Справа №760/6074/22
1-кп/760/2078/22
Про повернення обвинувального акту
22 липня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
провівши відкрите підготовче судове засіданні у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України у кримінальному провадженні № 22022101110000041 від 17.03.2022, -
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Санкція даної частини статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацію майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 384 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
Разом з тим, під час проведення підготовчого судового засідання з'ясувалося, що до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передані до суду не додано письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних.
Обвинувачений та його захисник стверджують, що під час досудового розслідування обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних не роз'яснювалось, будь-яких документів з цього приводу не підписувалося.
Таким чином, суд вважає, що дана обставина є такою, що суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а тому обвинувальний акт має бути повернений прокурору для її усунення
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
Захисник та обвинувачений таку позицію підтримали, просили повернути обвинувальний акт прокурору.
Прокурор проти повернення обвинувального акта заперечував, вказавши, що дана обставина не є підставою для повернення обвинувального акта прокуророві.
Крім того, прокурор подав суду клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи його наявністю ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, того що, знаходячись на волі обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений та його захисник проти клопотання прокурора заперечували.
Так захисник вказав, що ризики передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України прокурором не доведені. Обвинувачений має сталі соціальні зв'язки, має сім'ю, проживає в м. Києві. Захисник зазначив, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, буде дотримуватися належної процесуальної поведінки та вчасно відвідувати судові засідання. В зв'язку із цим просив застосувати до обвинуваченого інший запобіжний захід, що не пов'язаний із триманням під вартою, зокрема, домашній арешт.
Обвинувачений захисника підтримав та вказав, що не має наміру ухилятися від суду та вчиняти інші правопорушення, буде весь час перебувати за місцем свого проживання в м. Києві, а тому до нього необхідно застосувати інший запобіжний захід, що не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_7 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та приходить до висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави суду вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду кримінального провадження.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, судом враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого.
Обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законодавством передбачена максимальна міра покарання, а тому судом враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , вид та міру покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим, суд вважає наявним ризик того, що він може переховуватися від суду задля уникнення даного покарання.
Крім того, в судовому засіданні не допитані свідки, тому суд вважає, що перебуваючи на волі, обвинувачений може впливати на них, оскільки свідки є синами обвинуваченого,
Так, як зазначив Європейський суд з прав людини (пункт 44 рішення від 18 грудня 2012 р. по справі Сопин проти Російської Федерації), «Суд повторює, що виправданий страх помсти, часто може бути достатнім для того, щоб залякані свідки відмовилися від участі в кримінальному процесі в цілому».
Як випливає із змісту обвинувального акту, ОСОБА_7 обвинувачується, зокрема, і в тому, що створив телеграм канал із антиукраїнською направленістю, в назві якого використав латинські літери «Z» «V», що є символами збройної агресії РФ проти України, а тому суд вважає, що перебуваючи на волі обвинувачений може продовжити дану діяльність із використанням смартфону, комп'ютера та мережі «Інтернет», що призведе до подальших негативних наслідків для держави.
Відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Так, розглядаючи можливість застосування до ОСОБА_7 альтернативних запобіжних заходів, суд враховує особу обвинуваченого, а також тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , можливість переховуватись від суду.
Суду не надано достатніх доказів того, що ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України та зазначені в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва, якою ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою суттєво зменшилися чи зникли. Будь-які дані у суду щодо цього також відсутні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки це свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатню високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Виходячи із зазначеного, суд,-
Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України у кримінальному провадженні № 22022101110000041 від 17.03.2022
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів.
Строк дії ухвали в частині продовження строку тримання під вартою до 19 вересня 2022 р. включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий
Судді