Справа № 674/755/22
Провадження № 2/674/335/22
21 липня 2022 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Шафікової Ю.Е.,
за участю секретаря Проценко Л.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Алексєєва Майя Антонівна до Новодунаєвецької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернувся до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з позовом про визнання права власності на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька - ОСОБА_2 . В обгрунтування позову вказує на те, що він є спадкоємцем до майна померлого за заповітом так і за законом, крім нього спадкоємцем є його сестра ОСОБА_3 . 23 грудня 2019 року вони уклали договір про поділ спадщини, згідно з яким в його власність переходить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 2,0078 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Підлісномукарівської сільської ради, яку вже оформив та отримав свідоцтво про право на спадщину. Позивач звернувся до нотаріусу про оформлення житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , однак йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності померлого на таке майно. Навівши доводи щодо належності вказаного спадкового майна спадкодавцю, позивач, просив задоволити його позов.
Згідно з ухвалою суду від 05 липня 2022 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, надано відповідачам строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
В судове засідання позивач та його представник - адвокат Алексєєва М.А. не з'явилися. Разом із цим, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, в якій вона вимоги позову підтримала у повному обсязі та просила їх задоволити.
Представник відповідача Новодунаєвецької селищної раду в судове засідання не з'явився, подав заяву, відповідно до якого визнав впозовні вимоги, розгляд справи просив провести за відсутності представника відповідача.
Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . ОСОБА_1 є його сином, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Згідно заповіту від 16 лютого 1993 року посвідченого секретарем Полянською Лідією Іванівною Підлісномукарівської сільської ради Хмельницької області, зареєстрованого в реєстрі №12 ОСОБА_2 все своє майно в рівних долях заповів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .
Згідно договору про поділ спадщини від 23 грудня 2019 року ОСОБА_1 переходить: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 2,0078 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Підлісномукарівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.
Крім того, як встановлено судом із копій матеріалів спадкової справи №71-2019, заведеної приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу Шевченко Н.В. 27.07.2019 року до майна померлого ОСОБА_2 , спадкоємцями є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 23 грудня 2019 року земельні ділянки переоформили.
Разом із цим, згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.06.2022 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , який залишився після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Наведена обставина стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Вирішуючи обґрунтованість доводів позивача, наведених ним в обґрунтування позовних вимог, судом враховується наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що акт про завершення будівництва житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , не складався, свідоцтво про право власності на домоволодіння Дунаєвецькою районною (міською ) радою не видавалось на прізвище ОСОБА_2 .
Згідно виписок з погосподарської книги №6\220 від 23.06.2022 року та №2-225 від 30.06.2022 року, виданих Новодунаєвецькою селищною радою за 1986 -1990, 1996 - 2000, 2016 - 2020 роки, ОСОБА_2 значиться головою двору домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно довідки 6\223 від 23.06.2022 року Новодунаєвецької селищної ради житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , 1968 року забудови.
Проте, як з'ясовано судом, право власності на означене нерухоме майно не зареєстроване.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності 03 серпня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 означеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Судом також враховується, що право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.
Як з'ясовано судом, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , був побудований у 1968 році.
У 1968 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року N 8502-II, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.
Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом.
Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.
Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13.
Із урахуванням наведеного, а також зважаючи на встановлені судом обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд вважає доведеними наведені позивачем обставини щодо належності спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1
Згідно даних технічного паспорта від 01 лютого 2022 року на території господарства за адресою в АДРЕСА_1 розташовані: житловий будинок (літ. «А-1»), загальною площею 58,6 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., та належні до нього надвірні будівлі - погрібкам.склеп (літ. «Б»), гараж(літ. «В»), сарай (літ. «Г»), вбиральня (літ."Д").
Відповідно до положень статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Нормами ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Підсумовуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за позивачем ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , права власності на спадкове майно останнього, яким житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного та керуючисьст.ст. 10, 23, 81, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Алексєєва Майя Антонівна до Новодунаєвецької селищної ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 , право власності на нерухоме майно, яким є житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
відповідач - Новодунаєвецька селищна рада, місцезнаходження: смт. Дунаївці вул. Чорновола,19, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 04406414.
Суддя Ю. Е. Шафікова