Рішення від 15.06.2022 по справі 752/3145/17

Справа № 752/3145/17

Провадження № 2/752/410/22

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2022 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретарів судового засідання Нікітенко А.М., Венгерчук В.В.

учасників справи:

позивача - ОСОБА_1

третьої особи з самостійними вимогами - ОСОБА_2

третьої особи - ОСОБА_3

відповідачки - ОСОБА_18

представника третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Хамраєвої К.М.

в місті Києві, у приміщенні суду розглянувши у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі виконуючого обов'язків начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Задерейко Ірини Сергіївни та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_18, треті особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої бездіяльністю, незаконними та злочинними діями службових осіб, та позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі виконуючого обов'язків начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Задерейко Ірини Сергіївни та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_18, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління пенсійного фонду України в місті Києві, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної створенням та використанням недостовірної інформації службовими особами органу державної влади щодо невідновлення та невиплати пенсії по інвалідності, -

встановив:

15.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю, незаконними та злочинними діями службових осіб, яким позивався до начальника Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко І.С. та спеціаліста Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_18 , третя особа ОСОБА_2 .

Просив стягнути солідарно з начальника Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко І.С. та спеціаліста ОСОБА_18 на його користь у рахунок відшкодування завданої йому майнової шкоди 275, 98 гривень та моральної шкоди 1 000, 00 гривень.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Голосіївським УП ГУНП в м. Києві на підставі обставин встановлених ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 травня 2015 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 03 липня 2015 року внесено заяву про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 175 КК України, що вчинено відносно позивача, третьої особи у справі та членів їх родини 17 березня 2015 року. Він, позивач ОСОБА_1 , третя особа у справі ОСОБА_2 та їх діти визнані потерпілими у кримінальному провадженні. У той же час, слідчих та процесуальних дій за вказаним кримінальним провадженням не вчиняється, місцевою прокуратурою не контролюється, а самі кримінальні провадженння від потерпілих переховуються, що є не припустимим.

Вважає позивач, що з 17 березня, 13 травня, 03 липня, 07 грудня та 24 грудня 2015 року минуло достатньо часу для здійснення дій встановлених вимогами закону та верховенства права щодо недопущення будь-яких порушень прав людини та їх захисту органами і службовими особами органів державної влади, притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, повного відшкодування потерпілим майнової і моральної шкоди заподіяної злочинами, які вчиняються у сфері службової діяльності, в тому числі відповідачами у справі. Натомість порушення не тільки не усунуті, вони безкарно продовжують відбуватись з прямого умислу, бездіяльності, незаконних та злочинних дій службових осіб - відповідачів.

Вказав, що він позивач та третя особа у справі з 1992 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають на вихованні трьох дітей, в тому числі з інвалідністю. Відповідно є сім'єю, спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Маючи конституційні і процесуальні права та обов'язки встановлені ст. 3, ст. 8,ст. 21, ст. 22, ч. 2 ст. 34, ст. 68 Конституції України, ст. 245 ЦК України, ст. 3 СК України, ст.ст. 5,7,15,18 Закону України «Про звернення громадян», ст.ст. 2, 7, 56, ч. 2 ст. 93 КПК України позивач 17 січня та повторно 02 лютого 2017 , витратив власний час, сімейні заощадження на проїзд у міському транспорті, звернувся до відповідачів з двома письмовими заявами про надання йому інформації такого змісту:

«реалізуючи конституційні права, - прошу надати довідки про розміри нарахованої пенсії по інвалідності на ім'я: 1) ОСОБА_1 , 1971 р.н. за 2009, 2010 та 2011 роки; 2) ОСОБА_2 , 1970 р.н. за 2014,2015 та 2016 роки.

«реалізуючи конституційні права, визначені правилами ст.ст. 3,8,21,22, ч. 2 ст.34, ст. 40, ст. 68 Конституції України, ст. 254 ЦК України, ст. 3 СК України, розглянувши лист від 23.01.2017 №13503м-76 повідомляю, що ОСОБА_18 17.01.2017 року особисто перевірила мої повноваження за ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», зокрема щодо його представницьких повноважень, прав та законних інтересів ОСОБА_2 , 1970 року народження, на підставі Генеральної - посвідченої нотаріально довіреності. З наведеного вище - повторно прошу надати довідку про розмір нарахованої пенсії на ім'я ОСОБА_2 , 1970 року народження за 2014, 2015 та 2016 роки».

На заяви отримав відповіді складені та підписані відповідачами 23 січня та 06 лютого 2017 року такого змісту:

«… таким чином, запитувана інформація щодо виду пенсії ОСОБА_2 , про суми нарахованої пенсії відноситься до конфіденційної, та може бути надана лише особисто пенсіонеру, на запит судових та правоохоронних органів або уповноваженій особі, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності щодо представлення інтересів громадянки ОСОБА_2 », «… таким чином, інформація щодо надання Вам довідки про розмір нарахованої пенсії ОСОБА_2 , може бути надана особисто ОСОБА_2 , або її представнику, повноваження якого підтверджені в установленому законом порядку».

Надаючи відповідь, відмовляючи надати запитувану інформацію - відповідачі, які є службовими особами органу державної влади, вчинили злочинні дії щодо конституційних прав, свобод позивача та третьої особи у справі. Відповіді відповідачів містять завідомо неправдиву інформацію, не відповідають вимогам законодавства та верховенству права.

При прийнятті заяв позивача, їх розгляді та наданні відповідей, які містять недостовірну інформацію, відповідачі не заперечували , що у позивача є повноваження представляти права та інтереси третьої особи у справі ОСОБА_2 . Зокрема, ці повноваження на особистому прийомі перевіряла перший заступник начальника Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Казіміренко О.В., яка 02.02. 2017 року запевнила, що 06.02.2017 року запитувана ним інформація буде надана, натомість замість довідки про нараховану пенсію - відповідь за № 233/03/М-218 від 06.02.2017 року.

Відповідно, позивач стверджуючи, що приймаючи його заяви відповідачка ОСОБА_18 перевірила його повноваження представляти інтереси третьої особи ОСОБА_2 , розглядаючи заяви не приймала рішення про їх повернення йому у відповідності до вимог ч. 8 ст. 5 Закону України «Про звернення грормадян», оскільки не було для цього підстав, а тому його заяви підлягали задоволенню у повному обсязі при першому зверненні. Крім того, розглядаючи його заяви відповідачка ОСОБА_18 не посилалася на те, що вже була вирішена по суті його попередня аналогічна заява, не наводила обгрунтування посилання на законодавство, яке обов'язково мало б бути застосованим у зазначених правовідносинах, та не роз'яснювала порядку оскарження прийнятих нею рішень у першому та другому випадках.

Відповідачка ОСОБА_5 , підписуючи підготовлені відповідачкою ОСОБА_18 відповіді на його звернення не перевірила їх (відповіді) вимогам законодавства, причини повторного звернення з одного й того ж питання та від одного й того ж громадянина, незважаючи на те, що це є її обов'язком у тому числі і відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» у частині щодо недопущення порушення будь-яких прав людини.

Позивач також стверджував, що запитувана ним інформація необхідна була йому та третій особі у справі для пред'явлення до СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві де безкарно формально перебувають матеріали трьох кримінальних проваджень за №1201510006534, №42015100010000271 та №42015100010000405, зареєстрованих ще в 2015 році.

Наслідками порушення відповідачами прав та законних інтересів позивача і третьої особи у справі є неотримання запитуваної інформації за першою заявою від 17 січня 2017 року, втрата часу та коштів сімейного бюджету на поїздку до відповідачів з другою заявою від 02.02.2017 року, складання позовної заяви та звернення до суду за захистом порушених прав. Звернення до суду має виключну процесуальну форму, що потребувало додаткових майнових витрат.

Через порушення відповідачами його та третьої особи у справі ОСОБА_2 прав та законних інтересів на отримання достовірної інформації за поданими заявами 17 січня 2017 року і 02 лютого 2017 року, та необхідністю повторно їхати до Правобережного об'єднаного Пенсійного фонду України в місті Києві, а також необхідістю звертатися до суду за захистом своїх прав, поніс майнові витрати на загальну суму 275, 98 грн.

З врахуванням того, що відповідачі порушенням Конституції України заподіяли йому моральних страждань, вважав що така шкода має бути відшкодована грошовою сумою в розмірі 1000 гривень.

Провадження у справі було відкрито 20 лютого 2017 року.

16.03.2017 року начальник Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко І.С. подала заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 ..

Відповідно до змісту заперечень на позов ОСОБА_1 , відповідачка - начальник Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко І.С. послалася на те, що 17.01.2019 року ОСОБА_1 особисто звернувся до відділу обслуговування громадян Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м. Києві з письмовою заявою щодо надання довідки про розмір нарахованої пенсії по інвалідності на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Заява була зареєстрована 17.01.2017 року та 23.01.2017 року надана відповідь за №185/03/М-76 з посиланням на статті 22, 21, 11 Закону України «Про інформацію» та статті 5,15 Закону України «Про звернення громадян». Зазначеною відповіддю ОСОБА_1 було повідомлено, що довідки про розмір нарахованої пенсії ОСОБА_6 можуть бути надані особисто ОСОБА_2 , або її представнику, повноваження якого підтверджені в установленому законом порядку. 02.02.2017 року ОСОБА_1 особисто повторно звернувся до відділу обслуговування громадян Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м. Києві з письмовою заявою, щодо надання довідки про розмір нарахованої пенсії по інвалідності на ім'я ОСОБА_2 .. Заява була зареєстрована 02.02.2017 року та 06.02.2017 року була надана відповідь за №233/03/м-218 з посиланням на статті 22, 21, 11 Закону України «Про інформацію» і статті 5,15 Закону України «Про звернення громадян» та зазначенням про те, що інформація щодо надання йому довідки про розмір нарахованої пенсії ОСОБА_2 , може бути надана особисто ОСОБА_2 , або її представнику, повноваження якого підтверджені в установленому законом порядку.

Відповідачка начальник Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко І.С. також вказала на те, що під час звернення із письмовими заявами ОСОБА_1 не надавав жодних документів, які б підтверджували його повноваження щодо отримання інформації про розмір пенсії або представлення інтересів ОСОБА_2 .. Не визнала зазначені позивачем підстави для відшкодування майнової та моральної шкоди, а також розмір останньої. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_18 - спеціаліст Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві подала суду заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодуваня моральної шкоди, які за змістом є аналогічними запереченням на позов ОСОБА_1 , котрі надійшли до суду від начальника Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко І.С.

Третя особа ОСОБА_2 подала пояснення на позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі начальника Задерейко І.С., Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі спеціаліста ОСОБА_18 про відшкодування майнової та моральноїїї шкоди.

У своїх поясненнях на зазначений позов третя особа ОСОБА_2 вказала, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 з 1992 року, від якого мають трьох дітей. Діти ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 за соціальним статусом та віком потребують догляду, опіки та матреіального забезпечення за рахунок сімейного бюджету, який у їхній сім'ї має складатися з певних сум коштів (заробітної плати, страхової виплати та пенсії по інвалідності). Проте з 16 березня 2015 року службова особа відділу поштового зв'язку №03118 м. Києва ОСОБА_9 , у порушення вимог Конституції України, ст. 86 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 4, 244, 245 ЦК України безпідставно відмовилася видавати належну їй адресну пенсію по інвалідності її чоловіку, як представнику на підставі належно оформленої нотаріально виданої довіреності. Генеральна довіреність була видана через наявність у неї тяжких захворювань для представництва її інтересів її ж чоловіком ОСОБА_1 .. Через протиправні дії начальника пощтового відділу зв'язку №03118 ОСОБА_9 яка припинила виплачувати належну їй пенсію не лише її чоловіку, а і їй, звернулися до правоохоронних органів, про що 16 вересня 2015 року повідомили і Управління ПФ України в Голосіївському районі м. Києва. Звертаючись до Управління ПФ України в Голосіївському районі м. Києва, просила: надати їй інформацію про розмір її ж пенсії та розмір не отриманої нею пенсії з березня 2015 року; виплатні пенсійні кошти перераховувати на особовий рахунок відкритий в державній установі, зазначила реквізити рахунку.

При цьому, посадові особи УПФ України в Голосіївському районі м. Києва орієнтовно у вересні 2015 року, крім не виплат пенсії по інвалідності також пррипинили її нарахування. Та роз'яснили надати заяву і необхідний перелік документів , що нею і було зроблено. Проте нарахування і виплати пенсії по інвалідності не відновлені, а у відповіді від 06.11.2015 року надано завідомо неправдиві відомості , що станом на 05.11. 2015 року заяви на поновлення виплати пенсії нею не надавались, незважаючи на те, що така заява була подана нею ж ще 15.10.2015 року.

Вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 законними, оскільки відповідачі діють за принципом безкарності порушення їх права, мають системнитй характер кримінальних правопорушень.

17.10.2018 року ОСОБА_2 , як третя особа з самостійними вимогами, звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду Ураїни в м. Києві Задерейко І.С. та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі головного спеціаліста з обслуговування громадян ОСОБА_18 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, заподіяної створенням та використанням недостовірної інформації службовими особами органу державної влади щодо не відновлення та невиплати пенсії по інвалідності.

В обгрунтування заявлених позовних вимог третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 послалася на те, що вона залучена, як третя особа до участі у справі за позовом ОСОБА_1 про солідарне стягнення з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі начальника Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко І.С. та Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі головного спеціаліста з обслуговування громадян ОСОБА_18 завданої бездіяльністю, незаконними та злочинними діями ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди.

З позивачем ОСОБА_10 вона перебуває у шлюбі з 11.01.1992 року. На вихованні мають трьої дітей, двоє з яких: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 є студентом денної форми навчання, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 є дитиною-інвалідом, потребує догляду, опіки та утримання за рахунок сімейного бюджету. З 16 березня 2015 року службова особа відділу поштового зв'язку №03118 м. Києва ОСОБА_9 безпідставно відмовилася видавати її адресну пенсію по інвалідності її чоловіку, як представанику на підставі належно оформленої нотаріально виданої довіреності, а з 17 березня 2015 року відмовилася видавати пенсію і їй з приводу чого вони звернулися до правоохоронних органів. 16 вересня 2015 року повідомила і Управління ПФ України в Голосіївському районі м. Києва, звертаючись до якого просила: надати їй інформацію про розмір її пенсії та розмір не отриманої пенсії з березня 2015 року; виплатні пенсійні кошти перерахувувати на особовий рахунок відкритий в державній установі з зазначенням реквізитів.

При цьому, посадові особи УПФ України в Голосіївському районі м. Києва орієнтовно у вересні 2015 року, крім не виплат пенсії по інвалідності припинили і нарахування. Перший заступник начальника УПФ України в м. Києві Малиновська К.О. роз'яснила про необхідність надати заяву і певний перелік документів, що і було зроблено 15 жовтня 2015 року нею особисто. У цій же заяві просила надати рішення про підстави і дату припинення виплати пенсійних коштів; у повному обсязі відновити і здійснити виплату пенсійних коштів, гарантованих їй державою по інвалідності за наслідками системної втрати здоров'я; виплатні пенсійні кошти перераховувати на особовий рахунок відкритий у державній установі, вказала його реквізити.

Проте, нарахування і виплата пенсії по інвалідності не відновлені, а у листі від 06.11.2015 року, складеному та підписаному службовими особами відповідача надано завідомо неправдиві відомості, а саме, що станом на 05.11.2015 року заяви на поновлення виплати пенсії не надавались. При цьому, відповіді щодо рішення про підстави і дату припинення виплат пенсійних коштів, і про розмір невиплаченої пенсії не надано і на час її звернення до суду з позовом.

З урахуванням порушень, допущених відповідачами щодо ігнорування права людини, незахищеність родини, де виховуються діти з інвалідністю, неможливістю збалансувати та розпоряджатися коштами сімейного бюджету через створення та використання відповідачами недостовірної інформації щодо не відновлення та невиплати пенсії по інвалідності, вважає реалізувати конституційне право на стягнення моральної шкоди, яку розцінює з середнього розміру невиплаченої пенсії з березня 2015 року за 44 місяці х 2447, 95 = 107 709, 80 грн.

Просила, стягнути у відшкодування моральної шкоди, заподіяної створенням та використанням недостовірної інформації щодо не відновлення та невиплати пенсії по інвалідності з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі в.о. начальника Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян цього ж фонду ОСОБА_18 на користь інваліда третьої групи (довічно з 28.02.2013 року) ОСОБА_2 107 709, 80 гривень.

Ухвалою суду від 24.05.2018 року до участі у справі в якості третіх осіб залучено: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

За заявою позивача ОСОБА_1 від 16.01.2019 року, судом 30.01.2019 року постановлено ухвалу про заміну відповідачів Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві в особі начальника Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко І.С., Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві в особі головного спеціаліста з обслуговування громадян Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_18 на відповідачів Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко І.С. та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_18

05.08.2019 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та заявлення самостійних вимог третіх осіб. Просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян цього ж Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_18: на відшкодування моральної шкоди інваліду третьої групи довічно ОСОБА_2 - 7 250 150, 60 гривень; на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 - 3 347 393, 60 гривень; на відшкодування майнової шкоди ОСОБА_1 - 6 621, 98 гривень.

В обгрунтування заявлених вимог про збільшення розміру відшкодування позивач ОСОБА_1 ще раз послався на те, що службові особи відповідача в документі від 06.11.2015 року створили інформацію по не відповідаючих дійсності обставинах - «стосовно підстав припинення виплати пенсії та що заяви про поновлення пенсії не подавались, оскільки у заяві ОСОБА_2 від 15.10.2015 року на їх вихідний номер 374/22/М-333, М-332 від 01.10.2015 року зазначалося, що службові особи ПВЗ-03118 м. Києва (Кустанайська, 1 м. Києва), зловживаючи владними повноваженнями, системно безпідставно і незаконно відмовляються виплачувати їй пенсію по інвалідності з приводу чого відповідні відомості прокуратурою 28 серпня 2015 року внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування. Просила у зв'язку з досудовим розслідуванням надати рішення про підстави і дату припинення виплати пенсійних коштів; у повному обсязі відновити і здійснити виплату пенсійних коштів гарантованих їй державою по інвалідності за наслідками системної втрати здоров'я; виплатні пенсійні кошти перерахувати на особовий рахунок, відкритий у державній установі та зазначила реквізити. У додатку до заяви були додані (запропоновані ддя пред'явлення документи): засвідчена копія трудової книжки від 13.10.2015 року; копія паспорта (оригінал для огляду); копія ідентифікаційного номера. Зазначена заяву ОСОБА_2 від 15.10.2015 року було зареєстровано в ГУ ПФ України в Голосіївському районі м. Києва за №382 і подавалася така заява на виконання листа цього ж Фонду від 01 жовтня 2015 року.

Відповідач та службові особи, які діють від його імені не поновили порушених прав позивачів та не надали суду на виконання ухвали про витребування доказів рішення управління з координації та контролю за виплатою пенсії ГУ ПФ України в м. Києві за встановленою формою, з конкретною датою та підписами уповноважених осіб щодо інваліда третьої групи довічно ОСОБА_2 .. Саме тому позивач та третя особа з самостійними вимогами вдалися до крайнього заходу необхідності захисту порушених прав шляхом звернення до фахового психолога, складання, підписання договору, проведення та надання суду висновку експерта стосовно наявності підстав і розмірів заподіяння моральної шкоди, що в свою чергу надає їм право збільшити розмір позовних вимог, а третім особам - дітям позивача заявити самостійні позовні вимоги. Відповідно до з'ясованих експертом обставин та результатів дослідження, викладених у висновку експерта №2019/07/24 від 24 липня 2019 року вищевказані події є психотравмуючими для ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , такими діями їм завдано моральну шкоду на дату складання висновку в розмірі зокрема : ОСОБА_2 - внаслідок не надання довідки про доходи 1 025 276 гривень, внаслідок протиправної відмови у призначенні (поновленні) виплати пенсії 1 332 775 гривень, внаслідок неможливості користування належними грошовими коштами 628 636 гривень, здоров'ю від бідності внаслідок невиплати пенсії 319 523, 6 гривень за один рік; ОСОБА_1 внаслідок не надання довідки про доходи 1 098 138 гривень, внаслідок протиправної відмови у призначенні (поновленні) виплати пенсії 1 327 570 гривень, від бідності внаслідок невиплати пенсії ОСОБА_2 319 523, 6 гривень.

05 серпня 2019 року ОСОБА_1 , як законний представник третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 та третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 заявили позовні вимоги про стягнення моральної шкоди. Просили стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко І.С. та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_18 на відшкодування моральної шкоди дитині-інваліду ОСОБА_3 , 2005 року народження 921 685, 60 гривень; ОСОБА_2 , 1995 року народження 921 685, 60 гривень.

В обгрунтування позовних вимог третіх осіб з самостійними вимогами, ОСОБА_1 , як законний представник третьої особи ОСОБА_11 та третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 вказали, що відповідачі у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 та третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 , порушили та продовжують порушувати права, законні інтереси позивача і третіх осіб. Дочекавшись позову - порушених прав не поновили, судового рішення щодо витребування письмових доказів не виконали, посилаючись на те, що пенсійну справу та її копію було надано до суду 04.03.2019 року. Хоча, при цьому, ухвала про зобов'язання відповідача надати до суду рішення управління з координації та контролю за виплатою пенсії ГУ ПФ України в м. Києві за встановленою формою, з конкретною датою та підписами уповноважених осіб щодо інваліда третьої групи ОСОБА_2 , також заяву ОСОБА_2 від 15.10.2015 року з додатками була постановлена 22 квітня 2019 року , а отримана відповідачем 03.06.2019 року, тобто після дати «04.03.2019 року». З урахуванням наведеного позивач та третя особа з самостійними вимогами змушені були вдатися до крайнього заходу необхідності захисту порушених прав шляхом звернення 19 липня 2019 року до фахового психолога, складання, підписання договору, проведення та надання суду висновку експерта стосовно наявності підстав і розмірів заподіяння моральної шкоди, що надало стороні позивача і третій особі (1) з самостійними вимогами збільшити розмір позовних вимог., а третім особам (2,3) заявити самостійні вимоги. Відповідно до з'ясованих експертом обставин та результатів дослідження, викладених у висновку експерта №2019/07/24 від 24 липня 2019 року вищевказані події є психотравмуючими для ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,. Такими діями їм завдано моральну шкоду на дату складання висновку в розмірі, зокрема : ОСОБА_3 - від бідності внаслідок невиплати пенсії ОСОБА_2 319 523, 6 гривень за один рік, від бідності внаслідок порушення державою права на життя, здоров'я, достатній життєвий рівень 602 162 гривень за один рік; ОСОБА_2 від бідності внаслідок невиплати пенсії ОСОБА_2 319 523, 6 гривень за один рік, від бідності внаслідок плорушення державою права на життя, здоров'я, достатній життєвий рівень 602 162 гривень за один рік.

Підготовче провадження у справі закрито 26 квітня 2022 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним позовні вимоги щодо солідарного стягнення з ГУ ПФУ в м. Києві в особі в.о. начальника ГУ ПФУ в м. Києві Задерейко І.С. та ГУ ПФУ в м. Києві в особі головного спеціаліста з обслуговування громадян ОСОБА_18 на його користь та третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у повному обсязі і просив їх задовольнити шляхом стягнення на його користь майнової шкоди, що пов'язана з понесеними ним витратами на поїздки до ГУ ПФУ в м. Києві та до суду у зв'язку з розглядом справи, витрачання ним часу на написання процесуальних заяв пов'язаних із розглядом справи, збирання доказів, зокрема замовлення судово-психологічної експертизи на підтвердження його та третіх осіб позовних вимог у частині завдання моральної шкоди та визначення розміру її відшкодування. Також позивач ОСОБА_1 стверджував, що службові особи ГУ ПФУ в м.Києві своїми діями грубо порушили його та його родини законні права та інтереси невиконанням своїх службових обов'язків відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» . Позивач наполягав на тому, що при зверненні до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про надання довідки про розмір нарахованої і невиплаченої пенсії його дружині ОСОБА_2 він надавав відповідачам для ознайомлення довіреність, якою був уповноважений на представництво інтересів дружини ОСОБА_2 , однак у наданні витребуваної ним інформації йому було відмовлено. Така інформація не була надана на його вимогу, що було злочинним по відношенню до нього та членів його родини. Відповідачі були обізнані про наявність у нього повноважень на отримання витребовуваної інформації, що також підтверджено тим, що при його повторному зверненні йому повторно надавалась відповідь, незважаючи на те, що звернення підлягало б поверненню . При цьому, послався й на те, що відповідач в.о. начальника ГУ ПФУ в м. Києві Задерейко І.С. мала б з'ясувати причини повторного звернення з аналогічними вимогами, чи не допускається порушення прав громадян. Через порушення відповідачами його права на отримання запитуваної інформації він був позбавлений можливості подати необхідну інформацію в межах кримінальних проваджень, зареєстрованих ще в 2015 році щодо злочинних дій завідуючої відділенням поштового зв'язку, котрою безпідставно прийнято рішення не видавати пенсію йому, як представнику інваліда третьої групи ОСОБА_2 .. Крім того, стверджував, що дії відповідачів не узгоджувалися з Законом України «Про звернення громадян», оскільки їх відповіді на звернення ОСОБА_2 щодо подання документів на поновлення пенсії містили недостовірну інформацію з приводу того, що документи для поновлення їй пенсійних виплат до фонду не подавались. Таке ставлення відповідачів до розгляду їх звернень було грубим порушенням прав та законних інтересів його дружини на отримання допомоги гарантованої державою та призводило до неможливості життєзабезпечення, його дружини та їх дітей, котрі за станом здоров'я потребували додаткових витрат.

Позивач ОСОБА_1 також пояснив суду, що досудове розслідування кримінальних проваджень, в яких відомості про кримінальні правопорушення були внесені за його заявами ще в 2015 році та в межах яких він мав намір подати довідки про розмір нарахованої та невиплаченої пенсії по інвалідності ОСОБА_2 не завершено. Питання щодо відновлення нарахування та виплати пенсії по інвалідності його дружині ОСОБА_2 вирішується в межах кримінального провадження. Дії відповідачів щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_2 вони також оскаржували до Управління Пенсійного фонду України, однак такі дії не призвели до позитивних наслідів. До суду з позовом про зобов'язання відповідачів поновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_2 не зверталися, оскільки вважають, що це питання має бути вирішено в межах кримінального провадження. Також підтвердив, що не зверталася третя особа ОСОБА_2 та він, як її представник до відповідачів з додатковими заявами щодо поновлення виплати пенсії по інвалідності, оскільки останні займалися тільки відписками, їх дії не були спрямовані на захист прав та інтересів інваліда ОСОБА_2 ..

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала заявлені нею позовні вимоги, просила задовольнити їх у повному обсязі. Підтвердила, що вона за станом здоров'я має труднощі щодо вчинення ряду дій, а тому нею було видано генеральну довіреність на ім'я її чоловіка ОСОБА_1 для представництва її інтересів. Коли вона на вимогу начальника відділу зв'язку у березні 2015 року прибула до відділу поштового зв'язку 03118 для отримання пенсії, то пенсія їй також не була видана з тих підстав, що вона за станом здоров'я незмогла розписатися про отримання пенсії, а на її прохання, що це може зробити її чоловік ОСОБА_1 начальник відділу зв'язку відмовила. Пенсія їй не була видана навіть після того, як до відділу поштового зв'язку за їх викликом прибули правоохоронці. Про неправомірні дії працівників відділеня поштового зв'язку вона та її чоловік повідомляли і управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва. 16.09.2015 року просила управління Пенсійного фонду Голосіївського району міста Києва надати їй інформацію про розмір її пенсії та розмір неотриманої пенсії з березня 2015 року, виплатні пенсійні кошти перераховувати на рахунок, відкритий нею у державній установі, одночасно вказала реквізити рахунку. У подальшому на вимогу Пенсійного фонду нею особисто у жовтні 2015 року подавалася заява про виплату їй пенсії та вказувався номер рахунку для перерахування їй пенсійних виплат, до заяви нею ж було прикладено всі документи, які вимагалися від неї відповідачами. Проте виплата пенсії не була поновлена, а у відповідь на звернення відповідачі стверджували, що станом на 05.11.2015 року відповідна заява та документи для відновлення песії нею не подавалися. Також вказала, що вона та її родина вкрай потребували належних їй пенсійних виплат, з яких в тому числі складався їх сімейний бюджет. З огляду на протиправні дії відповідачів вона відчувала себе незахищеною, безпомічною в тому числі і перед дітьми які потребували від неї матеріального забезпечення.

Третя особа ОСОБА_8 , будучи присутнім у судовому засіданні , підтримав заявлені вимоги його законним представником - батьком ОСОБА_1 .

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 в судове засідання не з'являвся, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, крім того його інтереси представляв і ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої нотаріально (а.с.102 том №1).

Відповідачка в.о. начальника ГУ ПФУ в м. Києві Задерейко І.С., у судове засідання для розгляду справи не з'явилася, про його дату, час та місце повідомлялася в установленому законом порядку за місцем роботи.

Відповідачка головний спеціаліст з обслуговування громадян ГУ ПФУ в м. Києві ОСОБА_18 не визнала позовні вимоги ОСОБА_1 та третіх осіб з самостійними вимогами. Не заперечувала, що до її функціональних обов'язків входило надання відповідей на звернення громадян, які підписувалися керівництвом, також і начальником ОСОБА_5 .. Стверджувала, що її дії з приводу розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідали вимогам Закону України «Про звернення громадян», а також Закону України «Про інформацію», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з заявами про надання довідки про розмір нарахованої і невиплаченої пенсії ОСОБА_2 не пред'являв їй довіреність на представництво ним інтересів ОСОБА_2 . Доступ до інформації, яку ОСОБА_1 витребовував щодо ОСОБА_2 є обмеженим. Стверджувала, що для поновлення виплати пенсії, ОСОБА_2 мала обов'язок самостійно звернутися до пенсійного фонду і написати заяву встановленого зразка, про що остання повідомлялася. Заперечувала, що її діями було завдано шкоду позивачу та третім особам із самостійними вимогами, просила відмовити в задоволенні позову. У той же час під час судового розгляду справи визнала, що зі змісту листів, які надсилалися ОСОБА_2 , пересічному пенсіонеру не було б зрозуміло, що для поновлення виплати пенсії необхідно особисто написати заяву встановленого зразка.

Представник третьої особи ГУ ПФУ в м. Києві стверджувала про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посилаючись на те, що дії службових осіб ГУ ПФУ в м. Києві узгоджувалися з вимогами чинного законодавства, яким останні керуються у своїй роботі. ГУ ПФУ в м. Києві не приймало рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 , виплата припиняється автоматично. Про право подати заяву на поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 повідомлялася неодноразово. Просила відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка позивачка ОСОБА_2 показала суду, що дії відповідачів - службових осіб ГУ ПФУ в м. Києві щодо неї під час розгляду її заяв та заяв її чоловіка були злочинними, оскільки останні не виконували належним чином своїх обв'язків. При цьому вона не відчувала захисту від держави, перебувала у стані приниження, відчувала себе безпомічною перед своїми дітьми, котрі потребували від неї утримання, а вона була позбавлена такої можливості, оскільки з вини відповідачів, які не належним чином розглядали її звернення була позбавлена можливості належного захисту своїх прав та їх відновлення у спосіб отримання належних їй пенсійних виплат.

Свідок ОСОБА_12 показала суду, що вона обізнана в тому, що ОСОБА_2 припинено виплату пенсії. Виплата пенсії припиняється автоматично, якщо пенсія не отримується протягом шести місяців підряд. Поновлення пенсії починається коли пенсіонер особисто подає заяву з належними документами. Свідку також відомо, що заява від ОСОБА_2 про поновлення пенсії не надходила. ОСОБА_2 не подавала таку заяву, ні особисто, ні поштою.Також підтвердила, що заява на поновлення виплати пенсії має бути подана пенсіонером особисто інспектору за яким закріплена пенсійна справа. Заяви громадян, які свідок приймала на особистому прийомі передавала на реєстрацію до загальної канцелярії Спеціаліст ОСОБА_18 могла прийняти заяву ОСОБА_1 та зареєструвати її у книзі звернень громадян. Свідок вказала, що за сплином часу не пам'ятає хто приймав заяви ОСОБА_1 і чи перевірялися його повноваження на отримання запитуваної інформації при прийнятті його заяв.

Свідок ОСОБА_13 показала, що станом на 2015 рік вона мала відношення до пенсійних справ і її резолюція могла бути на документах пенсійної справи. Відповідь на звернення надавалися заявнику. Заяву на поновлення виплати пенсії має надати особисто пенсіонер на прийомі, а не через загальну канцелярію. За заявою ОСОБА_2 від 15 жовтня 2015 року були підстави для надання інформації, а для поновлення виплати пенсії не було. Особисто на прийомі заяву про поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 не подавала. Голосіївським районним управлінням пенсійного фонду рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 не приймалося, це питання вирішував центр по контролю виплат.

Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, допитавши свідків, дослідивши пенсійну справу ОСОБА_2 , дослідивши докази наявні в матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 , та позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню. Позовні вимоги третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_1 , як законного представника ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правилами статтей 12,13 ЦПК України встановлено, що: цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до правил статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суду, суд вирішує серед іншого і питання, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма права підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнана інвалідом третьої групи загального захворювання довічно, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААА №799736, проведеного повторно 28.08.2013 року. ОСОБА_2 має протипоказання щодо важкої фізичної праці, роботі в контакті з хімічно-активними речовинами, може працювати медичною сестрою на 0,5 ставки. (а.с37 том №1).

З 14.08.2001 року ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності, станом на березень місяць 2015 року , як пенсіонерка перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, що підтверджено копією матеріалів пенсійної справи пенсіонерки ОСОБА_2 , які були надані 04.03.2019 року ГУ ПФУ в м. Києві на виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2019 року ( а.с. 8-39 том №2).

17 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до УПФ у Голосіївському районі м. Києва в якій зазначив, що реалізуючи конституційні права, просить надати довідки про розміри нарахованої пенсії по інвалідності на ім'я: 1) ОСОБА_1 , 1971 року народження за 2009, 2010 та 2011 роки; 2) ОСОБА_2 , 1970 року народження за 2014, 2015 та за 2016 роки .(а.с.8 том №1).

Як видно зі змісту зазначеної вище заяви, вона подана у письмовій формі, містить дані про: прізвище, ім'я, по батькові заявника, його місце проживання , викладено суть порушеної вимоги, підписана заявником із зазначенням дати. Заява була зареєстрована 17.01.2017 року за вхідним №М-76.

23.01.2017 року Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом за №135/03/М-76 повідомило ОСОБА_1 про результат розгляду його заяви від 17.01.2017 року. Відповідно до змісту цього ж листа ОСОБА_1 надіслано довідку про розмір призначеної і фактично отриманої ним пенсії за період з 02.03.2009 року по 31.03.2011 року по його особовому рахунку. З приводу запитуваної інформації щодо виду пенсії ОСОБА_2 про суми нарахованої пенсії вказано, що ця інформація відноситься до конфіденційної, та може бути надана лише особисто пенсіонеру, на запит судових та правоохоронних органів або уповноваженій особі, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності щодо представництва інтересів громадянки ОСОБА_2 .. Рішення, викладене у формі відповіді щодо відмови у наданні ОСОБА_1 довідки про розмір нарахованої та виплаченої пенсії ОСОБА_2 було обгрунтоване положеннями ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 21,11 Закону України «Про інформацію». (а.с.9).

02.02.2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до УПФ України в Голосіївському районі міста Києва з завою в якій зазначив, що реалізуючи конституційні права визначені правилами ст.3, ст.8, ст.21. ст.22, ст. 34, ст.40, ст.68 Конституції України, ст. 245 ЦК України, ст. 3 СК України, розглянувши лист від 23.01.2017 №135/03/М-76, повідомляв, що ОСОБА_18 17.01.2017 року особисто перевірила його повноваження за ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», зокрема щодо його представницьких повноважень, прав та законних інтересів ОСОБА_2 , 1970 року народження на підставі генеральної - посвідченої нотаріально довіреності. З наведеного, повторно просив надати довідку про розмір нарахованої пенсії по інвалідності на ім'я ОСОБА_2 , 1970 року народження за 2014, 2015 та 2016 роки. (а.с.10).

Зазначена заява ОСОБА_1 була зареєстрована Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 02.02.2017 року за вхідним №М-208.

06.02.2017 року Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві на заяву ОСОБА_1 від 02.02.2017 року, посилаючись на ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2,11,21 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 5,15 Закону України «Про звернення громадян», повідомило, що інформація з приводу надання йому довідки про розмір нарахованої пенсії ОСОБА_2 , може бути надана особисто ОСОБА_2 , або її представнику, повноваження якого підтверджено в установленому законом порядку. (а.с. 11).

Як видно зі змісту довіреності, виданої третього листопада 2009 року, посвідченої 03 листопада 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтенко В.В., зареєстрованої в реєстрі за №518 , ОСОБА_2 . уповноважила ОСОБА_1 , свого чоловіка, представляти її інтереси в усіх державних органах влади та місцевого самоврядування, установах, підприємствах, організаціях … . Для цього йому надано право: отримувати документи від усіх осіб, установ, підприємств, організацій, що стосуються виконання цієї довіреності, робити від свого імені заяви в усі державні та недержавні установи, підприємства та організації, розписуватися за неї і вчиняти всі інші дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності, з правом розпоряджатися належним їй майном, грошовими коштами і цінними паперами, тощо. Довіреність зберігає чинність протягом п'ятдесяти років, тобто до третього листопада 2059 року, якщо її не буде припинено раніше цього терміну шляхом скасування з дотриманням при цьому вимог цивільного законодавства, з правом передоручення повноважень третім особам. (а.с.17 том №1).

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 15 вересня 2015 року зверталася до керівництва та посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва з заявою про надання їй інфорації про розмір її пенсії та розмір неотриманої пенсії з березня 2015 року яка необхідна їй для пред'явлення до прокуратури і суду з метою розрахунку позовних вимог у кримінальному провадженні від 28 серпня 2015 року відомості про яке прокуратурою 28 серпня 2015 року були внесені до ЄРДР (розпочато розслідувіання) з тих підстав, що службові особи ПВЗ-03118 м.Києва (вул. Кустанайська, 1 м. Києва), зловживаючи владними повноваженнями, системно безпідставно і незаконно відмовляються виплачувати їй пенсію по інвалідності (а.с.167 том №2).

Заява ОСОБА_2 від 15.09.2015 року була зареєстрована 16.09.2015 року в управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва за вхідним №М-332, відповідно до резолюції начальника управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва І.С. Задерейко - поставлена на контроль, зроблено розпорядження ОСОБА_14 надати роз'яснення відповідно до вимог чинного законодавства. ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до відома

15 вересня 2015 року ОСОБА_2 також зверталася до керівництва та посадових (відповідальних за звернення) осіб управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва з заявою в якій з урахуванням того, що службові особи ПВЗ-03118 м. Києва (вул. Кустанайська, 1 м. Києва), зловживаючи владними повноваженнями, системно безпідставно і не законно відмовляються виплачувати їй пенсію по інвалідності, з приводу чого відповідні відомості прокуратурою 28 серпня 2015 року внесено до ЄРДР (розпочато досудове розслідування), просила виплатні пенсійні кошти перераховувати на особовий рахунок, відкритий у державній установі: в ГУ по м. Києву та Київській області, ТВБВ 10026/018, р/р НОМЕР_1 , МФО 322669 код 09322277, пр-кт Науки, 4 м. Києва. В додатку до заяви додано прокурорський витяг з ЄРДР від 28.08.2015 року. Заява 16.09.2015 року зареєстрована управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва за вхідним номером М-333. (а.с.168-169 том №2).

01.10.2015 року перший заступник начальника Пенсійного фонду України в м. Києві К.О. Маліновська за вихідним №374/22/м-333,М-332 повідомила ОСОБА_2 , що її заяви від 16.09.2015 року розглянуті. По матеріалам пенсійної справи встановлено, що ОСОБА_2 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальний розмір пенсії складав 1049 гривень, наведено зміст пункту 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на предмет того що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках передбачених законом. Враховуючи вищезазначене, управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві було припинено виплату їй пенсії. Для отримання інформації щодо підстав припинення виплати пенсії та невиплаченої пенсії, рекомендовано їй звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Роз'яснено, що згідно п. 1.5. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні , про виплату пенсії за довіреністю, термін якої більше одного року, через кожен рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником. Таким чином, для вирішення питання щодо поновлення виплати пенсії, заявниці неодхідно звернутись до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, за адресою вулиця Горького, 70 каб. 104 для поновлення виплати пенсії, з наступними документами: паспорт (оригінал та копія), ідентифікаційний код (оригінал та копія), трудова книжка (оригінал та копія).Відповідно до п. 4.10 зазначеного Порядку, заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції . Відповідно до п. 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08. 1999 року (зі змінами), заява про виплату пенсії та грошової допомоги через установи уповноважених банків подаються до органів Пенсійного фонду або органів праці та соціального захисту населення за місцем проживання одержувачів пенсій за наведеною формою. Заяви одержувачів про зарахування сум пенсії та грошової допомоги на поточні рахунки приймаються органами Пенсійного фонду або органами праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта та реєструються в установленому порядку. (а.с.40 том №1).

15.10.2015 року ОСОБА_2 звернулася з заявою до керівництва та посадових (відповідальних за звернення) осіб управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на отриману відповідь за їх вихідним 374/22М-333, М-332 від 01.10.2015 року, зазначила -враховуючи, що службові особи ПВЗ-03118 м. Києва (вул. Кустанайська, 1 м. Києва), зловживаючи владними повноваженнями, системно безпідставно і незаконно відмовляються виплачувати їй пенсію по інвалідності, з приводу чого відповідні відомості прокуратурою 28 серпня 2015 року внесено до ЄРДР (розпочато досудове розслідування), просила: 1) у зв'язку з досудовим розслідуванням надати рішення про підстави і дату припинення виплат пенсійних коштів; 2) у повному обсязі відновити і здійснити виплату пенсійних коштів, гарантованих їй державою по інвалідності за наслідками системної втрати здоров'я; 3) виплатні пенсійні кошти перераховувати на особовий рахунок, відкритий у державній установі: в ГУ по м. Києву та Київській області, ТВБВ 10026/018, р/р НОМЕР_1 , МФО 322669 код 09322277, пр-кт Науки, 4 м. Києва. Заява також містить посилання, що у додатку додані (запропоновані для пред'явлення документи): засвідчена копія трудової книжки від 13.10.2015 року; копія паспорта (оригінал для огляду); копія ідентифікаційного номера. Заява зареєстрована управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м, Києва 15.10.2015 року за №М-382. (а.с.171-174 том №2).

Заява ОСОБА_2 , від 15.10.2015 року зареєстрована за № 382, отримала резолюцію першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України - Носова Г.В. прошу надати роз'яснення відповідно до вимог чинного законодавства, ОСОБА_12 , ОСОБА_16 до відома. (а.с.170 том №2).

06.11.2015 року начальником управління Пенійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва Задерейко І.С. за №430/12/М-382 повідомлено ОСОБА_2 , що її заяву від 15.10.2015 року стосовно підстав припинення виплати пенсії розглянуто та повідомляється наступне. Відповідно до п. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках передбачених законом. Враховуючи вищезазначене, управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшло повідомлення від 07.10.2015 за №133306/01 з проханням з'ясувати причини тривалого неотримання пенсії за період з 01.03.2015 по 01.08.2015. Зазначено також, що на її адресу був надісланий виклик від 02.11.2015 №1343 з пропозицією звернутись до управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва. Станом на 05.11.2015 року заяви на поновленння виплати пенсії нею не надавались. Таким чином, для вирішення питання щодо поновлення виплати пенсії їй необхідно звернутися до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, за адресою вулиця Горького 70, каб. 104 для поновлення виплати пенсії з наступними документами: - паспорт (оригінал та копія); - ідентифікаційний код (оригінал та копія); - трудова книжка (оригінал та копія). Для вирішення питання щодо виплати пенсії через банківський рахунок, керуючись п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсії та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 (зі змінами). Відповідно до п. 10 Порядку виплати пенсії та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999 року (зізмінами) заяви про виплату пенсій та грошової допомоги через установи уповноважених банків подаються до органів Пенсійного фонду або органів праці та соціального захисту населення за місцем проживання одержувачів пенсій за наведеною формою. Заяви одержувачів про зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки приймаються органами Пенсійного фонду або органами праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта та реєструються в установленому порядку. (а.с.42 том №1).

Ця відповідь управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва від 06.11.2015 року №430/12/М-382 за підписом начальника управління Задерейко І.С. була підготовлена спеціалістом ОСОБА_18.

За даними матеріалів пенсійної справи пенсіонерки по інвалідності ОСОБА_2 , судом також встановлено, що 07.10.2015 року начальнику управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі Задерейко І.С. надійшов лист управління з координації та контролю за виплатою пенсій в м. Києві, в якому просили з'ясувати причину тривалого неотримання пенсії пенсіонера ОСОБА_2 о/р НОМЕР_2 . Направити до управління з координації та контролю за виплатою пенсій розпорядження на продовження виплати або розпорядження на закриття особового рахунку. Про проведену роботу просили повідомити управління з координації та контролю за виплатою пенсій письмово (а.с.33 том №2).

02.11.2015 року начальником управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва надіслано на адресу ОСОБА_2 листа №1343 з проханням терміново з'явитися за адресою: АДРЕСА_1 . При собі мати такі документи: оригінали та копії паспорта, ідентифікаційного кода, трудову книжку (а.с.34 том №2).

04.11.2015 року начальником управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва листом №17612/11 повідомлено управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі на виконання листа №13306/01 від 07.10.2015 щодо вирішення питання припинення або продовження пенсії пенсіонера ОСОБА_2 повідомляє наступне: зроблено виклик №13306/01 від 02.11.2015 року за адресою - АДРЕСА_2 (а.с.33 на звороті том №2).

За результатами досліджених судом доказів, заслуханих у судовому засіданні учасників розгляду справи суд встановив такі обставини - ОСОБА_2 , як інвалід третьої групи отримувала пенсію, станом на березень 2015 року перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва. 16 березня 2015 року службовими особами поштового відділу зв'язку № 03118 чоловіку ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не було видано пенсію, що підлягала до виплати у березні місяці 2015 року. 17 березня 2015 року належні пенсійні виплати не було видано службовими особами поштового відділу зв'язку №03118 і самій пенсіонерці ОСОБА_2 , оскільки остання повідомила, що не може самостійно зробити підпис про отримання пенсії у відомості на виплату пенсій і на її ж прохання не дозволили це зробити її чоловіку ОСОБА_1 . За заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 175 КК України. 15.09.2015 року ОСОБА_2 повідомила УПФ України в Голосіївському районі м. Києва, що через зловживання владними повноваженнями службових осіб ПВЗ-03118 вона не може отримувати пенсію по інвалідності, з приводу чого внесено відомості до ЄРДР і для розрахунку позовних вимог у кримінальному провадженні просила надати інформацію про розмір її пенсії та розмір неотриманої пенсії з березня 2015 року, а також просила виплатні пенсійні кошти перераховувати на особовий рахунок відкритий нею у державній установі, при цьому зазначила реквізити рахунку та назву установи. 15.10.2015 року ОСОБА_2 у зв'язку з досудовим розслідуванням звернулася до УПФ України в Голосіївському районі м. Києва з заявою щодо надання рішення про підстави і дату припинення виплати їй пенсійних коштів, у повному обсязі відновити і здійснити виплату належних їй пенсійних коштів, виплатні пенсійні кошти перераховувати на її особовий рахунок, при цьому також вказала його реквізити, назву установи, до заяви додала запропоновані для пред'явлення документи.

17 січня та 02 лютого 2017 року до УПФ України в Голосіївському районі м. Києва звертався ОСОБА_1 з заявами про надання довідки про розмір нарахованої пенсії по інвалідності на ім'я ОСОБА_2 за 2014,2015 та 2016 роки. Звертаючись 02 лютого 2017 року з заявою про надання довідки, ОСОБА_1 , посилався на Закон України «Про звернення громадян» і стверджував, що його повноваження на отримання довідки підтверджені генеральною довіреністю, посвідченою нотаріально, яку він пред'являв спеціалісту ОСОБА_18 при першому зверненні.

Станом на час розгляду справи виплата пенсії пенсіонерці ОСОБА_2 не поновлена, інформація про дату та підстави припинення нарахування і виплати пенсії, розмір нарахованої ОСОБА_2 пенсії по інвалідності за 2014, 2015, 2016 роки та невиплаченої УПФ України в м.Києві позивачу у справі та третій особі з самостійними вимогами ОСОБА_2 не надано.

Звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 просив відшкодувати майнову шкоду з підстав ненадання йому відповіді на його звернення від 17.01.2017 року, що стало підставою для повторного звернення 02.02.2017 року на яке також не було надано витребувану інформацію, що стало підставою для звернення до суду та з цього приводу ним понесені матеріальні затрати.

Крім того, звертаючись до суду позивач ОСОБА_1 та треті особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якого діяв законний представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , просили відшкодувати завдану їм моральну шкоду з підстав ненадання витребовуваної інформації, створення та використанням недостовірної інформації щодо невідновлення та невиплати пенсії по інвалідност відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

При вирішенні заявленого позивачем та третіми особами з самостійними вимогами спору та наяних між сторонами у справі правовідносин, а також з урахуванням встановлених судом обставин, застосуванню підлягає Закон України «Про звернення громадян».

Відповідно до статтей 1,3,4,5,8,15,19,24,25 Закону України «Про звернення громадян»:

громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення;

під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать так і у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону;

звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями;

не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення;

органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження;

органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.;

особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України;

у разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку;

громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 то судом встановлено, що на його заяви від 17.01. та 02.02.2017 року начальник Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко І.С. та спеціаліст розгляду звернень громадян цього ж управління ОСОБА_18 листами від 23.01.2017 року та 06.02.2017 року було відмовлено ОСОБА_1 у наданні довідки про розмір нарахованої та виплаченої пенсії пенсіонерці ОСОБА_2 з посиланням на ви моги Закону України «Про інформацію».

На думку суду, такі дії начальника Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Задерейко І.С. та спеціаліста розгляду звернень громадян цього ж управління ОСОБА_18 не відповідають вимогам Закону України «Про звернення громадян» з огляду на наступне.

Позивач ОСОБА_1 стверджує і це відповідає вимогам зазначеного закону, а саме його статті п'ятій, що подаючи заяву 17.01.2017 року на особистому прийомі спеціаліст, що відповідає за звернення громадям - ОСОБА_18 перевірила його повноваження на отримання інформації, що стосувалася ОСОБА_2 , оскільки таке звернення було прийнято до розгляду, а не повернуто заявнику під час його прийняття на виконання вимог ч.8 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».

У подальшому, непогодившись з рішенням відповідачів про відмову у наданні інформації щодо пенсіонерки ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 02.02.2017 року повторно звертається з такою ж вимогою до УПФ у Голосіївському районі м. Києва, при цьому у заяві наголошує, що 17.01.2017 року спеціаліст ОСОБА_18 особисто перевіряла його повноваження відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», зокрема і щодо його повноважень, як представника ОСОБА_2 , наявність яких підтверджується довіреністю посвідченою нотаріально.

Розглядаючи повторне звернення ОСОБА_1 , з приводу того ж питання відповідачі, відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про звернення громадян», з урахуванням вже наданої відповіді 23.01.2017 року, мали б прийняти рішення про припинення розгляду його заяви від 02.02.2017 року та роз'яснити порядок оскарження їх дій.

У той же час за умови належного виконання відповідачами вимог Закону України «Про звернення громадян», не могли бути залишені без уваги наявні у заяві ОСОБА_2 від 02.02.2017 року посилання на те, що він, реалізуючи коституційні права, повторно просить надати йому довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії по інвалідності на ім'я ОСОБА_2 , при цьому посилається на норми чинного законодавства , а саме ст. 245 ЦК України , якою врегульовані питання щодо форми та порядку видачі довіреностей, ст. 3 СК України, що на законодавчому рівні містить визначення ознак сім'ї, а також твердження останнього, що 17.01.2017 року він вже надавав для перевірки його повноважень спеціалісту ОСОБА_18 , належним чином оформлену довіреність.

Так, на виконання вимог ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», щодо об'єктивного, всебічного і вчасного розгляду звернень громадян з метою перевірки викладених у зверненні фактів, відповідачі мали можливість запропонувати ОСОБА_1 особисно з'явитися до управління Пенсійного фонду для перевірки наявності у нього повноважень на отримання витребовуваної інформації і за наявності таких або ж відсутності прийняти мотивоване рішення за його зверненням.

На підтвердження завданої майнової шкоди у розмірі 275,98 грн. позивач ОСОБА_1 надає проїздні квитки у громадському транспорті, а також зробив розрахунок вартості витраченого ним часу на поїздки до Правобережного об'єднаного УПФ України в місті Києві, складання позовної заяви для звернення до суду з метою захисту його прва та витрат пов'язаних з поданням позовної заяви до суду.

З приводу зробленого позивачем розрахунку майнової шкоди , на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом відповідачі не надали суду заперечень, а відтак цей розмір майнової шкоди суд приймає до уваги, як обгрунтований належним чином.

В обгрунтування заявлених вимог у частині відшкодування моральної шкоди, позивач ОСОБА_1 посилається на порушення його прав громадянина , що діяв з метою відновлення порушеного права його дружини ОСОБА_2 та членів її родини, щодо отримання пенсіонеркою ОСОБА_2 належних їй пенсійних виплат. Стверджував, що витребовувана ним інформація необхідна була для подання такої довідки в межах кримінального провадження на підтвердження завданої шкоди діями службових осіб поштового відділу зв'язку 03118, якими безпідставно припинено виплату пенсії ОСОБА_2 .. З приводу таких дій службових осіб аоштового відділу зв'язку 03118 за його та ОСОБА_2 заявами внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ознаками, передбаченими ч. 1 ст. 175 КК України. Вказав, що він, ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 є потерпілими у кримінальних провадженнях за №1201510006534, №42015100010000271, №12015100010000405, зареєстрованих ще в 2015 році, досудове розслідування в яких триває.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 також стверджував, що з вини відповідачів він позбавлений можливості подати до органу досудового розслідування в межах зазначених кримінальних проваджень докази на підтвердження розміру завдання потерпілим з вини службових осіб поштового відділу зв'язку шкоди. Також зазначив,що питання щодо відновлення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_2 має бути вирішено в межах кримінального провадження, досудове розслідування в якому ще триває.

Предметом судового розгляду є також позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, заявлені позивачем ОСОБА_1 та третіми особами з самостійними вимогами ОСОБА_2 , законним предстаником неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..

В обгрунтування заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 зазначала, що відповідачі порушили її законні права та інтереси у спосіб невирішення її звернень про надання інформації щодо рішення про підстави і дату припинення пенсійних коштів, про розмір невиплаченої їй пенсії, створення та використання недостовірної інформації щодо не відновлення та невиплати пенсії по інвалідності. Її звернення до управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва були викликані протиправною відмовою службових осіб поштового відділу зв'язку 03118 виплачувати належні їй пенсійні виплати по інвалідності, у зв'язку з чим вона та її діти були обмежені у матеріальному забезпеченні, яке їм вкрай було необхідне.

Так, судом встановлено, що15 вересня 2015 року ОСОБА_2 зверталася УПФ України в Голосіївському районі м. Києва з заявами в яких повідомляла, що службовими особами ПВЗ-03118 м. Києва безпідставно і незаконно відмовляється у виплаті їй пенсії по інвалідності з приводу чого відомості прокуратурою 28 серпня 2015 року внесено до ЄРДР, розпочато досудове розслідування і у зв'язку з цим просила: надати їй інформацію про розмір її пенсії та розмір неотриманої пенсії з березня 2015 року, що необхідна їй для пред'явлення до прокуратури і суду з метою розрахунку позовних вимог у кримінальному провадженні; виплатні пенсійні кошти перераховувати на особовий рахунок, відкритий у державній установі (зазначала назву та реквізити).

Як видно зі змісту відповіді УПФ України в Голосіївському районі м. Києва на зазначені вище заяви ОСОБА_2 , які були зареєстровані у відповідача 16.09.2015 року за №№М-333, М-332, із запитуваної інформації перший заступник УПФ України в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_13 повідомила , що по матеріалам пенсійної справи ОСОБА_2 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також про загальний розмір пенсії, який складав 1 049, 00 грн. та з чого він складався. У той же час зі змісту відповіді не вбачається станом на який час пенсіонерці ОСОБА_2 нараховувався такий розмір пенсії. З посиланням на зміст п.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено про припинення управлінням з координації та контролю за виплатою пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплату їй пенсії. Рекомендовано, що для отримання інформації щодо підстав припинення виплати пенсії та невиплаченої пенсії їй необхідно звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Роз'яснено, що для вирішення питання щодо поновлення виплати пенсії їй необхідно звернутися до УПФ України в Голосіївському районі м. Києва, за адресою вул. Горького 70, кабінет 104 з наступними документами: паспорт (оригінал та копія), ідентифікаційний код (оригінал та копія), трудова книжка (оригінал та копія). Однак, відповіді на питання коли, та з яких саме підстав, перелік яких зазначено в цьому ж листі з посиланням на п. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заявниці не надано.

На думку суду, зазначений лист, який містить інформацію, що стосується звернення ОСОБА_2 від 15.09.2015 року, зареєстроване 16.09.2015 року за вх. № М-333 у частині перерахування пенсії на особовий рахунок у банківській установі це роз'яснення, що відповідно до п. 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08. 1999 року (зі змінами), заява про виплату пенсії та грошової допомоги через установи уповноважених банків подаються до органів Пенсійного фонду або органів праці та соціального захисту населення за місцем проживання одержувачів пенсій за наведеною формою. Заяви одержувачів про зарахування сум пенсії та грошової допомоги на поточні рахунки приймаються органами Пенсійного фонду або органами праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта та реєструються в установленому порядку.

Як судом вже встановлено ця заява ОСОБА_2 до УПФ України Голосіївського району м. Києва від 15.09.2015 року про перерахування належних їй виплатних пенсійних коштів на особовий рахунок, відкритий у державній установі подавалася ОСОБА_2 особисто, зареєстрована 16.09.2015 року управлінням ПФУ в Голосіївському районі м. Києва за вхідним №М-333, отже не могла бути прийнята без пред'явлення ОСОБА_2 паспорту, а якого змісту має бути ця заява, де пенсіонерка може ознайомитися з формою такої заяви щоб скористатися правом подання такої заяви відповідь УПФ України Голосіївського району м. Києва не містить.

15 жовтня 2015 року ОСОБА_2 , посилаючись на лист УПФ України в Голосіївському районі м. Києва вих 374/22/м-333,М-332 від 01.10.2015 року просила: у зв'язку з досудовим розслідуванням надати рішення про підстави та дату припинення виплат пенсійних коштів; у повному обсязі відновити і здійснити виплату пенсійних коштів гарантованих їй державою по інвалідності за наслідками системної втрати здоров'я; виплатні пенсійні кошти перераховувати на особовий рахунок відкритий в державній установі, вказала його реквізити. У додатку до заяви додала (запропоновані для пред'явлення документи): засвідчену копію трудової книжки від 13.10.2015 року; копію паспорта (оригінал для огляду), копію ідентифікаціного номера. (а.с. 171 том №2).

За даними матеріалів пенсійної справи пенсіонерки ОСОБА_2 судом також встановлено, що 07.10.2015 року Управління з координації та контролю за виплатою пенсії в м. Києві зверталося до начальника УПФ України Голосіївського району в м. Києві Задерейко І.С. з проханням з'ясувати причину тривалого неотримання пенсії пенсіонера ОСОБА_2 о/р171602 у зв'язку з чим 02.11.2015 року УПФ України Голосіївського району м. Києва надсилало на адресу ОСОБА_2 листа з проханням терміново з'явитися за адресою: АДРЕСА_3 , маючи при собі оригінали та копії паспорта, ідентифікаційного кода, трудову книжку.(а.с.33,34 том №2).

Зі змісту листа УПФ України в Голосіївському районі м. Києва від 06.11.2015 року №430/12/М-382 надісланого ОСОБА_2 з приводу розгляду її ж заяви від 15.10.2015 року видно, що начальник управління Задерейко І.С. не надсилає на адресу ОСОБА_2 рішення про підстави і дату припинення виплат песійних коштів, а також не повідомляє останню про наявність або відсутність такого рішення, або ж, що стало підставою для припинення виплати їй пенсії. У цьому ж листі викладаються підстави за яких може бути припинена виплата пенсії з посиланням на п.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і зазначається, що з управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшло повідомлення від 07.10.2015 року за №133306/01 з проханням тільки з'ясувати причини тривалого неотримання пенсії за період з 01.03.2015 року по 01.08.2015 року, що на її адресу був надісланий виклик від 02.11.2015 №1343 з пропозицією звернутись до управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва., станом на 05.11.2015 року заява на поновлення виплати пенсії нею не надавалась.

Така інформація, що містилася в тексті відповіді підготовленої спеціалістом ОСОБА_18, підписаної начальником управління Задерейко І.С. та надсилалася 06.11.2015 року за №430/12/М-382 на звернення ОСОБА_2 від 15.10.2015 року не містить відповіді про порушенні ОСОБА_2 питання щодо відновлення виплати пенсії, а навпаки категоричне твердження, що станом на 05.11.2015 року заява на поновлення виплати пенсії не подавалась.

Отже, твердження третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 , що вона, отримавши роз'яснення першого заступника управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва Малиновської К.О. у листі від 01.10.2015 року про прийняте рішення щодо припинення виплати їй пенсії необхідність подання заяви для відновлення виплати пенсії, а також необхідного для цього переліку документів, 15 10.2015 року подала до управління ПФУ у Голосіївському районі м. Києва таку заяву та додала до неї необхідні документи, ця її заява була зареєстрована в цьому ж управлінні 15.10.2015 року за вхідним №М-382, однак виплата пенсії не поновлена, а у відповіді на цю ж її заяву відповідачі стверджують, що станом на 05.11.2015 року заява на поновлення виплати пенсії нею не надавалась, що є недостовірною інформацією та створеною відповідачами за наслідками якої не було відновлено виплату пенсії знайшли своє підтвердження за результатами судового розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що у відповіді першого заступника начальника управління Малиновської К.О. від 01.10.2015 року на звернення ОСОБА_2 повідомляється, що управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій ГУ ПФУ в м. Києві було припинено їй виплату пенсії, а для отримання інформації щодо підстав припинення виплати пенсії та невиплаченої пенсії, заявниці рекомендовано звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, однак ОСОБА_2 у зверненні від 15.10.2015 року в тому числі і за цією інформацією звертається до керівництва та посадових осіб управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва. Проте, розглядаючи заяву ОСОБА_2 , відповідачі у справі у своїй відповіді на це питання (надати рішення про підстави та дату припинення виплат пенсійних коштів) не надають ніяких роз'яснень і в порушення вимог статті 7 Закону України «Про звернення громадян» в термін не більше п'яти днів не пересилають заяву в цій частині за належністю відповідному органу чи посадовій особі, для надання відповіді на це питання.

Заперечення у судовому засіданні відповідачки спеціаліста ГУПФ України в м. Києві ОСОБА_18 , що для поновлення виплати пенсії, відповідно до затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 порядку проведення поновлення виплати пенсії пенсіонеру необхідно особисто написати заяву встановленого зразка, і саме через відсутність такої заяви не було вирішено питання про поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 не заслуговують на увагу суду, оскільки зі змісту підготовленої нею та підписаної начальником управління відповіді заявниці ОСОБА_2 , що викладена в листі від 06.11.2015 року №430/12/М-382 про такі розяснення не йдеться.

З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що відповідачі, під час розгляду і першої і повторної заяви ОСОБА_1 від 17.01. та 02.02.2017 року про надання йому довідки про розмір нарахованої пенсії по інвалідності на ім'я ОСОБА_2 за 2014,2015,2016 року не виконали вимоги та завдання Закону України «Про звернення громадян», а відтак у суду є законні підстави для їх притягнення за заявою ОСОБА_1 до цивільної відповідальності в солідарному порядку.

З огляду на встановлені судом обставини, суд також приходить до висновку, що відповідачі, під час розгляду заяви ОСОБА_2 від 15.10.2015 року створили недостовірну інформацію, якою є їх твердження на зазначену заяву ОСОБА_2 , викладене в листі на адресу останньої від 06.11.205 року №430/12/М-382 про те, що станом на 05.11.2015 року ОСОБА_2 заява на поновлення виплати пенсії до управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва не подавалась та використання цієї ж інформація у спосіб не вчинення дій на поновлення пенсії по інвалідності. Також встановленими є зазначені підстави для позову, а саме порушення вимог та завдань Закону України «Про звернення громадян» щодо вирішення звернень останньої у частині надання рішення про дату та підстави припинення виплати пенсії, що є підставою для їх притягнення за заявою ОСОБА_2 до цивільної відповідальності в солідарному порядку.

Позивач ОСОБА_1 та треті особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 , в інтересах якого діяв законний представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заявляючи вимогу про відшкодування на їх користь моральної шкоди, стверджували, що відповідачі продовжують порушувати їх права, оскільки не розглядаються у встановлений Законом України «Про звернення громадян» спосіб заяви щодо надання необхідної інформації та створення недостовірної інформації щодо вирішення заяви ОСОБА_2 про поновлення пенсії у спосіб не вчинення дій на поновлення виплати пенсії.

Відповідно до правил статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілим компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд зобов'язаний врахувати конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнали позивач та треті особи з самостійними вимогами, характер немайнових втрат. Зокрема, врахувати тяжкість вимушених змін у їх життєвих і виробничих відносинах, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

На підтвердження заявленого до відшкодування розміру моральної шкоди позивач ОСОБА_1 та третя тособа з самостійними вимогами ОСОБА_2 надали суду висновок експерта (фахівця з питань судової експертизи) №2019/07/24 комплексного дослідження моральної шкоди потерпілого, складеного 24 липня 2019 року психологом ОСОБА_17 (а.с.95-137 том №2).

Як видно зі змісту зазначеного вище висновку експерта (фахівця з питань судової експертизи) №2019/07/24 комплексного дослідження моральної шкоди потерпілого, до спеціаліста у галузі психології, юриспруденції та математики ОСОБА_17 звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з проханням виявити та оцінити як якісно так і кількісно, які нематеріальні збитки та психологічні страждання вони потерпіли у зв'язку із невиплатою пенсії громадянці ОСОБА_2 .

Під час дослідження психологічних страждань позивача ОСОБА_1 , третіх осіб із самостійними вимогами, судовий експерт ОСОБА_17 досліджував психологічні стрждання ззначених осіб та наслідки таких страждань за результатами не виплати пенсії, протиправної відмови у поновленні виплати пенсії.

У той же час, позивач ОСОБА_1 та третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 не просили відшкодувати моральну шкоду з підстав не поновлення виплати пенсії, а відтак наданий суду позивачем ОСОБА_1 та третьою особою з самостійними вимогами ОСОБА_2 на підтвердження заявлених вимог щодо відшкодування моральної шкоди висновок експерта (фахівця з питань судової експертизи) №2019/07/24 комплексного дослідження моральної шкоди потерпілого, складений 24 липня 2019 року психологом ОСОБА_17 не може бути прийнятий до уваги, як належний та допустимий доказ за заявленими позовними вимогами, що є предметом судового розгляду.

При визначені розміру моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідачів позивачу ОСОБА_1 суд приймає до уваги, що ГУ ПФУ в м. Києві, як правонаступник Правобережного об'єднаного управління ПФУ в м. Києві в особі начальника Задерейко І.С. та спеціаліста ОСОБА_18 , не надавши ОСОБА_1 витребовувану ним інформацію, порушили його законні права та інтереси, пов'язані з вчиненням необхідних на його думку дій, для вжиття заходів у межах кримінального провадження з метою сприяння в організації досудового розслідування. Така ситуація, за якої ОСОБА_1 мав законні підстави для отримання витребовуваної інформації, мав нагальну потребу в такій інформації, оскільки всіляко вживає дії для організації досудового розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України (що розслідується за його заявою з приводу протипавних дій службових осіб ПВЗ-03118 у зв'язку з відмовою виплатити належну ОСОБА_2 пенсійну виплату), однак був позбалений такої можливості внаслідок неналежного виконання відповідачами завдань Закону України «Про звернення громадян» була психотравмуючою для нього. Суд погоджується з твердженням позивача, що він перебував у стані не захищеності з боку держави, грубого порушення його прав та законних інтересів, відсутність можливості вжити дії на відновлення права його дружини ОСОБА_2 з приводу отримання гарантованої їй державою допомоги. Для захисту свого порушеного права позивач змушений був звернутися до суду з позовом. При цьому, при визначені розміру для відшкодування завданої позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, суд примає до уваги, що і на стадії судового розгляду справи, коли позивачі в черговий раз, у спосіб встановлений цивільно-процесуальним законодавством ознайомилися, що позивач ОСОБА_1 має нотаріально посвідчену довіреність на представництво інтересів його дружини ОСОБА_2 з метою врегулювання заявленого спору не скористалися можливістю надати ОСОБА_1 витребовувану ним довідку про розмір нарахованої пенсії по інвалідності на ім'я ОСОБА_2 за 2014,2015,2016 роки і у такий спосіб відновити його порушене право.

Отже, з урахуванням зазначених вище обставин справи, врахувавши характер та тривалість душевних страждань, яких зазнав позивач, та спосіб відновлення порушеного права до якого позивач був змушений вдатися, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування має скласти 4 000 гривень.

При визначені розміру моральної шкоди, завданої третій особі з самостійними вимогами ОСОБА_2 , суд приймає до уваги, що відповідачі, отримавши інформацію від пенсіонерки, що службові особи відділу зв'язку не виплатили належну останній пенсію по інвалідності та обгрунтування заявленої вимоги про надання інформації про розмір її пенсії та розмір не отриманої пенсії у березні 2015 року, яку ОСОБА_2 мала намір пред'явити до прокуратури і суду з метою розрахунку позовних вимог у кримінальному провадженні не надали повної інформації у частині на який період часу розмір пенсії ОСОБА_2 по інвалідності був у сумі 1 049, 00 гривень та розмір не отриманої нею пенсії у березні 2015 року. У подальшому, а саме 06.11.2015 року, замість того, щоб розглянути її заяву від 15.10.2015 року про відновлення виплати пенсії з урахуванням того, що вже з 07.10.2015 року перебувала на виконання й вимога управління з координації та контролю за виплатою пенсій ГУ ПФУ в м. Києві, стверджують, що станом на 05.11.2015 року заява від неї про поновлення виплати пенсії не надходила і скориставшись цим не вчиняють будь-яких дій для перевірки у зв'язку з чим припинено виплату пенсії ОСОБА_2 та чи є підстави для її поновлення.

Отже, зазначені обставини, щодо ненадання третій особі у справі з самостійними вимогами ОСОБА_2 повної інформації на її заяви, порушення вимог та завдання Закону України «Про звернення громадян», не проведення перевірки викладених у зверненні обставин, припинення виплати пенсії, створення недостовірної інформації мало психотравмуючий вплив на душевний стан ОСОБА_2 .

Не вирішивши в установлений законом спосіб, заяви ОСОБА_2 відповідачі грубо порушили її законні права та інтереси, оскільки створенням недостовірної інформації не було вирішеним питання щодо відновлення її права на отримання допомоги від держави. Суд погоджується з твердженнями ОСОБА_2 , що вона перебувала у стані незахищеності, приниженої, не потрібної своїй державі, безпомічною захистити свої права та права й інтереси своїх дітей.

У той же час при вирішенні питання про розмір відшкодування на користь ОСОБА_2 , суд не може не прийняти до уваги, що ОСОБА_2 , як пенсіонерка по інвалідності, маючи гостру потребу в пенсійному забезпеченні, отримавши недостовірну інформацію, що вона не подавала заяву про поновлення пенсії не вживала додаткових більш ефективних заходів для належного поновлення їй пенсії, хоча суд і не може останню в цьому звинуватити, з огляду на те, що за час перебування справи в провадженні суду відповідачі не вжили заходів для перевірки встановлених ними обставин, не надали роз'яснень, чому розглядаючи її заяву від 15.10.2015 року про поновлення пенсії прийшли до висновку, що станом на 05.11.2015 року така заява нею не подавалась. На виконання вимог ч 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як територіальний орган не з'ясували обставини припинення виплати пенсії ОСОБА_2 та наявність умов для її поновлення.

Отже з урахуванням зазначених вище обставин справи, врахувавши характер та тривалість душевних страждань, яких зазнала третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що розмір відшкодування завданої їй моральної шкоди має скласти 7 000 гривень.

Що ж стосується позовних вимог третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 про відшкодування завданої їм моральної шкоди, то на думку суду їх позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки у суду відсутні докази, що діти позивача ОСОБА_1 та третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з огляду на свій вік брали участь у житті сім'ї на стільки, що зазнали моральних страждань з тих підстав, що відповідачі у справі з порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян» розглянули звернення їх батьків.

Суд також залишає без задоволення вимогу позивача ОСОБА_1 про відшкодування понесених ним витрат на оплату послуг експерта (фахівця з питань судової експертизи), оскільки в межах судового розгляду заявлених позовних вимог складений 24 липня 2019 року психологом ОСОБА_17 висновок №2019/07/24 комплексного дослідження моральної шкоди не підтверджував зазначені позивачами підстави заявленої до відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, судовий збір за заявленими позовними вимогами, від сплати якого були звільнені позивач та треті особи при зверненні до суду з позовом, необхідно стягнути в дохід держави з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про звернення громадян» ст. 23 ЦК України, ст.ст. 3.4, 5, 12,13,81, 82,84,89,259,263-265 ЦПК України , суд -

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі виконуючого обов'язків начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Задерейко Ірини Сергіївни та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_18, треті особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої бездіяльністю, незаконними та злочинними діями службових осіб, та позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі виконуючого обов'язків начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Задерейко Ірини Сергіївни та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_18, треті особи - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Головне управління пенсійного фонду України в місті Києві, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної створенням та використанням недостовірної інформації службовими особами органу державної влади щодо невідновлення та невиплати пенсії по інвалідності, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко Ірини Сергіївни та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві ОСОБА_18 (040053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська,будинок №16) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) на відшкодування матеріальних збитків 275 (двісті сімдесят п'ять гривень) 98 копійок на відшкодування моральних збитків 4 000 (чотири тисячі) гривень , що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 4 275 (чотири тисячі двісті сімдесят п'ять) гривень 98 копійок.

Стягнути солідарно з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко Ірини Сергіївни та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві ОСОБА_18 (040053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська,16) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) на відшкодування моральних збитків 7 000 (сім тисяч) гривень.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , як законного представника третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_11 ), третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі виконуючого обов'язків начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Задерейко Ірини Сергіївни та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_18, про відшкодування моральних збитків відмовити.

Стягнути солідарно з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко Ірини Сергіївни та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві ОСОБА_18 (040053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська,16) на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення суду складено 21 липня 2022 року.

Суддя: К.Г.Плахотнюк