приписів пункту 6.1 Положення № 340 норма пункту 6.3. цього Положення не є застосовною до транспортного засобу позивача, який має повну вагу понад 3,5 тонни, що зумовлює обов'язковість обладнання такого транспортного засобу діючим та повіреним тахографом.
Одночасно з цим суд враховує, що згідно з диспозицією абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344 штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян застосовується до автомобільного перевізника за перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, на момент проведення перевірки.
Надаючи суду разом із позовною заявою копію індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 позивач ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив не заперечує, що таку індивідуальну контрольну книжку не було надано посадовій особі відповідача на момент проведення перевірки.
Надання вказаної індивідуальної контрольної книжки суду не доводить наявності такої книжки на момент перевірки та не спростовує правомірності накладеного на позивача адміністративно-господарського штрафу.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 у справі № 826/2239/16.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови, а тому позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування є необґрунтованими, а адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складений 22.07.2022 р.
Суддя Кушнова А.О.