3/130/1293/2021
130/3125/21
Іменем України
21.07.2022 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Грушковська Л.Ю., розглянувши заяву Департаменту запобігання політичній корупції Національного агентства з питань запобігання корупції про виправлення описки в постанові суду від 18.11.2021,
18.11.2021 року постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1190 (одну тисячу сто дев'яносто) гривень на користь держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ухвалення Жмеринським міськрайонним судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Керівник Департаменту запобігання політичній корупції Чорноуцька Г. подала до суду заяву, у якій просила виправити описку у постанові Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.11.2021 у даній справі, а саме в першому абзаці резолютивної частини зазначити обов'язкове додаткове адміністративне стягнення у виді конфіскації суми внеску на підтримку політичної партії в сумі 54800 грн.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Смірнов С.М. подав заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні заяви про виправлення описки у постанові. Зазначив, що дана заява є безпідставною, оскільки обов'язкове додаткове стягнення у вигляді конфіскації суми внеску на підтримку політичної партії не стосується винної особи ОСОБА_1 , оскільки він є громадянином, а не посадовою особою. Відповідно до санкції статті 212-15 КУпАП громадяни підлягають накладенню стягнення у розмірі від 70 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що і було здійснено судом. Обов'язкове додаткове стягнення у вигляді конфіскації суми внеску на підтримку політичної партії застосовується виключно до посадових осіб. Наявність у ОСОБА_1 статусу фізична особа-підприємець не надає йому статусу посадової особи.
Оскільки положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок виправлення описки в постанові суду, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та при вирішенні питання про виправлення описки керуватися ст. 379 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 379 КПК України, суд за власною ініціативою або за заявою сторін провадження чи іншої заінтересованої особи має право виправити допущені в судовому рішенні описки чи очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Також, під описками слід розуміти, неправильне написання слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, постанову суду суд приходить до наступного.
В листі Міністерства юстиції України від 03.11.2006 року за № 22-48-548 «Щодо роз'яснення понять «службова особа» та «посадова особа» зазначено, що громадянин суб'єкт підприємницької діяльності може бути визнаний службовою особою (посадовою особою) лише тоді, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності. За таких обставин він набуває організаційно-розпорядчих повноважень стосовно найманих працівників (право ставити перед ними певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо).
Матеріали справи № 130/3125/21 не містять жодного доказу про те, що ФОП ОСОБА_2 є посадовою особою.
Суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачения, оскільки це становитиме порушення права на захист,
Вищевикладене свідчить про те, що Департаментом запобігання політичній корупції Національного агентства питань запобігання корупції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
Так, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обгрунтованість обвинувачення, ай для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, випливають зі що суд має право обгрунтувати свої висновки лише доказами, що співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцiй факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
З огляду на вищевикладене, суд не допустив жодної описки в постанові від 18.11.2021 року у справі № 130/3125/21, питання щодо застосування до ОСОБА_1 обов'язкового додаткового стягнення судом навіть не розглядалося, про що свідчить відсутність будь-якого згадування про це в мотивувальній частині постанови, оскільки він не є посадовою особою, суд прийняв рішення про накладення на ОСОБА_3 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1190 грн. А якщо заявник вважає, що суд помилився та постанова не відповідає вимогам законодавства, то повинен був подати на дану постанову апеляційну скаргу у відповідності до вимог глави 24 КУпАП, оскільки не застосування до винної особи додаткового стягнення у вигляді конфіскації не є опискою суду чи очевидною арифметичною помилкою. І виключно звернення з апеляційною скаргою до суду відповідало б вимогам законодавства, оскільки в підставі ст. 8 Конституції України закріплено визнання і дію принципу верховенства права Україні.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява про виправлення описки не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.283, 294 КУпАП, ст. 379 КПК, суддя, -
Відмовити в задоволенні заяви представника Департаменту запобігання політичній корупції Національного агентства з питань запобігання корупції Чорноуцької Г. про виправлення описки у справі №130/3125/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 212-15 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя