Справа № 752/2316/22
Провадження № 2/752/5340/22
іменем України
30.06.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Гладибороди Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація - орган опіки та піклування, Служба у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Буринської міської об?єднаної територіальної громади, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини, призначення опікуном над дитиною,-
у лютому 2022 року позивач звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила:
- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі Ѕ частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- призначити ОСОБА_1 опікуном над малолітньою ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що наказом Служби у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 04.11.2021 року № 29/твд малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово влаштовано в сім?ю ОСОБА_1 .
Мати малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, - ОСОБА_5 померла.
Батько малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, не піклується про доньку, не цікавиться її життям та здоров?ям, матеріально не утримує, місце його знаходження невідоме.
До смерті матері малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, всім необхідним для задоволення потреб родини та безпосередньо матері займалась сім?я позивача. Після смерті матері дитини ОСОБА_5 , позивач взяла на себе витрати по її похованню.
Позивач зазначає, що оскільки батько дитини самоусунувся від виконання батьківських обов?язків, малолітня ОСОБА_3 , 2015 року народження під час систематичної госпіталізації матері ОСОБА_5 у зв?язку із онкологічним захворюванням, залишалась без батьківського піклування, у зв?язку із чим малолітня ОСОБА_3 , 2015 року народження, постійно проживала у вказані періоди у родині позивача.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.02.2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 33).
Ухвала про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками отримана відповідачем ОСОБА_2 особисто ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Відзив на позов, будь-які заяви процесуального характеру від відповідача до суду не надходили.
18.05.2022 року від представника третьої особи Служба у справах дітей Буринської міської об?єднаної територіальної громади надійшли до суду письмові пояснення, в яких представник зазначив, що орган опіки та піклування Буринської міської ради не заперечує проти позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, та призначення опікуном останньої ОСОБА_1 . Додатково зазначено, що малолітня ОСОБА_3 , 2015 року народження перебувала на обліку служби у справах дітей Буринської районної державної адміністрації як така, що опинилася у складних життєвих обставинах по причині невиконання батьками своїх батьківських обов?язків, а саме зловживання спиртними напоями та неналежний догляд за малолітньою дитиною. Сім?я проживала на території м. Буринь до 2020 року, батько дитини ОСОБА_2 зловживав спиртними напоями, неналежно виконував батьківські обов?язки, не цікавився її здоров?ям та розвитком, матеріально дитину не забезпечував, вихованням дитини займалась бабуся ОСОБА_6
30.06.2022 року Органом опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації подано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, а також висновок про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , 2015 року народження.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.
Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання не з?явився, причини неявки суду невідомі, із заявами або клопотаннями до суду не звертався.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд надходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , що стверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 17.02.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Буринського районного управління юстиції у Сумській області (а.с. 6).
Згідно даних вказаного вище свідоцтва про народження, батьками малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_4 матір малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, - ОСОБА_5 померла, що стверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 04.11.2021 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 13).
Наказом Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 04.11.2021 року № 29/ТВД влаштовано дитину, залишену без батьківського піклування ОСОБА_3 , 2015 року народження, у родину ОСОБА_1 до прийняття рішення органом опіки та піклування про влаштування відповідно до законодавства України (а.с. 16).
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення вищенаведеної статті дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 09.11.2020 року у справі № 753/9433/17.
Судовим розглядом встановлено, що батько малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, - ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківського обов?язку по відношенню до доньки.
За весь час проживання малолітньої ОСОБА_7 у родині ОСОБА_1 відповідач життям та здоров?ям доньки не цікавився, матеріально не утримував, не порушував питання щодо спільного проживання доньки з ним, жодного разу не відвідував дитячий садок, дільничого лікаря.
Відповідно до висновку психологічного обстеження дитини, проведеного Міським центром дитини Служби у справах дітей та сім?ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, до батька через його пасивність та тривалу відсутність в житті доньки, прив?язаність не сформована. Між ними відсутній емоційний зв?язок, потреба у підтримці та спілкуванні з ним у малолітньої ОСОБА_7 відсутня. Дитина його не згадує, проте коли про нього згадували, то в методиках визначала в негативному значенні.
Відповідно до інформації Служби у справах дітей Конотопської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_2 понад два роки за місцем реєстрації та місцем проживання його матері, ОСОБА_8 , не з?являвся, місце його перебування невідоме.
Враховуючи вказані обставини Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація - орган опіки та піклування вважає, що така поведінка батька ОСОБА_2 по відношенню до своєї доньки ОСОБА_3 , 2015 року народження, свідчить про невиконання ним обов?язку по вихованню і названі дії відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , 2015 року народження.
Наведене відображено у висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, складеного 23.06.2022 року № 100-4113.
Матеріали справи не містять жодного доказу на спростування відомостей висновку органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
Отже, у суду є всі підстави вважати, що батько ОСОБА_2 допустив свідоме нехтування своїми обов'язками по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_3 , 2015 року народження.
За вказаних обставин, суд надходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_3 , 2015 року народження.
Відповідно до частини 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, батьки, позбавлені батьківських прав, не звільняються обов?язку щодо утримання своїх дітей.
Батьки зобов?язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 Сімейного кодексу України).
ОСОБА_2 є особою працездатного віку, дані щодо розміру його доходів відсутні.
Відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, ґрунтуються на вимогах закону, зокрема, на положеннях ст. 182 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 58 Цивільного кодексу України над малолітніми дітьми, які позбавлені батьківського піклування, встановлюється опіка.
Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно висновку Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 100-4114 від 23.06.2022 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , 2015 року народження.
Вказаного висновку орган опіки та піклування дійшов з огляду на наступне.
ОСОБА_1 працює на посаді психолога ІІ категорії служби соціально-психологічної підтримці Голосіївського районного в м. Києві Центру соціальних служб, середньомісячний дохід становить 18 тис. грн. З 11.08.2006 року заявник перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 . Спеціалістами відділу усиновлення та сімейних форм виховання служби у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації обстежено умови проживання заявника за адресою: АДРЕСА_1 та складено відповідний акт, згідно якого у квартирі чисто та охайно, житло обладнане необхідною побутовою технікою та меблями для ведення домашнього господарства. Є все необхідне для проживання та повноцінного розвитку дитини. Стан квартири відповідає санітарним та гігієнічним вимогам. Члени родини, які проживають у квартирі, пройшли обстеження у психіатра та нарколога, а також надали письмову згоду на встановлення опіки.
Відповідно до медичного висновку від 04.11.2021 року протипоказань щодо виконання обов?язків опікуна/піклувальника позивач не має.
ОСОБА_1 ознайомлена з вимогами діючого законодавства щодо опіки/піклування над дитиною, розуміє ступінь відповідальності перед дитиною та суспільством за її належне виховання, навчання та розвиток. Вона впевнена, що зможе забезпечити для дитини належні умови життя та виховання.
В родині ОСОБА_1 дівчинка зазначає позитивних змін - стала охайною, активною, більш відкритою до спілкування з оточуючими. Дитина залучена до відвідування різноманітних гуртків та заходів, що позитивно впливають на психологічне та фізичне здоров?я.
ОСОБА_1 завжди виконувала рекомендації лікаря стосовно проведення профілактичних оглядів, призначеного лікування.
Згідно висновку № 15 від 03.06.2022 року проведеного психологічного дослідження обстеження малолітньої ОСОБА_3 , відповідно до якого дитина сприймає ОСОБА_1 як матір, прагне її уваги та турботи. Також, спостерігається відношення до неї, як до людини, з якою вона почувається в безпеці, яка може підтримати дитину у разі виникнення тривоги. За результатами діагностики спостерігається також емоційна прив?язаність до ОСОБА_10 , якого ОСОБА_7 назвала «папа ОСОБА_11 ». Дівчинка проявляє інтерес та задоволена спілкуванням з ним. Встановлено, що дитина в родині почуває себе комфортно та спокійно. Звертається до ОСОБА_12 «мама». В родині спостерігається гармонійна сімейна атмосфера.
За встановлених обставин, суд надходить до висновку про наявність всіх передбачених законом підстав для призначення позивача опікуном малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація - орган опіки та піклування, Служба у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Буринської міської об?єднаної територіальної громади, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини, призначення опікуном над дитиною, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) аліменти у розмірі Ѕ (однієї другої) частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: