ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23156/21
провадження № 2/753/3305/22
(заочне)
"14" липня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Котвицького В.Л.,
при секретарі: Яценка Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» у листопаді 2021 року звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» уклало з ОСОБА_1 договір про користування електричною енергією від 26.09.2015, відповідно до якого позивач на платній основі постачає відповідачу електричну енергію в помешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 01.05.2021 заборгованість відповідача за спожиту електроенергію становить 3612,48 грн., 3% річних та інфляційну складову боргу у сумі 1206,52 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, звертаючись до суду з даним позовом.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.12.2022 відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення.
Відповідач, в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та/або відзиву на позов до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою представника позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані у справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», уклало з ОСОБА_1 договір про користування електричною енергією від 26.09.2015, відповідно до якого позивач на платній основі постачає відповідачу електричну енергію в помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а отже вона є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач.
Згідно з п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричної енергії між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електроенергією.
Відповідно до п.п. 19, 21 Правил користування електричною енергією затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999 № 1357 розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Іншими словами, кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно відповідачем за фактичними, показаннями приладу обліку електроенергії.
Відповідно до п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Пунктом 48 Правил визначено, що споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.
З наданих позивачем особової картки споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що відповідач неналежним чином сплачувала кошти за спожиту електричну енергію у зв'язку з чим станом на 01.05.2021 утворилась заборгованість у сумі 3612,48 грн.
Відповіді до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Інфляційна складова боргу, відповідно до розрахунку ціни вимоги становить 877,90 грн.
Крім того, згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір 3% річних з простроченої суми відповідно до розрахунку ціни вимоги становить 328,63 грн.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за спожиту електроенергію з урахування індексу інфляції та 3% річних.
Пунктом 53 Правил визначено, що якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди про користування електричною енергією, її оплату, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2, 3 та 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2270,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 611 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 274, 279, 280-289 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» (код ЄДРПОУ 41946011) суму боргу за спожиту електроенергію у сумі 3612,48 грн., 3% річних та інфляційну складову в сумі 1206,52 грн., а також судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2270,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складений 14.07.2022.
Суддя В.Л. Котвицький