Справа № 752/5957/22
Провадження № 1-кс/752/2884/22
21 липня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратори ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені за №42022102010000070 від 01.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратори ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені за № №42022102010000070 від 01.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В судове засідання слідчий не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.
З врахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання у відсутності незявившихся осіб.
Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022102010000070 від 01.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.05.2022 за адресою: м. Київ, вул. Соломянська, 28 працівниками Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_5 було складено протокол серії ААД № 239643 за ст. 130 КУпАП у зв'язку з керуванням транспортним засобом (легковим автомобілем Mini Cooper, днз. НОМЕР_1 ) в стані алкогольного сп'яніння.
31.05.2022 ОСОБА_5 разом зі своєю дружиною ОСОБА_6 звернулись за наданням правової допомоги у справі про адміністративне правопорушення до адвоката ОСОБА_7 , який здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами розмови з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , у ОСОБА_7 , який внаслідок адвокатської діяльності перебував в ділових та дружніх стосунках зі службовими особами Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції та Солом'янського районного суду м. Києва, виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, 31.05.2022 ОСОБА_7 , перебуваючи у своєму кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, надаючи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 правову допомогу у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, шляхом переконання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у необхідності передачі неправомірної вигоди в сумі 77000 грн. за вплив на невстановлену посадову особу Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, яка буде приймати рішення щодо ненаправлення адміністративного провадження для розгляду до Солом'янського районного суду, при цьому повідомив, що ненадання такої неправомірної винагороди призведе до позбавлення водійського посвідчення ОСОБА_5 , штрафу та примусового вилучення легкового автомобіля Mini Cooper, днз. НОМЕР_1 , яким у стані алкогольного сп'яніння керував ОСОБА_5 .
Продовживши реалізацію свого злочинного умислу, 01.06.2022, ОСОБА_7 , перебуваючи в невстановленому місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови та переписки зі свого мобільного номеру НОМЕР_2 повідомив ОСОБА_5 , що однією з умов вирішення питання про непритягнення до амінінстративної відповідальності ОСОБА_5 є авансовий платіж у розмірі 15000 грн. на банківський рахунок, відкритий у АТ КБ «Приватбанк», що обслуговується картою № НОМЕР_3 .
Після цього, ОСОБА_6 будучи введеною в оману щодо необхідності передачі неправомірної вигоди, виконуючи умову ОСОБА_7 , зі свого карткового рахунку, відкритому в АТ КБ «Приватбанк», 01.06.2022 надіслала на картковий рахунок № НОМЕР_3 авансову суму у розмірі 15000 грн.
Продовживши реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди, 07.06.2022, ОСОБА_7 , перебуваючи у своєму кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 повідомив останній, що для вирішення питання про непритягнення до амінінстративної відповідальності ОСОБА_5 необхідний ще авансовий платіж у розмірі 30000 грн.
Після цього, ОСОБА_6 , виконуючи умову, висунуту ОСОБА_7 , передала останньому грошові кошти у розмірі 30000 грн.
В подальшому, 08.06.2022 ОСОБА_7 , перебуваючи у своєму робочому кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів отримав від ОСОБА_6 останню частину нерпавомірної вигоди для позитивного вирішення справи про адміністративне правопорушення у сумі 32000 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, схилив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до передачі йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 77000 грн., під приводом їх подальшої передачі в якості неправомірної вигоди для службової особи Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, яка буде приймати рішення щодо ненаправлення адміністративного провадження для розгляду до Солом'янського районного суду м. Києва.
09.06.2022 встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, відповідно до ст.ст. 36, 42, 276, 277, 278, 480, 481 КПК України, ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Національної інформаційної системи, у приватній власності підозрюваного ОСОБА_7 перебуває транспортний засіб, а саме автомобіль Volkswagen Passat 2018 року випуску, чорного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 , VIN 1 НОМЕР_5 .
Слідчий зазначав, що на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, з метою збереження майна та конфіскації майна як виду покарання.
В зв'язку із зазначеним слідчий просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частини 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
09.06.2022 ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України.
Відповідно до інформаційної довідки з Національної інформаційної системи вбачається, що у власності підозрюваного ОСОБА_7 перебуває транспортний засіб, автомобіль Volkswagen Passat 2018 року випуску, чорного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 , VIN 1 НОМЕР_5 .
Одночасно з цим, ч.3 ст. 170 КПК України передбачено, що у такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України , у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на викладене вище, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання є обґрунтованим, а тому необхідним є накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на втомобіль Volkswagen Passat 2018 року випуску, чорного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 , VIN 1 НОМЕР_5 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчужування.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1