Справа №:755/6307/22
Провадження №: 1-кс/755/1242/22
"22" липня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Києва, українці, громадянці України, з середньою освітою, не працюючій, одруженій, маючій на утриманні двох малолітніх дітей 2015 та 2020 року народження, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій,
в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040003744 від 29.12.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участю сторін провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
В провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого, узгоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 22 год. по 06 год. наступної доби, заборонивши їй залишати житло за вказаним місцем проживання: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040003744 від 29.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУпАП, діючи в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ст. 29 «Конституції України», згідно якої кожна людина має право на особисту недоторканість, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на підґрунті конфліктних сімейних відносин, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою спільно проживає в одному помешканні та пов'язаний спільним побутом, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності потерпілої.
А саме, ОСОБА_4 систематично, умисно, на підґрунті конфліктних сімейних відносин, вчиняла по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 дії виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликала у ОСОБА_6 погіршений психоемоційний стан, що призвело до вразливості, невпевненості в собі та розгубленості.
Так, 17.06.2021 ОСОБА_4 знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство фізичного характеру по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 , з якою спільно проживає в одному помешканні та пов'язана спільним побутом, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно неї протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
14.07.2021 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу.
Крім того, 27.06.2021 та 28.06.2021 близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_4 знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 , з якою спільно проживає в одному помешканні та пов'язана спільним побутом, в ході якого висловлювалася в її адресу нецензурною лайкою, ображала, погрожувала та штовхала, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно неї протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
04.08.2021 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу.
Крім того, 11.07.2021 близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_4 знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 , з якою спільно проживає в одному помешканні та пов'язана спільним побутом, в ході якого висловлювалася в її адресу нецензурною лайкою, ображала, вигнала з квартири, внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_4 та склали відносно неї протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
05.08.2021 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу.
У подальшому, будучи неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, в період з червня 2021 року по теперішній час, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на подальше систематичне вчинення домашнього насильства на ґрунті конфліктних побутових сімейних відносин, систематично продовжує вчиняти домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_6 , яке виразилось у психологічному та фізичному насильстві та вчиненні наступних дій.
Вказані дії з боку ОСОБА_4 змусили ОСОБА_6 звернутись до Дніпровського УП ГУНП в м. Києві з заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України. а саме про те, що ОСОБА_4 , знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , продовжує систематично вчиняти домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до останньої, з якою спільно проживає в одному помешканні та пов'язана спільним побутом.
Крім того, 18.06.2022 ОСОБА_4 знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 , з якою спільно проживає в одному помешканні та пов'язана спільним побутом, в ході якого висловлювалася в її адресу нецензурною лайкою, ображала, нанесла два удари по обличчю чим завдала фізичного болю та погрожувала їй фізичною розправою.
Крім того, вказані дії з боку ОСОБА_4 призвели до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_6 та змусили останню звернутись за психологічною допомогою до Дніпровського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Відповідно до Інформаційної довідки вказаного Центру № 103/42 від 27.06.2021 у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період співпраці спостерігався депресивний настрій, виснаження, яке характеризується повною втратою почуття власної гідності, втрачається терпимість до доньки, з'являються тривога, депресія, почуття образи, відчаю та страх за майбутнє онуків, які зазнають психологічне насильства з боку своєї матері ОСОБА_4 . Відсутність постійного місця проживання впливає на фізичний та психологічний стан особи, та провокує не бажані розлади здоров'я. Ситуація домашнього насилля, а саме психологічного, з боку доньки ОСОБА_4 привела до страху за своє життя, відчаю, безпорадності, втомленості та безнадійності щодо виходу з нестерпних умов життя.
З метою подолання проблем, пов'язаних з наслідками насильства та корекції психоемоційного стану, рекомендовано в подальшому консультації психолога.
Вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство.
20.07.2022 року ОСОБА_4 , у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом від 29.12.2021; заявою про злочин від 29.12.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 16.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 30.12.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.12.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.12.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 18.07.2022; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 20.07.2022; речовими доказами, іншими доказами в їх сукупності.
Зазначив, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 126-1 КК України, що є злочином невеликої тяжкості та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 2 років.
Вказав про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначив, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , зокрема виконання покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала в повному обсязі, просила задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваної та її соціальний статус.
Підозрювана ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечувала.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку всі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
В цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України, слідчим дотримано.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрювана ОСОБА_4 об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим остання будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
В цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрювана підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України за викладених в підозрі обставинах.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено 29.12.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого підозрюваній 20.07.2022 року повідомлено про підозру у вчинені злочину за ст. 126-1 КК України, та 22.07.2022 року подано органом досудового розслідування до слідчого судді дане клопотання про застосування запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання, стосовно підозрюваної встановлено, такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Київ, українка, громадянка України, з середньою освітою, не працююча, одружена, має на утриманні двох малолітніх дітей 2015 та 2020 р.н., зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима.
Підозрювана, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи її віку та статусу, прийнятну репутацію, а тому, слідчий суддя, аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити дане правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та всіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню із забороною залишати місце проживання у нічний час з 21.00 години до 07.00 годину наступного дня у межах строку досудового розслідування, із покладенням обов'язків з числа передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваної, у зв'язку з чим не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
Адже такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, визначених частиною 5 ст. 194 КПК України та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі і тих, які слідчий, прокурор вважають пріоритетними, (переховування від органів слідства та суду, незаконний вплив на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення).
Також слідчий суддя вважає необхідним у відповідності до ч. 6 ст. 194 КПК України застосувати до підозрюваної обмежувальні заходи у вигляді заборони контакти з потерпілою ОСОБА_6 через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб, а також направити підозрювану для проходження програми для кривдників.
Клопотання про покладення на підозрювану будь-яких інших обов'язків із числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України слідчим не заявлялося, відповідно і слідчим суддею не аналізувалося.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
постановив
Клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040003744 від 29.12.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із забороною залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год. по 06 год. наступної доби, строком на два місяці.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибути до місця проживання - АДРЕСА_1 .
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) Прибувати до слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 за першою вимогою у даному кримінальному провадженні;
2) Не відлучатись з міста Києва, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежувальні заходи, передбачені п.п. 4,5 ч. 6 ст. 194 КПК України, а саме:
- заборонити контакти з потерпілою ОСОБА_6 через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
- направити для проходження програми для кривдників.
Роз'яснити підозрюваній, що УП з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу УП за місцем проживання підозрюваної та зобов'язати останніх негайно поставити її на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 та прокурора Дніпровської окружної прокуратури ОСОБА_5 .
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Слідчий суддя: