Справа № 541/1425/22
№ провадження 1-кп/541/181/2022
22 липня 2022 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Миргород кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022175550000061 від 24.02.2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, працює сапером інженерно-саперного відділення інженерно саперного взводу, ВОС - НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -
21 лютого 2022 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 перебували поряд із будівлею гуртожитку ВСП «Хомутецький фаховий коледж Полтавського аграрного університету», що за адресою: вул. Декабристів, 69-а, с. Хомутець Миргородського району Полтавської області, де розпивали алкогольні напої, в ході чого ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 сходити до магазину для придбання алкогольних напоїв, на що останній погодився. При цьому ОСОБА_5 самостійно, без будь-якого примусу з боку сторонніх осіб, добровільно надав ОСОБА_6 свою банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_3 та повідомив пін-код до неї. Після цього, ОСОБА_6 , взявши у потерпілого ОСОБА_5 його банківську картку та запам'ятавши пін-код до неї, разом зі свідком ОСОБА_7 придбали в магазині в с. Хомутець алкогольні напої та повернулися до потерпілого ОСОБА_5 , де разом з іншими продовжили їх вживати, при цьому банківську картку ОСОБА_10 обвинувачений ОСОБА_6 забув повернути, залишивши її таким чином у себе. Наступного дня, 22.02.2022 року близько 12.00 год. ОСОБА_6 приїхав по власним справам у м. Миргород Полтавської області, де серед власних речей виявив банківську карту АТ «ПУМБ» № НОМЕР_3 , що належить потерпілому ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що на рахунку банківської картки є грошові кошти, під раптово виниклим умислом, маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та ціль незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, тобто діючи таємно, прибув до приміщення ТЦ «Мир», що розташований за адресою: вул. Гоголя, 118, м. Миргород Полтавської області, де за допомогою банкомату АТ КБ «ПриватБанк» з банківської карти АТ «ПУМБ» № НОМЕР_3 о 12.47 год. зняв грошові кошти у розмірі 1000 грн. та о 12.48 год. - 800 грн. Після цього ОСОБА_6 банківську картку викинув, а викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим довів свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, до кінця, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 1800 грн.
Умисні дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
У даному кримінальному провадженні 22 липня 2022 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_4 , укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст.ст. 468,469,471 КПК України.
Відповідно до змісту угоди про примирення потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 , за участю його захисника ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а також розміру майнової шкоди в сумі 1800 грн. Обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, з потерпілим примирилися, завдану шкоду відшкодовано в повному обсязі, претензії матеріального чи морального характеру з боку потерпілого відсутні. Сторони угоди про примирення також узгодили та погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за ч.1 ст.185 КК України - штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст. 476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що при укладенні угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим дотримані вимоги та правила КПК України, КК України, просив угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_6 узгоджене в угоді про примирення покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про примирення з потерпілим та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про примирення зобов'язання. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 також просила затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим з огляду на те, що вона відповідає інтересам її підзахисного.
Потерпілий ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення, укладеної між ним та обвинуваченим, та призначити узгоджене ними покарання, зазначив, що шкода йому повністю відшкодована, претензій до обвинуваченого не має, наслідки укладення угоди зрозумілі.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України відносяться до кримінальних проступків.
Обвинувачений свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю. Встановлено, що укладення угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Крім того, з'ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення в підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди
про примирення, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5 , і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Витрати на залучення експерта відсутні.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 22 липня 2022 року про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5 .
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Речові докази: копію заяви ОСОБА_5 від 02.12.2021 р. на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на 3 арк.; копію виписки по рахунку НОМЕР_4 . UAH, IBAN НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_5 з 22.02.2022р. по23.02.2022р. на 1 арк.; копію звіту по транзакціях по рахунку НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_5 з 22.02.2022р. по 23.02.2022р. на 1 арк.; копію звіту по транзакціях по рахунку НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_5 з 22.02.2022р. по 25.02.2022р. на 1 арк., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12022175550000061 від 24.02.2022р.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1