22.07.2022 Справа №607/9237/22
провадження № 1-кс/607/2829/2022
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження № 12022216040000616 від 20 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна, -
встановила:
21 липня 2022 року прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить: накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 12 вересня 1991 року, видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування; з метою проведення повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження за № 12022216040000616 від 20 липня 2022 року, дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, а відтак проведення необхідних експертиз, зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Клопотання мотивоване тим, що вказане майно вилучене 20 липня 2022 року під час огляду місця події; арешт необхідний для збереження вказаного майна як речового доказу, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
В судове засідання прокурор не з'явився, подавши заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, у якій також зазначив, що клопотання просить задовольнити.
ОСОБА_5 , як особа, у якої вилучено майно, за повідомленням суду в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду клопотання.
Неприбуття цих осіб в судове засідання не є перешкодою до розгляду клопотання відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України.
Вивчивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає до задоволення з огляду на таке:
Згідно матеріалів клопотання, дізнавач сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за процесуального керівництва групи прокурорів, зокрема прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , здійснює досудове розслідування укримінальному провадженні, відомості про яке 20 липня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022216040000616 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудове розслідування здійснюється за фактом надходження повідомлення до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області 20 липня 2022 року від екіпажу "101" УПП про те, що 20 липня 2022 року близько о 10:36 під час несення служби по вул. Вербицького, 2а, у м. Тернополі, було виявлено водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував автомобілем марки «Фольксваген Гольф», н.з. НОМЕР_2 , в ході перевірки документів якого останній пред'явив посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_4 з ознаками підробки.
Виклад в клопотанні фактичних обставин події та долучені до клопотання матеріали, а саме відомості, які містяться в: рапорті про надходження повідомлення від 20 липня 2022 року, рапорті інспектора взводу № 2 роти № 2 УПП в Тернопільській області ОСОБА_7 від 20 липня 2022 року, поясненнях ОСОБА_5 від 20 липня 2022 року, поясненнях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , протоколі огляду від 20 липня 2022 року, протоколі огляду місця події від 20 липня 2022 року, дають підстави слідчому судді думати, що таке кримінальне правопорушення могло бути вчинене, тому для забезпечення його розслідування може бути застосований арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
Як вбачається із вказаного протоколу огляду місця події, 20 липня 2022 року під час проведення огляду місця події вилучено у ОСОБА_5 посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_4
Вказане посвідчення водія постановою дізнавача від 20 липня 2022 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022216040000616 від 20 липня 2022 року. Цією постановою вирішено зберігати дане посвідчення водія при матеріалах кримінального провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як вбачається з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У клопотанні прокурора наведенні відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають підстави дійти висновку, що могло бути вчинено вказане кримінальне правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами.
Зважаючи на те, матеріалами клопотання доведено існування на даний час розумних підозр вважати, що майно, арешт на яке просить накласти прокурор, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України; з метою збереження вказаного майна як речового доказу, який необхідний для проведення слідчих дій, зокрема експертиз, від можливого його приховування, відчуження, знищення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, шляхом накладенням арешту на зазначене майно.
Накладення арешту на таке майно не є припиненням права власності на нього. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, однак такий захід є тимчасовим. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею на даний час не встановлено. Отже, накладення арешту на вилучене майно відповідає співвідношенню критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з огляду на те, що таке майно може бути використане як доказ для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Вимоги прокурора про визначення місця зберігання майна є безпідставними, оскільки це питання не входить до переліку тих, які слідчий суддя вирішує при розгляді даного клопотання.
Керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
постановила:
клопотання прокурора - задовольнити частково.
Накласти арешт, шляхом позбавлення права користування, розпоряджання та відчуження, на посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 12 вересня 1991 року, видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Організацію виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Копію ухвали надіслати прокурору Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судці може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1