Справа № 953/3681/22
н/п 1-кс/953/2547/22
"21" липня 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000001795 від 10.06.2022 за ч. 2 ст. 436-2, ч. 2 ст. 114-2 КК України, про арешт майна, -
встановив :
До Київського районного суду м. Харкова 19.07.2022 поштою надійшло клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на предмети (речі), що тимчасово вилучені під час обшуку постійного місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: планшет Huawei Mate Pad T, imei НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9» imei (1) НОМЕР_2 ; ноутбук Lenovo Sync Pad X 200; s/n LV002R08/12 та зарядний пристрій до нього; визначити місцем зберігання даних речових доказів по кримінальному провадженню №22022220000001795 від 10.06.2022, відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України, - СУ ГУНП в Харківській області.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що невстановлені особи, які мешкають на території Харківської області та в інших регіонах, через соціальні мережі, засоби масової інформації, під час публічних зборів, в тому числі на тимчасово окупованих територіях, поширюють інформацію про розміщення військ ЗСУ, насмішки з військових підрозділів ЗСУ, а також публічно висловлюють підтримку діям Російської Федерації, збройним формуванням, тимчасовим окупаційним адміністраціям, які пов'язані зі збройною агресією проти України.
13.07.2022 в період часу з 15.55 до 16.50 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.07.2022 слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 проведено обшук квартири АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого було виявлено та вилучено предмети (речі), які мають значення для кримінального провадження, встановлення об'єктивної істини даного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, у ході досудового розслідування встановлено, що вказані речі (предмети) мають доказове значення за даним кримінальним провадженням, зможуть сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а також мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування.
Крім того, дані предмети могли зберегти сліди вчинення кримінального правопорушення, вказані речі будуть направлені для проведення відповідних експертиз, що має важливе значення для проведення досудового розслідування.
Сторона обвинувачення зазначає, що вказані предмети (речі), що вилучені під час проведення обшуку місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 21.07.2022 надійшла заява прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , в якій він просить проводити судове засідання по клопотанню про накладення арешту на майно без його участі. Клопотання підтримує та просить його задовольнити (а.с. 22).
В судове засідання власник майна ОСОБА_4 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Головним управлінням Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000001795 від 10.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2, ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.07.2022 надано дозвіл слідчому, який здійснює досудове розслідування, чи прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення предметів злочину, а саме: комп'ютерної техніки (планшетів, ноутбуків) та мобільних телефонів, а також інших електронних носіїв інформації, що належать ОСОБА_4 , які можуть знаходитися в квартирі за вказаною адресою (а.с. 6).
13.07.2022 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.07.2022 проведено обшук, за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 15.55 год. до 16.50 год., в ході якого, згідно протоколу обшуку від 13.07.2022, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 7-10).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 13.07.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: планшет Huawei Mate Pad T, imei НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9» imei (1) НОМЕР_2 ; ноутбук Lenovo Sync Pad X 200; s/n LV002R08/12 та зарядний пристрій до нього - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання арештованого майна - камеру зберігання речових доказів СУ ГУ НП в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1