Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/284/22 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
20.07.2022 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
апелянта ОСОБА_6 ,
прокурорів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.06.2022, якою останній відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_6 звернулась до Ленінського районного суду м. Кіровограда зі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо судді Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_9 .
В обґрунтування своєї скарги зазначила, що 02.06.2022 року вона звернулася з заявою про вчинення суддею Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_9 кримінального правопорушення до керівника Кіровоградської обласної прокуратури, згідно з якою відносно зазначеного судді просила внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення.
Листом Кіровоградської обласної прокуратури від 06.06.2022 року № 31-2683ВИХ-22-31-1931-22 відмовлено у внесенні відомостей з посиланням, що у зверненні ОСОБА_6 не відображено об'єктивних та достатніх даних, що свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень, а фактично висловлюється незгода з порядком та результатами судового розгляду слідчим суддею поданою нею скарги в порядку ст. 303 КПК України.
Роз'яснено заявниці ОСОБА_6 , що згідно із вимогами чинного законодавства України учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Окрім того, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено дисциплінарний порядок оскарження до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України дій судді щодо неналежного виконання посадових обов'язків чи присяги судді.
Оскарження у будь-який інший спосіб судових рішень, діяльності суддів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі - не допускається.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.06.2022року відмовлено у задоволенні вказаної скарги.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що дії суддів, пов'язані з відправленням правосуддя повинні розглядатися з урахуванням положень КПК України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» й не можуть бути безумовною підставою для внесення до ЄРДР відомостей, як відомостей про вчинення суддею кримінального правопорушення.
Як вбачається з ухвали Кропивницького апеляційного суду від 23.06.2022 року, якою скасовано ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_9 від 25.05.2022 року, винесену під час розгляду скарги ОСОБА_6 на рішення слідчого про скасування постанови старшого слідчого третього відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_10 від 14.12.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020120000000114, суддею ОСОБА_9 належним чином не було перевірено повноту слідчих дій та законність закриття слідчим даного кримінального провадження, а також не надано відповіді на істотні питання порушенні ОСОБА_6 та зроблено передчасні висновки про те, що слідчим ДБР було вжито всіх необхідних заходів для встановлення істини у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову та внести відомості до ЄРДР згідно заяви про вчинення злочину.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на думку апелянта суддя ОСОБА_9 затягував розгляд справи, не долучив речові докази, яка вона просила, згідно клопотань не провів засідання в режимі відео конференції, а в подальшому сфальсифікував та спотворив реальні події злочину, яких немає в кримінальному провадженні та за даних яких не має в показаннях свідків події приховав факт злочину поліцейських.
Також, суддя ОСОБА_9 відмовив у задоволенні її скарги.
Апелянт зазначає про те, що прокурор та суддя суду першої інстанції позбавили її права на повне, справедливе, публічне, безстороннє дослідження повідомлене нею обставин.
Неповнота судового розгляду допущена суддею першої інстанції при розгляд справи 405/2515/22 призвела до відмови в задоволенні скарги про внесення до ЄРДР заяви про вчинення злочину.
Заслухавши доповідача, ОСОБА_6 , які підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурорів, які заперечували проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 2 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України N 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор. Слідчий суддя такими повноваженнями не наділений.
Такі положення Закону слугують гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Із змісту скарги та матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 звернулвся до прокуратури Кіровоградської області, про звинувачення слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_9 у вчинення злочину.
Доводи заявника ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за будь-якою зі статей Кримінального кодексу України.
Адже зі змісту заяви вбачається, що вся її суть зводиться фактично до незгоди ОСОБА_6 із рішенням вказаного судді.
Крім того, у своїй заяві про вчинене кримінальне правопорушення заявник вказує, що суддя вчинив службовий підклад, у власних інтересах з метою забезпечити власну безкарність. Тобто, доводи ОСОБА_6 будуються на припущеннях, які не підтверджуються будь-якими доказами, а суть зазначених заявником обставин взагалі неможливо встановити, оскільки зміст заяви не містить логічного викладу, фрази не звершені та не пов'язані між собою.
Так, ОСОБА_6 у свої заяві про злочин не зазначає, як саме конкретно суддя суду першої інстанції вчинив кримінальне правопорушення, а лише посилається на неповноту судового розгляду та не здійсненні дій, які на думку ОСОБА_6 суддя суду першої інстанції зобов'язаний був зробити.
Однак незалежність і недоторканність суддів є невід'ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації N R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.
У справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч. ч. 1, 2 ст. 126 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 01.12.2004 року N 19-рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що недоторканність суддів - один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Згідно з пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ N 8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади", судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку N 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Верховний Суд України в постанові від 15.04.2008 у справі N 21-319во07 зазначив: "Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду".
Отже, намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання повідомлення про кримінальні правопорушення може вказувати на протиправне втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність, що передбачають статті 126 та 129 Конституції України.
При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, яке стосується судді, необхідно також враховувати Висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013.
Так, судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов'язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Колегія суддів погоджується з позицією слідчого судді про те, що викладені ОСОБА_6 у заяві обставини не містять підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, і вважає, що такий висновок слідчого судді є обґрунтований та відповідає положенням кримінального процесуального закону, оскільки прийняття і реєстрація відповідних заяв, передбачена ч. 4 ст. 214 КПК України, і внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачена ч. 1 ст. 214 КПК України, є розмежованими поняттями і передбачає, що внесенню в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Разом з тим, у заяві ОСОБА_6 таких відомостей не міститься.
Відповідно до ст.. 126 Конституції України та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Отже, слідчий суддя повно, всебічно й об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , з чим погоджується і колегія суддів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376 ч.2, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді
судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.06.2022, якою ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4