Справа № 726/2251/21
Провадження №2/726/80/22
Категорія 35
27.06.2022 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Байцар Л. В. , розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Байцар Л.В. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В провадженні Садгірського районного суду м.Чернівці перебуває вищевказана цивільна справа, в рамках судового розгляду якої представником відповідача ОСОБА_1 заявлено відвід головуючій судді Л.В. Байцар, який мотивований тим, що за час розгляду справи було прийнято ухвалу від 16.06.2022 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову АТ «Чернівцігаз» без розгляду, що викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості.
Ознайомившись із заявою представника відповідача про відвід головуючої судді Байцар Л.В. та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим та немає об'єктивного підґрунтя для його задоволення.
Так, відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно положень ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як убачається із поданої представником відповідачем заяви про відвід, його мотиви щодо наявності підстав для відводу зводяться виключно щодо незгоди із процесуальними діями головуючого у справі, зокрема в частині відмови клопотання представника відповідача про про залишення позову без розгляду.
Також слід зазначити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
При цьому, доводи представника відповідача, викладені в заяві про відвід, за змістом якої він має сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, не відповідають дійсності, є надуманими і нічим не підтверджені, і не свідчать про наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості, об'єктивності судді та унеможливлювали б ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі.
Доказів сумніватися в неупередженості та об'єктивності представлено не було, а доводи представника відповідача зводяться виключно до непогодження з процесуальними діями головуючого у справі.
Так, відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина в конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності, однобічності та неупередженості судді Байцар Л.В. при вирішенні даної цивільної справи.
Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого відводу, а тому заява відповідача. про відвід задоволенню не підлягає.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.33, 34, 36, 37, 39, 40, 41, 258, 259, 260, 268, 353, 354, 355 ЦПК України, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Байцар Л.В. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- визнати необґрунтованою та передати для проведення автоматизованого розподілу між суддями в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Байцар