Справа № 348/837/22
Провадження № 33/4808/425/22
Категорія ст. 122-5 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Матолич В. В.
Суддя-доповідач Повзло
20 липня 2022 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та працює водієм ТОВ «Айболит»,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень, з конфіскацією спеціальних світлових сигнальних пристроїв, що встановлені на автомобілі марки «Ford Transit», номерний знак НОМЕР_1 , стягнуто судовий збір,
Суддя суду першої інстанції встановив, що 21 травня 2022 року о 02 год. 03 хв. на автодорозі М06 Київ-Чоп (503 км + 300 м) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Transit», номерний знак НОМЕР_1 , у якого встановлений без дозволу відповідного органу Національної поліції України спеціальний світловий сигнальний пристрій - проблискові маячки синього кольору, чим порушив п. 31.3 г) Правил дорожнього руху. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-5 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 122-5 КУпАП щодо нього закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Посилається на те, що згідно з його поясненнями дозволи на спецсигнали у автомобілів ТОВ «Айболит» були, і потреби встановлювати та отримувати дозволи на інші авто підприємства не було, ці авто не використовувалися при наданні послуг швидкої допомоги. Наразі, авто, які мали дозволи, передані на фронт, відповідно автомобілів із спецсигналами у ТОВ «Айболит» залишилося мало, тому було прийнято рішення про залучення до виконання медичних послуг інших автомобілів підприємства. ТОВ «Айболит» здійснює наступні види діяльності: 86.10 Діяльність лікарняних закладів, 86.21 Загальна медична практика, 86.22 Спеціалізована медична практика, 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров'я, 87.10 Діяльність із догляду за хворими із забезпеченням проживання, 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах. 15 листопада 2010 року МОЗ України видало ТОВ «Айболит» ліцензію серії AB № 567456 на провадження господарської діяльності з медичної практики з відповідним переліком лікарських спеціальностей. Після передачі більшості авто для участі в бойових діях, стало питання щодо встановлення та отримання дозволів на спецсигнали на ті автомобілі, які залишилися у підприємства. Оформлення спецсигналів в зв'язку із ситуацією в країні, об'ємом роботи, черг в МРЕО (нульове розмитнення) дійсно затягнулося, але підприємство наразі комплектує авто сигналами та отримує до них відповідну документацію.
Також зазначає, що відповідальність за ст. 122-5 КУпАП настає за умови встановлення і використання не будь-якого світлового пристрою, а лише спеціального світлового сигнального пристрою, який має специфічні ознаки - змінну частоту світлових імпульсів, характеристики якої передбачені Національним стандартом України ДСТУ 3849:2018 «Дорожній транспорт. Кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки, написи та спеціальні сигнали оперативних, спеціалізованих та спеціальних транспортних засобів. Загальні вимоги». Вказує, що в протоколі не зазначено про відповідність встановлених на автомобілі світлових пристрої нормам ДСТУ 3849-2018. Стверджує, що матеріали справи не містять доказів того, що саме ці пристрої є спеціальними світловими сигнальними пристроями синього кольору, відсутні будь-які дані про наявність і місце розташування таких пристроїв на автомобілі та їх ідентифікація в розумінні примітки до ст. 122-5 КУпАП. Зауважує, що наявність у світлового пристрою змінної частоти світлових імпульсів є специфічною характеристикою пристрою і не може бути встановлена шляхом простого огляду, а тому потребує спеціальних знань.
Пояснює, що в умовах, які склалися на підприємстві та безпосередньо у водія підприємства призначений штраф та конфіскація спеціальних пристроїв є дуже суворим покаранням, адже у конкретно цьому випадку йдеться мова не про цивільне авто, яке для невідомих цілей має встановлені спецсигнали, а про авто швидкої допомоги, яке виконує безпосередні функції та на яке через війну не встигли отримати дозволи та встановити відповідні стандартам сигнали.
В судове засідання апеляційного суду з'явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якому роз'ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП. Вказав, що здійснюватиме свій захист самостійно без залучення захисника. Клопотань не заявляв.
ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просив скасувати постанову судді, закрити провадження по справі.
Заслухавши ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, встановлено, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до п. 31.3 г) Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.
Згідно з ст. 122-5 КУпАП порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність.
За змістом примітки до цієї статті під спеціальним світловим сигнальним пристроєм слід розуміти світловий пристрій, що має змінну частоту світлових імпульсів та який дозволяється встановлювати тільки на оперативні або спеціальні транспортні засоби.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 273094 (а.с. 1) 21 травня 2022 року о 02 год. 03 хв. на автодорозі М06 Київ-Чоп (503 км + 300 м) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Transit», номерний знак НОМЕР_1 , у якого виявлені без дозволу відповідного органу Національної поліції України попереджувальні світлові сигнальні пристрої, встановлені проблискові маячки синього кольору, чим порушив п. 31.3 г) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-5 КУпАП.
На відеозаписах, що на диску в матеріалах справи, зафіксовано: процес зупинки транспортного засобу марки «Ford Transit», номерний знак НОМЕР_1 , який рухався з включеними проблисковими маячками синього кольору; процес перевірки документів, встановлення особи водія - ОСОБА_1 ; як на запитання про дозвіл на спеціальні маячки, водій відповідає, що немає; роз'яснення поліцейським ОСОБА_1 прав на обов'язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; процес ознайомлення водія з протоколом; вручення особі протоколу.
Доводи апелянта про те, що дозволи на спецсигнали у автомобілів ТОВ «Айболит» були, авто, які мали дозволи, передані на фронт, а встановлення та отримання дозволів на спецсигнали на ті автомобілі, які залишилися у підприємства затягнулося, але підприємство наразі комплектує авто сигналами та отримує до них відповідну документацію, не спростовують обставин, зазначених у протоколі, а саме, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з встановленими включеними спеціальними світловими сигнальними пристроями без дозволу відповідного органу Національної поліції України.
Також, не є переконливими твердження апелянта про те, що матеріали справи не місять даних про те, що встановлені на автомобілі під його керуванням пристрої є спеціальними світловими сигнальними пристроями в розумінні примітки до ст. 122-5 КУпАП, оскільки по суті наявний дозвіл, виданий уповноваженим органом, підтверджує, що на транспортному засобі вставлений та використовується з дотриманням порядку саме спеціальний світловий сигнальний пристрій.
Більш того, пояснення апелянта про те, що ТОВ «Айболит» встановлює та отримує дозволи на спецсигнали на автомобілі, а на автомобіль під його керуванням не встигли отримати дозвіл, додатково свідчить, що встановлені та включені на ньому проблискові маячки синього кольору є спеціальними світловими сигнальними пристроями.
Встановлені та включені на транспортному засобі марки «Ford Transit», номерний знак НОМЕР_1 , проблискові маячки синього кольору сприймались іншими учасниками дорожнього руху як спеціальні світлові сигнальні пристрої, зобов'язували їх діяти та встановлювали обмеження як при русі транспортних засобів з спеціальними сигналами відповідно до Правил дорожнього руху, зокрема дати дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд, не здійснювати обгін і випередження, що було в межах розуміння водія ОСОБА_1 , тоді як дійсна ситуація такої поведінки не вимагала.
Враховуючи наведене, суддя суду першої інстанції, розглядаючи справу, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ст. 122-5 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинив саме таке правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, щодо наведених обставин, то такі враховуються, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП.
Об'єктом правопорушень, передбачених статтею 122-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і є саме суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Санкцією ст. 122-5 КУпАП передбачено покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Крім того, санкцією ст. 122-5 КУпАП не передбачено інших альтернативних видів покарання.
Тому, аналізуючи доводи ОСОБА_1 про суворість покарання у зв'язку з умовами, які склалися на підприємстві, що надає медичні послуги, та безпосередньо у нього як водія підприємства конкретно цьому випадку, доходжу висновку, що у суду першої інстанції були законні підстави для накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних світлових сигнальних пристроїв.
Обставин, які б підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі за результатами апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на наведене, оскаржена постанова винесена з дотриманням норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ст. 122-5 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло