Справа № 535/388/22 Номер провадження 11-сс/814/710/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 липня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем судового засідання - ОСОБА_5 ,
за участю:
підозрюваного- ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_7
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в м.Полтава матеріали провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 07 червня 2022 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 та застосувано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01 серпня 2022 року включно підозрюваному:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Куп'янськ, громадянину України, не одруженому, тимчасово не працевлаштованому, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимому,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, передбачених п.п.1,2,3, ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення по кримінальному провадженню;незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;особу підозрюваного,тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, в разі визнання його винуватим та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 07 червня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою зостосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Прокурор ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, попередньо надіславши клопотання про проведення розгляду без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , вивчивши матеріали провадження за клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , колегія суддів дійшла наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що 31.05.2022 протягом дня ОСОБА_6 знаходився разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_1 , де вони мешкають у якості переселенців з тимчасово окупованих територій збройними силами Російської Федерації.
Близько 15 години 00 хвилин, останніми були виконані господарчі роботи на території санаторію, за що вони отримали грошові кошти. Після чого пішли в смт. Пересічне, Харківського району Харківської області, де в аптеці придбали 10 пляшок настойки «Бояришник» ємністю по 100 грам. По дорозі до санаторію «Бермінводи» ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вжили придбані раніше спиртні напої.
Надалі, повернувшись на територію санаторію «Берменводи», близько 21години 00 хвилин ОСОБА_12 та ОСОБА_11 підійнялись в свою кімнату ,де між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник усний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень.
З метою реалізації свого прямого умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій,передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків увигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , ОСОБА_6 завдав останньому не менше п'яти ударів з обох рук в область голови та обличчя, після чого наніс три удари лівою ногою в області шиї та більше 5 разів в область грудної клітини лівою ногою, а саме в бік проекції ребер з правого та лівого боку.
В результаті злочинних дій ОСОБА_6 відповідно до довідки КНП «Міська клінічна лікарня швидкої невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради від 03.06.2022 ОСОБА_11 було отримано тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, перелом ребер з обох сторін, гемо пневмоторакс зліва, пневмомедіастинум, внутрішня емфізема.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень.
06.06.2022 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
07 червня 2022 року слідчий ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_8 за погодженням прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Котелевського районного суду Полтавської області, з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, ризиків, передбачених п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, а також неможливістю запобігти вказаним вище ризикам шляхом застосування ОСОБА_6 інших більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчий судд задовольнив клопотання слідчого та застосував відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01 серпня 2022 року включно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, SeriesA, № 182).
З матеріалів провадження вбачається, що необхідність застосування запобіжного ОСОБА_13 учасниками провадження не оскаржується.
У свою чергу, розглядаючи клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, документів, які мають істотне значення по кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення- умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, яке карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років, особи підозрюваного:відсутні міцні соціальні зв'язки, тимчасово не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, а також неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, щоб запобігти встановленим вище ризикам.
Обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема даними: протоколу огляду місця події від 02.06.2022, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 03.06.2022, протоколами допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 .
При цьому, колегія суддів зауважує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів правильно визначив, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку та зазначено вище.
У свою чергу, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді у частині доведеності наявності у даному кримінальному провадженні зазначених у клопотанні ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Так, наявні у матеріалах провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, документів, які мають істотне значення по кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що у свою чергу дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 178 КПК України, колегія суддів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатний забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
З викладеного вбачається, що слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею у судовому засіданні.
На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, на які посалається слідчий у своєму клопотанні, що виключає можливість обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі, як просить апелянт - домашнього арешту .
Тому, зазначені в апеляційній скарзі доводи, з яких ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження за клопотанням органу досудового розслідування про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
З огляду на вказане підстав для скасування ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_6 , про що йдеться в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 07 червня 2022 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4