18 серпня 2006 р.
№ 23/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кравчука Г.А.
суддів Жаботиної Г.В., Мачульського Г.М.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АРК»
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2006р.
у справі № 23/17 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська
до Приватного підприємства “Гривал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “АРК»
за участю Прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська
про визнання угоди недійсною та стягнення 39898,00 грн.,
До Вищого господарського суду України надійшло касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АРК» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2006р. у справі №23/17 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства “Гривал» та Товариства з обмеженою відповідальністю “АРК» про визнання угоди недійсною та стягнення 39898,00 грн..
Відповідно п.п. 4 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно п.п. 7 п. 1 ст. 3 зазначеного Кодексу суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні». Як випливає з ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Отже, з аналізу вищенаведених норм Закону України “Про державну податкову службу в Україні» випливає, що на відповідні органи державної податкової служби покладено функції щодо подачі до судів позовів про визнання угод недійсними з одночасним стягненням в доход держави коштів, одержаних за такими угодами у разі порушення сторонами таких угод податкового законодавства.
Як вже було зазначено, Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулася з позовом до Приватного підприємства “Гривал» та Товариства з обмеженою відповідальністю “АРК» про визнання угоди недійсною та стягнення 39898,00 грн.
Враховуючи те, що орган державної податкової служби, звертаючись до суду із позовом про визнання установчого договору, діє як орган державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень, то касаційний перегляд згаданої постанови не може бути здійснений Вищим господарським судом України у зв'язку з набранням чинності 01.09.2005 року Кодексом адміністративного судочинства України, яким змінена підвідомчість даної справи.
Отже, виходячи з положень пункту 1 ст. 3 зазначеного Кодексу, справа за позовом органу державної податкової служби до суб'єкта підприємницької діяльності про визнання недійсним угоди, є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, із даної правової норми випливає, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів господарські суди першої та апеляційної інстанції вирішують адміністративні справи, а касаційний перегляд даних справ здійснює Вищий адміністративний суд України. Отже Вищому господарському суду України не надано право здійснювати касаційний перегляд справ адміністративної юрисдикції.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, яка визначає право на звернення до господарського суду, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, як випливає з аналізу вищенаведених правових норм, касаційну скаргу (подання) до Вищого господарського суду України можуть подати сторони за справою, яка підвідомча судам господарської юрисдикції. Оскільки дана справа не підвідомча господарському суду, то у Товариства з обмеженою відповідальністю “АРК» були відсутні правові підстави для подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 2, 12, 86 108 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України,
Відмовити в прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “АРК» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2006р. у справі №23/17 Господарського суду Дніпропетровської області до провадження Вищого господарського суду України.
Головуючий - суддя Кравчук Г.А.
судді Жаботина Г.В.
Мачульський Г.М.