Справа № 544/577/22
2-а/544/8/2022
Номер рядка звіту 142
іменем України
18 липня 2022 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Нагорної Н. В.,
за участю секретаря Киричевської В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови від 10.06.2022 серії БАБ № 038586 по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 10.06.2022 поліцейським РПП СПД № 1 ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Позивач вважає дії поліцейського незаконними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступне. 10.06.2022 позивач перебував в с. Олександрівка Лубенського району Полтавської області, в період часу приблизно о 21 год 50 хв був зупинений поліцейським, який під час перевірки намагався виявити в його діях ознаки правопорушення. Оскільки таких не виявилося, останній, перевіривши документи, вказав, що ним порушено вимоги п. 2.1 «а» ПДР, а саме те, що його посвідчення з відповідною категорією «В» не дає можливості керувати транспортним засобом з кількістю місць 9. Поліцейський склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАБ № 038586 від 10.06.2022. Не зважаючи на наявність свідків, які перебували в салоні автомобіля, та на зауваження, що водій, який має категорію «В», має право керувати транспортним засобом з кількістю пасажирських місць 8 та одним водійським, патрульний продовжив писати постанову, де кваліфікуючою ознакою вказав порушення п. 2.1 «а» ПДР та застосував ч. 2 ст. 126 КУпАП, наклавши на позивача стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. З огляду на зазначене, позивач просить скасувати постанову поліцейського РПП СПД № 1 ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області серії БАБ № 038586 від 10.06.2022, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400грн за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання сторони не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги просить задовольнити.
Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву не подавав.
У зв'язку з чим суд розглянув справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом на підставі копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 038586 від 10.06.2022 встановлено, що 10 червня 2022 року о 21 год 50 хв в с. Олександрівка по вул. Центральна ОСОБА_1 керував т/з «Мерседес Бенз», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи право керування даним транспортним засобом, чим порушив п. 2.1а ПДР та ч. 2 ст. 126 КУпАП, та нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн (а.с. 13).
Згідно відомостей, вказаних у постанові про накладення адміністративного стягнення, до постанови не додається жодних документів з фото- або відеофіксацією вчиненого правопорушення.
В якості доказів по справі позивач долучив до позовної заяви копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що транспортний засіб «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , має повну масу 3500/2160 кг, кількість сидячих місць з місцем водія - 9; особливі відмітки: загальний легковий пасажирський обладнаний спальним місцем для водія; власником даного транспортного засобу є ОСОБА_2 (а.с.10).
З копії посвідчення водія серії НОМЕР_3 вбачається, що категорія водійських прав ОСОБА_1 - «В» (а.с.9).
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.1 (а) Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, в тому числі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Пунктами 3, 5 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:
А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;
А - мотоцикли, у тому числі з боковим причіпом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;
В1 - квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;
В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;
С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);
С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);
D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;
D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;
ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;
Т - трамваї та тролейбуси.
Установлено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія з дозволом на керування транспортними засобами категорії «В», а отже має право керувати автомобілями, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми.
Враховуючи вищевикладені норми законодавства, тип та характеристики автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», яким керував позивач, суд уважає, що вказаним транспортним засобом має право керувати особа за наявності посвідчення водія категорії «В», оскільки повна маса автомобіля не перевищує 3500 кг, та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу передбачена кількість сидячих місць з місцем водія - 9 (дев'ять). Отже, керування даним транспортним засобом можливо здійснювати маючи для водія відкриту категорію «В».
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Натомість, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, правомірність винесеної ним постанови з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не з'ясував всіх фактичних обставин справи, тим самим порушив права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Наявні у справі докази, неподання відповідачем допустимих доказів правомірності свого рішення, вказують на наявність всіх підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 038586 від 10.06.2022.
Керуючись ст. 2, 6-11, 73-77, 242-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови від 10.06.2022 серії БАБ № 038586 по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Постанову поліцейського РПП СПД № 1 ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області серії БАБ № 038586 від 10.06.2022, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн - скасувати.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. В. Нагорна