"20" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 515/1060/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання Пелехатій А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 (вх. ГСОО №2-549/22), (вх. ГСОО №2-560/22) та клопотання ОСОБА_2 (вх. ГСОО 2-575/22) про ухвалення додаткового рішення по справі №515/1060/19.
за позовом: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
до відповідачів: 1) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
2) ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 );
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: державного реєстратора Татарбунарської районної державної реєстрації Крутової Ольги Анатоліївни (68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Горького, 1);
про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ спільного майна подружжя.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 було закрито провадження у справі №515/1060/19 в частині позовних вимог про визнання в порядку поділу майна за ОСОБА_2 права власності на 2/3 частини нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 , позов задоволено частково, визнано недійсним рішення про передачу будинку відпочинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 та нежитлової будівлі їдальні, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «БУДЖАК 2018» від 19 квітня 2018 р., скасовано запис про державну реєстрацію права власності за ТОВ «БУДЖАК 2018» на будинок відпочинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ., скасовано запис про державну реєстрацію права власності за ТОВ «БУДЖАК 2018» на нежитлову будівлю їдальні, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в іншій частині позову відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 768,40 грн. витрат по сплаті судового збору, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 768,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 12.07.2022 не змінюючи суті рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 у справі №515/1060/19, було виправлено допущену судом арифметичну помилку в п.7 та п.8 резолютивної частини цього рішення суду, шляхом зазначення правильного розміру судового збору - 1152,60 грн., який підлягає стягненню з кожного відповідача окремо, викладено п.7 та п.8 резолютивної частини рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 у справі №515/1060/19 в наступній редакції: « 7.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1152/одна тисяча сто п'ятдесят два/грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору. 8.Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1152/одна тисяча сто п'ятдесят два/грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.»
12.07.2022 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. ГСОО №2-549/22) про ухвалення додаткового рішення по справі №515/1060/19, в якій заявник просить суд стягнути з ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 13.07.2022 було прийнято клопотання (вх. ГСОО №2-549/22 від 12.07.2022) ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №515/1060/19 до провадження та призначено розгляд заяви в засіданні суду на 20.07.2022 о 17:00.
14.07.2022 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. ГСОО №2-560/22) про ухвалення додаткового рішення по справі №515/1060/19, в якій заявник просить суд стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено.
18.07.2022 судом отримано від ОСОБА_2 заперечення (вх. ГСОО №13430/22) на клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, в яких представником позивачки зазначено, що відповідачем-1 було подано клопотання після ухвалення рішення по суті справи, а тому таке клопотання має бути залишено судом без розгляду.
18.07.2022 до суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання (вх. ГСОО №2-575/22) про ухвалення додаткового рішення по справі №515/1060/19, в якій заявник просить суд стягнути з відповідачів витрати на професійну правову допомогу та витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 19.07.2022 було прийнято клопотання (вх. ГСОО №2-560/22 від 12.07.2022) ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №515/1060/19 до провадження, розгляд клопотання призначено в засіданні суду на 20.07.2022 о 17:00.
Ухвалою суду від 19.07.2022 було прийнято клопотання (вх. ГСОО №2-575/22 від 18.07.2022) ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі №515/1060/19 до провадження, розгляд клопотання призначено в засіданні суду на 20.07.2022 о 17:00.
20.07.2022 у судове засідання представники учасників справи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, однак були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Згідно ч.4 ст. 244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судовому засіданні 20.07.2022 судом було підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення та відкладено складення повного додаткового рішення на 22.06.2022.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 (вх. ГСОО №2-549/22), (вх. ГСОО №2-560/22) та клопотання ОСОБА_2 (вх. ГСОО 2-575/22) про ухвалення додаткового рішення по справі №515/1060/19, суд зазначає таке:
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини 1, ч.3 статті 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 1, п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями ч. 1-3 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Так, із матеріалів справи вбачається, що представником відповідача у запереченнях (вх. ГСОО № 1530/22) було зазначено про орієнтовний розмір судових витрат та повідомлено, що докази понесення таких витрат будуть надані до суду в порядку, встановленому ГПК України, що спростовує заперечення позивачки про те, що відповідачем-1 подано докази понесених судових витрат після ухвалення рішення по суті справи без попереднього заявлення до закінчення судових дебатів.
Також позивачем 11.07.2022 було подано до суду клопотання (вх. ГСОО №12645/22), в якому представник позивачки повідомив, що докази понесених судових витрат будуть представлені до суду у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Судом встановлено, що позивачем та відповідачем-1 було виконано вимоги процесуального закону і подано клопотання про ухвалення додаткового рішення разом із доказами про розмір понесених витрат у встановлений процесуальним законом строк.
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 904/1169/17 та від 05.03.2020 у справі № 911/471/19.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об'єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв'язку із вирішенням спору в суді.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі №910/16803/19.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу: як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Такої правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду згідно додаткової постанови від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Щодо понесених судових витрат Тарабріна І.О.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, відповідач-1 надав суду такі документи:
- копію договору про надання правової допомоги (б/н) від 21.04.2021;
- копію акту виконаних робіт від 17.09.2021;
- квитанція про оплату послуг.
Судом встановлено, що 21.04.2021 між Лоскутовим С.П. (Адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір (б/н), відповідно до умов якого, Клієнт доручає. а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу Клієнту. направлену на представництво та захист його інтересів в судових органах по цивільній справі №515/1060/19.
Згідно акту виконаних робіт від 17.09.2021за Договором (б/н) про надання правової допомоги від 21.04.2021, адвокатом Лоскутовим С.П. надано ОСОБА_1 послуги з правової допомоги на загальну суму - 10000 грн., з яких: попередня правова консультація, підготовка апеляційної та касаційної скарги - 9000 грн. та підготовка клопотання про розподіл судових витрат - 500 грн.
18.06.2021 ОСОБА_1 дану суму було сплачено, що підтверджується квитанцією №15 від 18.06.2021 на загальну суму 10000 грн. відповідно до якої, платником є - ОСОБА_1 , отримувачем - Лоскутов Сергій Пилипович , призначення платежу: за договір правової допомоги.
Окрім того, відповідачем-1 заявлено до розподілу судових витрат - судовий збір, що був сплачений за подання апеляційної та касаційної скарги.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 за подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги на заочне рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 23.07.2020 по справі №515/1060/19 було сплачено судовий збір у розмірі - 14407,50 грн., що підтверджується квитанцією №21 від 09.09.2020, за подання касаційної скарги на заочне рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 23.07.2020 та на постанову Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 по справі №515/1060/19 було сплачено судовий збір у розмірі 19210 грн., що підтверджується квитанцією №17 від 30.04.2021.
Отже, судом встановлено, що загальний розмір понесених відповідачем-1 судових витрат становить 43617,5 грн.
З огляду на відсутність зі сторони позивача заперечень щодо співмірності понесених відповідачем витрат, суд, враховуючи, доведення відповідачем-1 факту та обсягу отриманих послуг з правової допомоги та розміру сплаченого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, суд дійшов висновку про обґрунтованість суми у розмірі 43617,5грн. судових витрат відповідача-1.
Між тим, суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, оскільки рішенням суду від 11.07.2022 позов було задоволено частково та задоволено 3 із 7 заявлених позовних вимог немайнового характеру, суд встановив, що понесені відповідачем судові витрати підлягають розподілу між сторонами спору пропорційно розміру позовних вимог, які не були задоволені судом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотань ОСОБА_1 (вх. ГСОО №2-549/22), (вх. ГСОО №2-560/22) про ухвалення додаткового рішення, на підставі чого судові витрати, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача становлять 24924,28 грн., з яких витрати на професійну правничу допомогу - 5714/п'ять тисяч сімсот чотирнадцять/грн. 28 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги - 8232/вісім тисяч двісті тридцять дві/грн. 86 коп. та судовий збір за подання касаційної скарги - 10977/десять тисяч дев'ятсот сімдесят сім/грн. 14 коп..
Щодо понесених судових витрат ОСОБА_2 .
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у господарському суді, позивач надав суду такі документи:
-копію договору про надання правової допомоги №34/19 від 13.06.2019;
-копію додаткової угоди № 6 від 01.12.2021;
-копію звіту;
-копію акту наданих послуг №11/22 від 14.01.2022;
-копію рахунку на оплату №11/22 від 14.01.2022;
-копію меморіального ордеру від 14.01.2022;
-копію договору про надання правничої допомоги №02/22 від 25.03.2022;
-копію додаткової угоди №1 від 25.03.2022;
-копію звіту;
-копію акту наданих послуг №01/22 від 12.07.2022;
-копію рахунку на оплату №01/22 від 14.07.2022;
-копію квитанції від 15.07.2021.
Як встановлено судом, 13.06.2019 між Адвокатським об'єднанням «МЕЛІУС» (Об'єднання» та ОСОБА_2 (Клієнт) було укладено договір №34/19 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого Об'єднання зобов'язалося надавати правничу допомогу, а Клієнт зобов'язався прийняти надану правничу допомогу. Вид, зміст та обсяг правничої допомоги за конкретними дорученнями Клієнта конкретизується сторонами у додаткових угодах до договору.
Відповідно до укладеної додаткової угоди від 01.12.2021 до договору №34/19, Об'єднання надає Клієнту послуги з представництва в Господарському суді Одеської області по справі № 515/1060/19 за позовом Клієнта до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , про визнання правочину недійсним, скасування запису про реєстрацію права власності, витребування майна, поділ спільного майна подружжя.
Із деталізованого звіту вбачається, що АО «МЕЛІУС» надало ОСОБА_2 правових послуг на загальну суму 10000 грн., з яких підготовка заяви про вжиття заходів про забезпечення позову - 2000 грн., підготовка заяви про виправлення описки - 1000 грн., підготовка відповіді на відзив - 3500 грн., участь у судовому засіданні - 3500 грн.
14.01.2022 АО «МЕЛІУС» та ОСОБА_2 було підписано акт наданих послуг №11/14 та АО «МЕЛІУС» виставило ОСОБА_2 рахунок на оплату №11/22.
Згідно меморіального ордеру №@2PL348790 від 14.01.2022, ОСОБА_2 оплатила на користь АО «МЕЛІУС» 10000 грн. за надання правничої допомоги.
В подальшому, 25.03.2022 між Костричем М.П. (Адвокат) та ОСОБА_2 було укладено договір №02/22 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого Адвокат зобов'язується надавати правничу допомогу, а Клієнт зобов'язується прийняти надану правничу допомогу. Вид зміст та обсяг правничої допомоги за конкретними дорученнями Клієнта конкретизується сторонами у додаткових угодах до договору.
Додатковою угодою №1 від 25.03.2022 до договору №02/22 передбачено, що Адвокат надає Клієнту послуги з представництва в Господарському суді Одеської області у справі №515/1060/19.
Як вбачається із деталізованого звіту, Костричем М.П. надано ОСОБА_2 правові послуги на загальну суму 3900 грн., з яких підготовка клопотання про розподіл судових витрат - 800 грн., участь у судовому засіданні -2300 грн., підготовка клопотання про долучення доказів з метою розподілу судових витрат.
12.07.2022 Кострич М.П. та ОСОБА_2 було підписано акт наданих послуг №01/22 на суму 3900 грн.
14.07.2022 Кострич М.П. виставив ОСОБА_2 рахунок на оплату №01/22.
Згідно квитанції №СВ06511230/1 від 15.07.2022, ОСОБА_2 сплатила на користь Кострича М.П. 3900 грн за надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачкою у господарському суді становить 13900 грн.
Із матеріалів справи також вбачається, що позивачкою також було понесено витрати на професійну правничу допомогу у суді цивільної юрисдикції у розмірі 29760 грн., що підтверджується копіями актів надання послуг №08/07 від 30.07.2019; №42/20 від 30.08.2019; №20/20 від 31.10.2019; №43/20 від 31.10.2019; №27/20 від 26.05.2020 та №44/20 від 24.07.2020; копіями меморіальних ордерів №2PL515203 від 23.09.2019; №2PL367492 від 27.10.2020; №2PL597294 від 27.02.2020; №2PL287642 від 27.02.2020; № 2PL302518 від 26.05.2020 та №2PL093436 від 26.05.2020; копіями звітів про надання правничої допомоги №№ 07/19; 08/19; 10/19; 10/19; 06/20; 06/20; копіями рахунків на оплату № 08/70 від 30.07.2019; № 04/08 від 25.10.2019; № 06/10 від 05.11.2019; № 08/10 від 07.11.2019; №39/20 від 26.05.2020 та №40/20 від 23.07.2020.
Крім того, позивачкою заявлено про стягнення з відповідачів витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1135,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією про оплату №77601 від 07.12.2021.
Отже, загальний розмір судових витрат, понесених ОСОБА_2 становить 44795 грн.
Враховуючи на відсутність зі сторони відповідачів заперечень щодо співмірності понесених позивачем витрат, суд, враховуючи, доведення позивачкою факту та обсягу отриманих послуг з правової допомоги та розміру сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість суми у розмірі 44795 грн судових витрат позивачки.
З огляду на розподіл судових витрат пропорційно задоволених судом позовних вимог, оцінивши правомірність вимог про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу, понесених позивачем, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку, про часткове задоволення клопотання ОСОБА_2 (вх. ГСОО 2-575/22 від 18.07.2022) про ухвалення додаткового рішення, у зв'язку із чим розмір судових витрат, який покладається на відповідачів становить 19197,96 грн., з яких 5957,14 грн. - витрати на професійну правничу допомогу у господарському суді, 12754,28 - витрати на професійну правничу допомогу у суді цивільної юрисдикції та 486,43 грн. - втрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Відповідно до п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013, у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Зважаючи на покладення судових витрат на відповідачів у рівних частках, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів окремо з кожного по 9598,92 грн. судових витрат, понесених позивачкою, з яких з яких витрати на професійну правничу допомогу у господарському суді 2978,57 грн.., витрати на професійну правничу допомогу у суді цивільної юрисдикції - 6377,14 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову - 243,21 грн.
При цьому, згідно ч. 11 ст. 129 ГПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне застосувати зустрічне зарахування судових витрат, що підлягають стягненню за клопотаннями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , стягнувши різницю на користь ОСОБА_1 у розмірі 15325,36 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 232, 236-238, 240, 241, 244 ГПК України, суд
1.Клопотання ОСОБА_1 (вх. ГСОО №2-549/22), (вх. ГСОО №2-560/22) про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 24924/двадцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять чотири/грн. 28 коп., з яких витрати на професійну правничу допомогу - 5714/п'ять тисяч сімсот чотирнадцять/грн. 28 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги - 8232/вісім тисяч двісті тридцять дві/грн. 86 коп. та судовий збір за подання касаційної скарги - 10977/десять тисяч дев'ятсот сімдесят сім/грн. 14 коп..
3.В задоволенні решти клопотань - відмовити.
4.Клопотання ОСОБА_2 (вх. ГСОО 2-575/22 від 18.07.2022) про ухвалення додаткового рішення по справі №515/1060/19 - задовольнити частково.
5.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 9598/дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім/грн. 92 коп., з яких витрати на професійну правничу допомогу у господарському суді 2978/дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім/грн. 57 коп., витрати на професійну правничу допомогу у суді цивільної юрисдикції - 6377/шість тисяч триста сімдесят сім/грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову - 243/двісті сорок три/грн. 21 коп.
6.В порядку ч. 11 ст. 129 ГПК України, провести зустрічне зарахування судових витрат, що підлягають стягненню за клопотаннями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , стягнувши різницю на користь ОСОБА_1 , а саме після проведення зустрічного зарахування судових витрат: Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 15325/п'ятнадцять тисяч триста двадцять п'ять/грн. 36 коп.
7.Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 9598/дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім/грн. 92 коп., з яких витрати на професійну правничу допомогу у господарському суді 2978/дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім/грн. 57 коп., витрати на професійну правничу допомогу у суді цивільної юрисдикції - 6377/шість тисяч триста сімдесят сім/грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову - 243/двісті сорок три/грн. 21 коп.
8.В задоволенні решти клопотання - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 22 липня 2022 року.
Суддя Ю.М. Невінгловська