Провадження № 2/760/2875/22
Справа № 760/8520/21
22 липня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів,
Рух справи
06.04.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 02.04.2021 та надіслана до суду 02.04.2021 (а.с. 33), в якій позивач просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02.04.2021 і до закінчення нею навчання - 30.06.2024;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць;
- стяг6нути з відповідача понесені нею судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 05.07.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).
Як вбачається з матеріалів справи, копію позову з додатками до нього та ухвалою суду від 05.07.2021 відповідачем у справі отримано лише 22.06.2022 (а.с. 50).
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).
Обґрунтування позову
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 22.07.2005 шлюб між її батьками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Зазначає, що з часу розірвання шлюбу між батьками проживає з мамою.
Зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 їй виповнилося 18 років, тобто вона стала, повнолітньою, у зв'язку з чим відповідач припинив сплачувати аліменти на її утримання.
Вказує, що 15.09.2020 вона почала навчатися на денній формі навчання освітньої програми «менеджмент організацій» економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Термін закінчення навчання - 30 червня 2024 року.
Звертає увагу на те, що під час навчання у вищому навчальному закладі потребує коштів на продукти харчування, транспортні та побутові послуги, приладдя для навчання, послуги зв'язку, послуги закладів охорони здоров'я, засоби першої необхідності і санітарії, ліки та одяг, предмети побутового призначення, інше.
Зазначає, що оскільки навчається на денній формі навчання, то позбавлена можливості заробляти собі на життя самостійно, а отже потребує матеріальної допомоги батьків. При цьому, вказує, що стипендію у ВНЗ не отримує.
Звертає увагу на те, що згідно щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідач минулого року отримав дохід у розмірі 816 889,00 грн., що в середньому на місяць становить 68 074,08 грн.
Також, наголошує, що 12.02.2020 відповідачем було набуто у власність автомобіль марки SSANG YONG (модель АСТYON) за ціною 185 000,00 грн.
З урахуванням цього позивачка стверджує, що відповідач має фінансову можливість надавати їй матеріальну допомогу.
Щодо правової позиції відповідача
08.07.2022 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшов відзив на позову заяву, за підписом представника відповідача - адвоката Мельник С.Р. (діє на підставі ордеру), в якій остання заперечує щодо розміру аліментів, які просить стягувати позивач.
У відзиві вказується, що на утриманні відповідача знаходяться дружина - ОСОБА_1 та малолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зауважується, що дружина відповідача - ОСОБА_1 на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення не трьох років, а тому наразі дружина відповідача - ОСОБА_1 та їх неповнолітній син - ОСОБА_3 перебувають на повному утриманні відповідача.
Окрім того, звертається увага на те, що на утриманні відповідача, також перебуває донька від попереднього шлюбу, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - за спільною згодою з колишньою дружиною - ОСОБА_5 , відповідач самостійно щомісяця сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в середньому у розмірі 5 000,00 грн.
Також на утриманні відповідача перебуває його мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 02.07.2004 та виданого на підставі нього виконавчого листа № 2-515 від 03.08.2004 року відповідач сплачує аліменти на утримання матері у розмірі 1/6 частини його заробітку щомісячно.
При розгляді справи відповідач також просить врахувати наявність у нього кредитних боргових зобов'язань, а саме
-17.01.2022 між відповідачем та АТ «ОТП Банк» укладено договір споживчого кредиту на загальну суму 58 567 грн. 61 коп., що передбачає повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом;
17.02.2022 між відповідачем та АТ «Таскомбанк» укладено договір споживчого кредиту на загальну суму 31 482,00 грн.
Додатково відповідач зазначає, що на даний час, в зв'язку російською військовою агресією проти України, змушений був звільнитися з попереднього місця роботи виїхати з сім'єю з м. Краматорськ до м. Києва, де з 03.05.2022 працює в Департаменті цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської ОДА на посаді заступника директора департаменту - начальника управління.
Отже, з огляду на наявність кредитних зобов'язань, необхідності утримання ще чотирьох осіб, відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання позивачки у розмірі 1/16 частини від всіх видів доходів від дня пред'явлення позову, а саме з 06.04.2021 та до закінчення навчання до 30.06.2024 (при умові продовження навчання).
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва про народження від 07.02.2003 серії НОМЕР_3 та не заперечується відповідачем у справі, ОСОБА_2 є батьком позивачки ( ОСОБА_1 ), яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с. 10/.
Позивачкою долучено копію свідоцтва про розірвання шлюбу (від 22.06.2005 серії НОМЕР_4 ) між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 /а.с. 18/.
В матеріалах справи міститься довідка Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 18.02.2021 № 040/2202 за змістом якої позивачка ( ОСОБА_1 ) є студенткою 1 курсу ОС «Бакалавр» денної форми навчання освітньої програми «менеджмент організацій» економічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка 4 рівня акредитації; початок навчання: 15.09.2020; закінчує навчання: 30.06.2024 /а.с.11/.
Також, позивачкою до матеріалів справи долучено щорічну декларацію ОСОБА_2 за 2020 рік, в якій відповідачем задекларовано в цілому 816 889,00 грн доходу за відповідний рік /а.с. 19-24/.
Відповідачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про шлюб від 08.01.2021 серії НОМЕР_5 (а.с. 54) за змістом якого між ним та ОСОБА_1 Подільським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) 08.01.2021 зареєстровано шлюб, актовий запис № 39.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження від 26.06.2021 серії НОМЕР_6 , від зазначеного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народився хлопчик - ОСОБА_3 (а.с. 55).
Відповідно до довідки Департаменту інвестиційно-інноваційного розвитку і зовнішніх відносин Донецької обласної державної адміністрації від 25.06.2022 № 119/60-22 (а.с. 56), ОСОБА_1 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку надано з 23.08.2021 по 21.06.2024.
Також, з копій свідоцтва про шлюби від 12.11.2005 серії НОМЕР_7 (а.с. 58) та свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 16.06.2006 (а.с. 57) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у шлюбі з ОСОБА_9 у відповідача ( ОСОБА_2 ) народилась донька - ОСОБА_4 .
При цьому, відповідачем до матеріалів відзиву долучено копії квитанцій на рахунок одержувача - ОСОБА_5 від 11.04.2021 на суму 5 000,00 грн, від 16.02.2022 на суму 5 000,00 грн, від 17.03.2022 на суму 5000,00 грн, від 01.04.2022 на суму 5 000,00 грн, від 23.06.2022 на суму 3 000,00 грн, від 01.07.2022 на суму 5 000,00 грн.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія рішення Козелецького районного суду Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання матері в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходів) але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з 18.06.2004 і довічно (а.с. 65).
За змістом копії довідки Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА від 27.06.2022 № 0.42/04-25/613/0/100-22 (а.с. 66), з заробітної плати ОСОБА_2 на виконання виконавчого листа № 2-515 від 03.08.2004 утримувались аліменти на користь ОСОБА_6 :
-за 2020 утримано та сплачено аліментів у розмірі 98 433,08 грн;
-за 2021 утримано та сплачено аліментів у розмірі 104 839,11 грн;
-за 2022 утримано та сплачено аліментів у розмірі 48 515,20 грн.
Також відповідачем до матеріалів справи долучено копію кредитного договору № 9415883037 від 17.02.2022 на суму 31 482,00 на 15 місяців та копію кредитного договору № 2038788775 від 17.02.2022 на загальну суму 58 567,61 грн зі строком повернення до 17.02.2023 (а.с. 67-75).
Відповідно до довідки з Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської ОДА, ОСОБА_2 працює у вказаному Департаменті на підставі заступника директора департаменту - начальника управління з місячним посадовим окладом 11 300,00 грн.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з яким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Отже, для реалізації права на пред'явлення позову необхідно: а) наявність чи відсутність певних обставин (умов); б) додержання встановленого законом порядку пред'явлення позову.
Така правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 344/16240/17 (провадження № 61-46809св18).
Оскільки умовами для пред'явлення позову про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, є досягнення дитиною повноліття, її навчання у навчальному закладі за денною формою, потреба у матеріальній допомозі, то суд, встановивши наявність таких передумов дійшов висновку, у позивача виникло право на стягнення аліментів до досягнення 23 років.
Разом з тим, з аналізу змісту ст. 199 СК України вбачається, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу (зазначена правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 466/532/16-ц, провадження № 61-42252св18).
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Зазначений правовий підхід застосовано і в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 225/1447/16-ц провадження № 61-18843св18.
Враховуючи те, що позивач навчається у навчальному закладі на денній формі навчання та у зв'язку з цим не працює (з її слів), то потребує матеріальної допомоги батьків.
Аналіз норм СК України свідчить, що обов'язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини, яка хоча й досягла повноліття, однак продовжує навчання з метою здобуття спеціальності, що забезпечить їй можливість у подальшому працевлаштуватися та мати власний незалежний від батьків дохід. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою та не ставити повнолітнього у становище вибору між можливістю подальшої освіти і здобуття спеціальності та між необхідністю працевлаштування для власного матеріального забезпечення.
За результатами дослідження матеріалів судом встановлено:
-досягнення позивачкою, яка є донькою відповідача віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
-продовження нею навчання;
-існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
-обмежену наявність у батька можливості надавати таку допомогу (батько працездатний, має заробіток, проте має на утриманні: матір (на утримання якої за рішенням суду щомісячно перераховується 1/6 доходу відповідача); малолітнього сина та дружину (яка перебуває у відпусті по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років - тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 ); добровільно періодично сплачує аліменти на неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_3 ; має кредитні зобов'язання).
При цьому сам відповідач у відзиві проти обов'язку утримувати свою доньку (позивачку) до закінчення навчання не заперечує, проте просить встановити розмір аліментів на рівні 1/16 частини його доходу.
За змістом ст.ст. 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Суд зазначає, що частиною другою статті 199 СК України передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Проаналізувавши матеріали справи, врахувавши положення ст.ст. 182, 198, 199, 200 СК України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки до припинення нею навчання, але не довше ніж до досягнення останньою 23 років (22.01.2026) в розмірі 1/10 частину від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з дня пред'явлення позову (02.04.2021).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Щодо витрат на правову допомогу
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги № 01/03-21 від 19.03.2021, за змістом п. 3.2 якого сторонами погоджена сума гонорару (винагороди) у розмірі 3 000,00 грн (а.с. 29), копію акту про отримання-надання правової допомоги № 1 від 31.03.2021 (а.с. 30) та копію квитанції на 3 000,00 грн з цільовим призначенням платежу: оплата правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 19.03.2021 № 01/03-21 (а.с. 31).
Суд враховує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони ожливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
При цьому, суд бере до уваги те, що відповідач своїм правом на подачу письмових пояснень чи заперечень, а також на звернення з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (визначену позивачем у позові) не скористався, хоча положеннями п. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності відповідних витрат покладено саме на нього.
З урахуванням наведеного, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а також з огляду на приписи п. 3 ч. 2, ч. 4 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 1 200,00 грн (40% від 3 000,00 грн).
Щодо судового збору
Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 363,20 грн (40% від 908,00 грн) на користь держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354-355, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,- задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/10 частину від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 02.04.2021 і до припинення нею навчання, але не довше ніж до 22.01.2026.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 1 200,00 грн (одна тисяча двісті гривень) понесених витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) 363,20 грн (триста шістдесят три гривні двадцять копійок) судового збору в дохід держави.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Суддя Л. Л. Зуєвич