Провадження № 1-кп/760/1734/22
Справа №760/32114/21
01 червня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12021100090003099 від 09.11.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. В ході досудового розслідування обвинуваченому обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд, розглядаючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, виходить з такого.
Згідно вимог ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, застосованих до обвинуваченого, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема можливості ухилятися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також просив врахувати дані про особу обвинуваченого, тяжкість скоєного ним злочину.
Захисник та обвинувачений в судовому засіданні вказали на необхідність зміни останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, обґрунтовуючи яке вказали на відсутність та недоведеність ризиків, що можуть вплинути на хід судового розгляду, вчинення злочину у в'язку зі збігом тяжких життєвих обставин.
Аналізуючи доводи, наведені та обґрунтовані у судовому засіданні, суд вважає, що прокурором доведені обставини, які свідчать, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу, не зменшились і продовжують існувати на даній стадії кримінального провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, та підтверджується матеріалами, які надійшли до суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи. При цьому, тримання особи під вартою може відбуватися лише на підставі відповідного рішення компетентного суду.
Суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , особу обвинуваченого, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави суду вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як має ряд не знятих та не погашених у встановленому порядку судимостей, за вчинення аналогічних злочинів, офіційно не працевлаштований, немає стабільного джерела доходу та постійного місця проживання.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, крім необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, суд також приймає до уваги репутацію обвинуваченого, відсутність у нього соціальних зв'язків, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, а також ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, докази винуватості в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.
Захисником та обвинуваченим не доведено, що відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду кримінального провадження тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 30.07.2022 включно.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. Враховуючи вище вказані обставини та дані про особу обвинуваченого, його майновий стан, заставу на даній стадії процесу слід визначити в розмірі п'яти тисяч гривень, що, в свою чергу, достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Києва, без дозволу суду;
- докласти зусиль до пошуку роботи;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, останній повинен виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких необхідно встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 331 КПК України, суд,-
Продовжити строк дії, обраного ОСОБА_3 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 30.07.2022 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Заставу визначити у розмірі 5000 (п'яти тисяч) гривень, у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом'янського районного суду міста Києва.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Києва, без дозволу суду;
- докласти зусиль до пошуку роботи;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали до 30.07.2022 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити начальникові ДУ «Київський слідчий ізолятор ».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення, а обвинуваченим, - в цей же строк з моменту вручення копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1