22 липня 2022 року № 320/17349/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів в зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів в зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії за період з 28.05.2020 по 30.04.2021 в розмірі 109,5%.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що має право на компенсацію втрати частини грошових доходів (пенсії) у зв'язку з порушенням строків їх виплати за рішеннями Київського окружного адміністративного суду у справі №320/7420/20 за період з 28.05.2020 по 30.04.2021 , проте відповідач безпідставно обмежив її в реалізації вказаного права.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 11.09.1996.
08.09.2015 Київською обласною державною адміністрацією було видано позивачу посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії один, смерть якого пов'язана із Чорнобильською катастрофою №518313 с.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі №320/7420/20 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо застосування показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548) провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки (7763,17 грн), з моменту призначення пенсії, а саме з 28.05.2020.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повернуто особі, яка її подала.
Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі №320/7420/20 набрало законної сили 13.04.2021.
25.08.2021 позивач, через свого представника, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, в якій просила повідомити: суму та місяць виплати заборгованості, яка виникла за наслідком виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі №320/7420/20; чи проведено нарахування та виплату компенсації в зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії на виконання рішення; в разі непроведення нарахування та виплати компенсації - нарахувати її і виплатити.
Листом від 24.09.2021 пенсійний орган повідомив позивача, зокрема, про те, що кошти по перерахунку пенсії за період з 28.05.2020 по 30.04.2021 в сумі 43792,33 грн. нараховані та виплачені в травні 2021 року через банківське відділення.
У подальшому позивач звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, врегульовані положеннями Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
В силу вимог частини другої статті 46 Закону № 1058-ІV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” (далі - Закон № 2050-ІІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до статей 1 та 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема серед іншого, пенсії; соціальні виплати; сума індексації грошових доходів громадян;
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Статтею 6 Закону № 2050-ІІІ, яка кореспондується з положеннями пункту 7 Порядку № 159, компенсацію виплачують за рахунок, зокрема, коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, які не повинні носити разового характеру (у даному випадку пенсії); 2) порушення встановлених строків їх виплати на один і більше календарних місяців; 3) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 4) фактична виплата заборгованості.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
З наведених норм убачається, що компенсація втрати частини доходів нараховується за фактом виплати доходів - в день виплати доходу. Для можливості нарахувати і виплатити компенсацію необхідно визначити приріст індексу споживчих цін (залежить від місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу: береться наступний за місяцем нарахування доходу індекс споживчих цін по місяць фактичної виплати заборгованості, без урахування останнього).
Як зазначалося вище, у відповідності до вимог статті 6 Закону № 2050-ІІІ та пункту 7 Порядку № 159, компенсацію виплачують за рахунок, зокрема, коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, а також Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 336/4675/17 та від 22.11.2018 у справі № 522/1404/17, компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.
Судом установлено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі №320/7420/20 відповідачем здійснений перерахунок пенсії позивача за період з 28.05.2020 по 30.04.2021.
Остаточний розрахунок в сумі 43792,33 грн. з позивачем пенсійний орган здійснив лише у травні 2021 року, що підтверджується матеріалами справи.
У той же час, несвоєчасне нарахування сум відбулось з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 522/9778/16-а, яка в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховані судом у спірних правовідносинах.
Суд констатує, що розрахована заборгованість за рішеннями суду входила до складу пенсійних виплат позивач, а тому не може вважатись доходом, що має разовий характер, тобто є доходом у розумінні статті 2 Закону № 2050-ІІІ.
Отже, оскільки пенсія позивачу виплачена несвоєчасно, пенсійний орган повинен був при її виплаті нарахувати компенсацію втрати частини доходів за відповідний період, проте таких дій відповідач не вчинив і після зазначеної виплати, чим допустив протиправну бездіяльність по відношенню до позивача.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку про наявність в діях відповідача порушень вимог чинного законодавства щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів (пенсії) у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Отже, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 908,00 грн. Отже, на користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 908,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 72-78, 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів в зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів в зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії за період з 28.05.2020 по 30.04.2021 за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі №320/7420/20.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.