Справа № 128/1324/22
20.07.2022 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
судді Ганкіної І.А.,
за участю секретаря Шикун Я.С.
у відсутності сторін по справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в залі суду в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шепетівського районного управління поліції ГУН в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Шепетівського районного управління поліції ГУН в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою серії ЕАР №5538857 від 27 червня 2022 року, його притягнено до адміністративної відповідальності, шляхом накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Вказує, що 27 червня 2022 року приблизно о 23:51 його автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції, без причинно. Після перевірки документів виявилося що у позивача при собі не має страхового поліса та в подальшому було виписано постанову, за порушення п. 2.1.г ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 126 ч. 1 КУпАП, у та накладено на адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Позивач вважає такі дії поліцейського Шепетівського районного управління поліції протиправними, а вказану вище постанову серії ЕАР № 5538857 від 27.06.2022 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 протиправною.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.
Відповідач Шепетівського районного управління поліції в судове засідання не з'явився. Представник відповідача заяв про розгляд справи у їх відсутність не надавали. Згідно поданого відзиву заперечують проти задоволення позовних вимог, в задоволені позову просять відмовити у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника, згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд прийшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 27 червня 2022 року о 23:51 год., керував транспортним засобом автомобілем «Renault Duster», не маючи при собі страхового полісу, чим порушив п 2.1 г ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.
Не погодившись із законністю дій відповідача та накладенням адміністративного стягнення позивач звернувся до суду із позовом.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.5. Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до змісту частини першої статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Позивачем ОСОБА_1 суду надано поліс № АР/ 5842555 зі строком дії з 17.11.2021 року по 16.11.2022 року, страхова установа АТ «СК «АРКС», за полісом застрахованим є автомобіль «Renault Duster», 2021 року випуску.
Зважаючи на зазначене вище, суд доходить висновку, що постанова, яка складена відносно позивача, не містить доказів підтвердження вини останнього у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, а тому є необґрунтованою.
Враховуючи викладене, факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення є недоведеним, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується на користь позивача.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, істотні порушення з якими складена постанова, а також те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що заявлені позовні вимоги про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до правової позиції Верховного суду, що викладена в постанові у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) від 30 травня 2019 року, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного необхідно зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі обставини, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, за відсутності достатніх даних про вчинення позивачем правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 126 КУпАП підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, з відповідача на користь держави (за рахунок бюджетних асигнувань) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Керуючись статтями 77, 139, 246, 286 КАС України, статтями 7, 247, 251, 280 КУпАП, суд, -
Позов - задовільнити.
Постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, ЕАР № 5538857 від 27.06.2022 року за ч.1 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути з ГУНП в Хмельницької області на користь держави (за рахунок бюджетних асигнувань) судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 20.07.2022.
Учасники провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Шепетівське РУП ГУНП в Хмельницькій області, адреса: м. Шепетівка, вул. Котика,3, Хмельницької області.
Суддя І.А. Ганкіна