Справа № 761/12879/22
Провадження № 1-кс/761/7190/2022
19 липня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72022000220000009, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2022, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №72022000220000009, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2022.
Клопотання мотивоване тим, що другим відділом детективів захисту економіки у фіскальній сфері Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000220000009 від 02.05.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактами реалізації під час дії правового режиму воєнного стану товарів військового призначення, ввезених на територію України під виглядом гуманітарної допомоги, легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на рахунки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в період з 01.03.2022 по цей час надійшли грошові перекази із різних рахунків із призначеннями платежів: «teplovyzory dlia armyy»; «тепловизионный прицел»; «тепловизор ir50»; «teplovizory dlia zsu»; «доплата за тепловизор»; «на тепловизор бремен»; «тепловiзор x-eye e2n»; «тепло»; «благотворительная помощь для покупки тепловизоров»; «тепловизоры для армии»; «тепловизионный прицел»; «infiray cl42»; «dolg za teplik»; «допомога армiї»; «допомога всу»; «волонтерська допомога»; «help ukraine army»; «покупка тепловизора для нужд зсу тепловизор hikmicro lynx lc0»; «благотворительность»; «благодiйнiсть»; «humanitarian aid»; «оплата за каску»; «каски»; «каски 22 шт/10 марта»; «придбання засобу захисту (балiстичний шлем»; «каска размер l»; «каска 3-а класс. размер s»; «днепр каска»; «каска»; «каска3-а»; «каска 3а звичайн l»; «каска обр. кой навушники м32 кой перчатки мульт.»; «за две каски, кривой рог»; «бронежилет»; «броня+рюкзаки 65л»; «брон al2o3+p.e single curve plate 0.0707sqm»; «рюкзак 65 литров, сумка сброс»; «перчатки, наколiнх, рюкзак36»; «берцы 44р две плиты на бриник»; «баллистический шлем»; «придбання засобiв захисту (балiстич.шлем, тактич.наушн.)»; «на квадрик»; «за тепловiзори»; «теплiки» та інші.
Після переказу грошових коштів на особисті банківські рахунки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуваючи у місті Будапешт (Угорщина), здійснюють закупівлю товарів військового призначення в магазинах, які розташовані на території країн Європейського Союзу за цінами значно нижчими від цін, за які продавали відповідні товари на території України.
Зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 систематично здійснювали закупівлю товарів в магазинах, які розташовані в місті Будапешт (Угорщина), місті Орадя (Румунія) та інших містах Європейського Союзу, зокрема: «WEIGL VADASZBOLT, BUDAPEST, HU», «LEITZ-HUNGARIA, BUDAPEST, HU», «ETELE VADA'SZBOLT, BUDAPEST, HU», « ІНФОРМАЦІЯ_1 , BUDAPEST, HU», « ІНФОРМАЦІЯ_2 , ORADEA, RO», «MOL*ATN EUROPE, 16507816325, BG».
У подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у місті Будапешт (Угорщина), з метою отримання надприбутків від реалізації на території України товарів військового призначення, розуміючи про необхідність сплати відповідно до ПК України та МК України податку на додану вартість та мита при ввезенні товарів на митну територію України, за не встановлених слідством обставин отримав підроблені документи (митні декларації, гарантійні листи), які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», відповідно до яких постачальниками товарів були благодійні організації, у тому числі організація «Фундація Української Греко-Католицької церкви в Угорщині», (реєстраційний номер НОМЕР_1 , податковий номер (Adoszam) 19253660-1-43, юридична адреса: Szekhelye: 1125 Budapest, Istenhegyi ut 101/D), про нібито відправлення від зазначених організацій гуманітарної допомоги в Україну.
Кінцевими отримувачами товарів відповідно до підроблених митних декларацій та гарантійних листів була військова частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, а також Міністерство оборони України, Збройні Сили України, правоохоронні органи та інші військові добровольчі формування.
На підставі вказаних підроблених документів ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 організовували доставку товарів військового призначення із-за кордону в Україну під виглядом гуманітарної допомоги, без сплати відповідних митних платежів та податку на додану вартість, через пасажирський залізничний транспорт та автомобільний транспорт.
За вищевказаних обставин ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими особами під час дії воєнного стану у період з 01.03.2022 по цей час здійснили під виглядом гуманітарної допомоги ввезення товарів військового призначення через митний кордон України та подальшу їх реалізацію підприємствам, установам, організаціям, а також безпосередньо громадянам України на загальну суму 71 954 938,57 грн.
Відповідно до даних наявних в матеріалах кримінального провадження, встановлено що в ході реалізації свого плану, з метою унеможливлення відстеження руху коштів та прикриття вказаної незаконної діяльності, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 використовують криптовалютні гаманці відкриті в системі (криптовалютній біржі) «BINANCЕ».
Зокрема, ОСОБА_6 для купівлі віртуальних активів, зокрема криптовалют, та проведення транскордонних розрахунків використовує наступні криптовалютні гаманці:
-TY7VcgpqiMuCJz3ULKicCQvurDah2KnQqt;
-3FBxVdEY29XLKr6KkUrVWDWtQw9xkVFJrW;
-0x4e05f549e5a98a396f0D78325303131a28272bfe;
-TMxmJsWbkma9L1jJHEMVtqTKeD3iWr8ar9.
Таким чином, дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та інших осіб можуть бути пов'язані із легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом, а також незаконним використанням з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги.
Постановою слідчого від 01.06.2022 віртуальні активи, криптовалюта, які знаходяться на криптовалютних гаманцях відкритих на ім'яОСОБА_6 та які знаходяться у його використанні, визнано речовими доказами.
Прокурор зазначає, що є підстави вважати, що віртуальні активи, криптовалюта, з зазначених криптовалютних гаманців можуть бути перераховані на розрахункові рахунки інших юридичних/фізичних осіб відкритих у банківських установах або на криатовалютні гаманці інших юридичних/фізичних осіб, що призведе до їх втрати і унеможливить встановлення причетних до злочину осіб.
Отже, з метою збереження речових доказів, запобігання протиправним діям з використанням криптовалютних гаманців, припинення злочинної діяльності, в подальшому відшкодування спричинених державі збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів та конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на криптовалютні гаманці, які відкрити та знаходяться у використанні ОСОБА_6 .
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених. Метою арешту вказаного майна, зазначив забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Представник володільця майна в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що другим відділом детективів захисту економіки у фіскальній сфері Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000220000009 від 02.05.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактами реалізації під час дії правового режиму воєнного стану товарів військового призначення, ввезених на територію України під виглядом гуманітарної допомоги, легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
Так, статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Відповідно до положень ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 статті 170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими стороною обвинувачення матеріалами, достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 201-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
Водночас, вирішуючи питання доведеності стороною обвинувачення обґрунтованості наявності підстав, що виправдовують саме такий ступінь втручання у права особи, слідчий суддя бере до уваги, що відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовувати у своїй діяльності практику Європейського суду з прав людини.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на мирне володіння майном має бути законним.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що законним є втручання, якщо існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Таким чином, вказаний принцип пропорційності вимагає доведення стороною обвинувачення обґрунтованості застосування такого достатньо суворого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Так, згідно з ч.2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження, прокурором зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону не дотримано, зокрема до клопотання не долучено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Слідчий суддя, при цьому зазначає, що наданий лист «Щодо виконання доручення» посадової особи Служби безпеки України від 16.05.2022 зважаючи на правову позицію, викладену у рішенні Верховного Суду від 09 квітня 2020 року (справа № 752/7047/18), відповідно до положень КПК України не є доказом.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Так, у клопотанні про арешт майна та долучених до нього матеріалів кримінального провадження, як і в судовому засіданні представниками сторони обвинувачення не було наведено доводів на підтвердження права власності на віртуальні активи (криптовалюту), що знаходяться на криптовалютних гаманцях, відкритих в системі (криптовалютній біржі) «BINANCE», а саме на:
-TY7VcgpqiMuCJz3ULKicCQvurDah2KnQqt;
-3FBxVdEY29XLKr6KkUrVWDWtQw9xkVFJrW;
-0x4e05f549e5a98a396f0D78325303131a28272bfe;
-TMxmJsWbkma9L1jJHEMVtqTKeD3iWr8ar9, або конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки прокурором не надано документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Керуючись статтями 2, 7, 131, 132, 159-164, 166, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72022000220000009, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2022, - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1