22 липня 2022 рокуСправа № 280/4312/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий І.В., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Марциха Олександра Ярославовича про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, -
22.07.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ), яка підписана представником - адвокатом Марцихом Олександром Ярославовичем (далі - представник) про забезпечення позову до подачі позовної заяви, відповідно до якої представник заявника просить суд:
- вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 шляхом накладення заборони переведення його з займаної посади водій-електрик радіолокаційного взводу батареї радіолокаційної розвідки дивізіону артилерійської розвідки в/ч НОМЕР_1 на іншу посаду до прийняття судом рішення щодо оскарження наказу про його переведення на іншу посаду та розгляду у відповідності вимог чинного законодавства рапорту про переведення на іншу посаду з врахуванням висновку військово-лікарської комісії щодо обмеженої придатності останнього до військової служби.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до довідки Військово-лікарської комісії №1950 від 19.07.2022 ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби у зв'язку із чим останній звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом у якому виклав прохання здійснити заходи щодо переведення його для подальшого проходження військової служби до частин (підрозділів) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах з урахуванням стану його здоров'я. Однак, командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 усно повідомлено про наявність наказу щодо переведення останнього для проходження подальшої військової служби до танкової частини. Крім того надано обхідний лист та в усній формі наказано, здійснити обхід для заповнення зазначеного листа з метою здачі займаної посади та переведення для проходження подальшої військової служби до зазначеної танкової частини з дислокацією в іншому місті. З метою запобігання ризиків порушення прав заявника в частині переведення його на військову службу з іншим місцем дислокації поза межами населеного пункту проживання та призначення на військову посаду, виконання обов'язків якої буде заявнику не під силу в наслідок стану здоров'я, на думку ОСОБА_1 вбачається необхідність у забезпеченні позову шляхом заборони переводу ОСОБА_1 з займаної ним посади, водій-електрик радіолокаційного взводу батареї радіолокаційної розвідки дивізіону артилерійської розвідки в/ч НОМЕР_1 на іншу посаду до прийняття судом рішення щодо оскарження наказу про його переведення на іншу посаду та розгляду у відповідності вимог чинного законодавства рапорту про переведення на іншу посаду з врахуванням висновку військово-лікарської комісії щодо обмеженої придатності останнього до військової служби.
Суд, розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно з частиною першою статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;
3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;
4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 року №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Так, положення статті 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
В даному ж випадку, проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони заявника не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника, що відповідачем можуть здійснюватися заходи щодо виконання оскаржуваного рішення, які можуть порушити права та інтереси позивача або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його порушених прав або інтересів.
Враховуючи наведене вище, суд звертає увагу, що заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення заборони переведення його з займаної посади водій-електрик радіолокаційного взводу батареї радіолокаційної розвідки дивізіону артилерійської розвідки в/ч НОМЕР_1 на іншу посаду при цьому зазначаючи, що таке переведення начебто передбачено певним наказом, який нібито прийнято командиром військової частини НОМЕР_1.
В той же час, суд наголошує, що заявник не надає жодних доказів існування такого наказу, який ОСОБА_1 збирається оскаржувати до суду та/або доказів ознайомлення останнього з таким наказом, що на думку суду викликає обґрунтовані сумніви щодо існування вказаного наказу, яким можуть бути порушені законні права та інтереси заявника.
Заявником також не надано доказів звернення 20.07.2022 до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом щодо переведення його для подальшого проходження військової служби до частин (підрозділів) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах з урахуванням стану його здоров'я.
Крім того, заявником не вказано про існування очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Також, заявником не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він буде звертатись до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат,
Крім того суд вважає за необхідне зауважити, що в частині заяви де описується предметна підсудність позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1, заявник зазначає, що у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України вказана позовна заява предметно буде підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва, як справа у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 151 КАС України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Відтак, якщо заявник вважає що адміністративна справа предметно буде підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва, то із заявою про забезпечення позову заявник має звертатись саме до окружного адміністративного суду міста Києва.
Таким чином, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень статті 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 150- 154, 243, 248, 256 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Марциха Олександра Ярославовича про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, - відмовити.
Копію ухвали направити представнику заявника.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Суддя І.В. Садовий