Справа №443/588/22
Провадження №2/443/505/22
іменем України
21 липня 2022 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
розглянув у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: територіальна громада села Межиріччя в особі Жидачівської міської ради Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом -
встановив:
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Яременко І.О. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: територіальна громада села Межиріччя в особі Жидачівської міської ради Львівської області в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , право на Ѕ частину земельної частки (паю) на території Зарічанської сільської ради, площею 2,38 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №120355/10131 від 28.05.1997, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №319 від 21.05.1997 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай) №217; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , право на 1/2 частину земельної частки (паю) на території Зарічанської сільської ради, площею 2,38 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №120355/10131 від 28.05.1997, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №319 від 21.05.1997 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай) №217; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , право на земельну частку (пай) на території Зарічанської сільської ради, площею 1,56 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №120330/10106 від 28.05.1997, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №319 від 21.05.1997 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай) №192.
Обґрунтування позовних вимог
В обґрунтування позовної заяви представник позивачки покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивачки ОСОБА_5 . Після смерті, якої відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, входило право на земельну частку (пай) на території Зарічанської сільської ради площею 2,38 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №120355/ 10131 від 28.05.1997. ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті в даному будинку були зареєстровані: чоловік ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , син- ОСОБА_7 , який фактично проживав з сім'єю без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 з 1994 року та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також дочка ОСОБА_1 . У виконкомі Зарічанської сільської ради від імені ОСОБА_5 заповіту не посвідчено. Оскільки заповіту ОСОБА_5 не залишала, спадкування відбулося за законом. На момент смерті ОСОБА_5 , окрім позивачки, іншими спадкоємцями першої черги спадкування за законом були: чоловік покійної ОСОБА_6 , діти покійної - ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ОСОБА_7 та ОСОБА_2 проживали окремо від своєї матері - ОСОБА_5 , не зверталися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, а тому спадщину після її смерті не прийняли. Натомість позивачка та її батько ОСОБА_6 , спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 прийняли порівну, оскільки проживали з нею на час відкриття спадщини та не відмовлялися від спадкового майна. Юридично своїх спадкових прав вони не оформляли. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, входило право на земельну частку (пай) на території Зарічанської сільської ради площею 1,56 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №120330/ 10106 від 28.05.1997, а також право на 1/2 частину земельної частки (паю) на території Зарічанської сільської ради площею 2,38 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №120355/ 10131 від 28.05.1997, що він фактично успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_5 , однак юридично не оформив своїх спадкових прав. ОСОБА_6 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день смерті в даному будинку були постійно прописані, син- ОСОБА_7 , котрий фактично проживав з сім'єю без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 з 1994 року та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_1 . У виконкомі Зарічанської сільської ради від імені ОСОБА_6 заповіту не посвідчено. Оскільки заповіту ОСОБА_6 не залишав, спадкування відбулося за законом. На момент смерті ОСОБА_6 , окрім позивачки, іншими спадкоємцями першої черги спадкування за законом були сини покійного - ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ОСОБА_7 та ОСОБА_2 проживали окремо від свого батька - ОСОБА_6 , не зверталися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, а тому спадщину після його смерті не прийняли. Натомість, позивачка спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_6 прийняла, оскільки проживали з ним на час відкриття спадщини та не відмовлялася від спадкового майна. Юридично своїх спадкових прав вона не оформляла. Згодом позивачка вирішила юридично оформити спадщину, а тому 23.05.2022 звернулася до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Посацька А.О. для видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_6 , однак нотаріус відмовив у його видачі, через відсутність правовстановлюючих документів на земельні частки (паї) на території Зарічанської сільської ради, що належали померлому і є спадковим майном. Вважаючи, що її спадкові права порушено, позивачка звернулась із даним позовом до суду.
Процесуальні рішення, постановлені по справі
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 29.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 21.07.2022 /а.с.35-36/.
Розгляд справи по суті відбувся 21.07.2022 без участі сторін.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі
Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в підготовче засідання не з'явилася, її представник адвокат Яременко І.О., подав заяву про проведення підготовчого засідання у відсутності позивачки та її представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у підготовче засідання не з'явився, через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти ухвалення рішення на користь позивачки.
Відповідач ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у підготовче засідання не з'явився, через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти ухвалення рішення на користь позивачки.
Відповідачка ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у підготовче засідання не з'явилася, через канцелярію суду, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти ухвалення рішення на користь позивачки.
Представник третьої особи Жидачівської міської ради Львівської області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у підготовче засідання не з'явився, через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи у його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частинами 1 та 4 статті 206 ЦПК встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Зважаючи на те, що відповідачі по справі не заперечують проти задоволення позовних вимог позивачки і це не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у відповідності до частини четвертої статті 206 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів в підготовчому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини
Відповідно до довідки про наявність та розмір земельної частки (паю), наявність у Державному земельному кадастрі відомостей про одержання у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації за певним видом її цільового призначення (використання) Відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 09.06.2022 №97-130.95.2499/0/293-22, згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Зарічанській сільській раді зареєстровані сертифікати: серії ЛВ №120355/10131 від 28.05.1997 на ОСОБА_5 . Реєстраційний номер 217. Площа земельної ділянки - 2,38 умовних кадастрових гектари; серії ЛВ №120330/10106 від 28.05.1997 на ОСОБА_6 . Реєстраційний номер 192. Площа земельної ділянки - 1,56 умовних кадастрових гектари. Підстава видачі сертифікатів: розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 21.05.1997 №319. Державні акти на право приватної власності на землю взамін вищевказаних сертифікатів не видавались /а. с.22/.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 19.02.1972, 19.02.1972 в Зарічанській сільській раді Жидачівського району Львівської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , запис № 2. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 » /а. с.11/.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.09.1979, ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Межиріччя Жидачівського району Львівської області, а її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 /а. с.12/.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 22.10.1996, 22.10.1996 ОСОБА_11 запис №11. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 » /а.с.13/.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 19.08.2006, виданого Зарічанською сільською радою Жидачівського району Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Межиріччя Жидачівського району Львівської області у віці 55 років померла ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис №29 /а. с.14/.
Згідно довідки Жидачівської міської ради №212 від 30.05.2022, ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті в даному будинку були зареєстровані: чоловік ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_7 , який фактично проживав з сім'єю без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 з 1994 року та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_11 , онука ОСОБА_13 , онука ОСОБА_14 , котрі продовжують проживати у будинку на сьогоднішній день. У виконкомі Зарічанської сільської ради від імені ОСОБА_5 заповіт не посвідчувався /а. с.15/.
Відповідно до витягу зі спадкового реєстру №69003108 від 23.05.2022, інформація за параметрами пошуку ОСОБА_5 відсутня /а. с.16/.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 12.04.2010, виданого Зарічанською сільською радою Жидачівського району Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Межиріччя Жидачівського району Львівської області у віці 60 років помер ОСОБА_6 , про що зроблено відповідний актовий запис №14 /а. с.17/.
Згідно довідки Жидачівської міської ради №211 від 27.05.2022, ОСОБА_6 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день смерті в даному будинку були постійно прописані, син - ОСОБА_7 , який фактично проживав з сім'єю без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 з 1994 року та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_1 , зять ОСОБА_11 , онука ОСОБА_13 , онука ОСОБА_14 , онук ОСОБА_15 , котрі продовжують проживати у будинку на сьогоднішній день. У виконкомі Зарічанської сільської ради від імені ОСОБА_6 заповіту не посвідчувалось /а. с.18/.
Відповідно до витягу зі спадкового реєстру №69003245 від 23.05.2022 інформація за параметрами пошуку ОСОБА_6 відсутня /а. с.19/.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 11.11.2013 року виданого Зарічанською сільською радою Жидачівського району Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Жидачеві у віці 40 років помер ОСОБА_7 , про що зроблено відповідний актовий запис №26 /а. с.20/.
Відповідно до листа приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області А.О. Посацької № 33/02-31 від 23.05.2022, позивачці роз'яснено, що у неї відсутній оригінал правовстановлюючого документи на майно, яке вона має намір успадкувати /а. с.21/.
При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до частини п'ятої Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті1218,1231 ЦК України).
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Приписами ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. ст. 1269 та 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
З роз'яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 успадкував Ѕ частку земельної частки (пай) на території Зарічанської сільської ради, площею 2,38 умовних кадастрових гектари після смерті ОСОБА_5 , оскільки на момент смерті останній проживав разом із спадкодавицею, а відтак вважається таким, що фактично прийняв спадщину.
Оскільки позивачка на момент смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживала разом із ними, відтак вважається такою, що фактично прийняла спадщину у вигляді Ѕ частки земельної частки (пай) на території Зарічанської сільської ради, площею 2,38 умовних кадастрових гектари після смерті ОСОБА_5 , Ѕ частки земельної частки (пай) на території Зарічанської сільської ради, площею 2,38 умовних кадастрових гектари після смерті ОСОБА_6 , та фактично стала власницею цілої спірної земельної ділянки, а також земельну частку (пай) на території Зарічанської сільської ради, площею 1,56 умовних кадастрових гектари після смерті ОСОБА_6 .
Єдиним способом оформити власність на успадковане майно є звернення за захистом свого права до суду, так як юридично позивачка не може оформити свої спадкові права на земельні частки (пай), у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності померлих на дане спадкове майно, а тому суд вважає, що позивач правомірно набув право власності на спірну земельну ділянку.
Враховуючи те, що обставин, які б вказували, що спадкодавці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за життя набули або володіли спірним майном неправомірно, в суді не встановлено; позивачка оформити право на спадкове майно не має можливості, відповідачі проти задоволення позову не заперечують, що не суперечить закону; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає позовну заяву обґрунтованою, підставною і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 4,5,12,13,81,206, 259,263-265,268, 315 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: територіальна громада села Межиріччя в особі Жидачівської міської ради Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на Ѕ частку земельної частки (паю) на території Зарічанської сільської ради, площею 2,38 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №120355/10131 від 28.05.1997, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №319 від 21.05.1997 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай) №217.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на Ѕ частку земельної частки (паю) на території Зарічанської сільської ради, площею 2,38 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №120355/10131 від 28.05.1997, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №319 від 21.05.1997 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай) №217.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) на території Зарічанської сільської ради, площею 1,56 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №120330/10106 від 28.05.1997 року, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №319 від 21.05.1997 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай) №192.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Р.Г. Равлінко